Тонути в довгих дискусіях небезпечно - просто закриється вікно можливостей
- Цікаве питання... торік я був в Україні, в Києві, читав у вас лекції про естонські реформи. І цю тему теж обговорювали - коли дивишся назад, легко бути розумним... Важливо, що ми дуже хотіли піти з Радянського Союзу. На відміну від інших, що заявляють про реформи країн, національна еліта у нас була єдина в окресленні мети: ринок, демократія, ЄС, НАТО. Це все було консенсусно. Інший важливий пункт - таймінг. Під час реформ потрібно мати не тільки чітко поставлені і підтримувані більшістю цілі, але і слід діяти швидко, рішуче. Тонути в довгих дискусіях небезпечно - просто закриється вікно можливостей. Пам'ятаю, МВФ нам навіть рекомендував почекати з грошовою реформою. Але ми відмовилися і провели її, тому що розуміли: народ чекає від нас чітких, ясних рішень. Останнім часом Я багато думав над цим питанням, дивлячись на різні приклади. Чехія, Угорщина, Україна у різні моменти історії втрачали темп і втрачали хороші можливості. Ще важливий момент - принципи приватизації. У нас це була реституція - повернення власності її власникам до 1940 року.
ПІДСУМКИ ПРИВАТИЗАЦІЇ НІХТО НЕ ОСКАРЖУВАВ
- А як з іншим майном, підприємствами?
- Тут ми мали перед очима досвід німецької системи Тройханд (Тройханданштальт/Treuhandanstalt - Опікунська приватизаційна рада, яка займалася приватизацією в НДР після її приєднання до ФРН; приватизація була складною, неоднозначною, багато випадків розслідувалися парламентськими комісіями - О. К.). У нас були відкриті конкурси, на підсумки яких ніхто з організаторів не міг чинити ніякого впливу. І з тих пір підсумків цієї приватизації ніхто не оскаржував. Але, об'єктивно кажучи, нам багато в чому було простіше уникнути олігархізації в російському розумінні слова. У нас і грошей таких не було - країна маленька...
- Але олігархи можуть бути не тільки в російському або українському сенсі. Бувають, наприклад, і в молдавському.
- Так, звичайно. І в Латвії є... У нас було чисто і чесно - такого, щоб щось приватизували ні за що, не було. Для приватизації великих об'єктів приходили закордонні інвестиції. Та це все були реальні банківські гроші.