Громадяни очікують якісного національного інформаційного продукту – Урядовий контактний центр
Інформаційний чинник є не менш важливим, ніж військовий, у гібридній війні Росії проти України, а в окремих випадках навіть стає самостійною складовою. Так, "черговим характерним прикладом відвертої брехні державних російських ЗМІ, яка має на меті дискредитувати Збройні Сили України в очах ОБСЄ" назвала українська сторона публікацію інформації з посиланням на ДАН (так зване "Донецьке агентство новин") про начебто зірвані 18 січня ремонтно-відновні роботи на електромережах поблизу Горлівки через обстріли з боку ЗСУ. Це повідомлення було представлено як "інформацію від СЦКК" (Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін на Донбасі). Втім у заяві СЦКК йдеться, що ця інформація абсолютно не відповідає дійсності, роботи зірвані не були, тривали й були завершені вчасно.
На жаль, доводиться констатувати, що в інформаційній війні з Росією українські ЗМІ займають не наступальну, а оборонну позицію. Сьогодні у світовому медіапросторі майже відсутній національний інформаційний продукт, що поширював би об’єктивну й актуальну інформацію про Україну. Іноземці, українська діаспора та інші отримують інформацію з різних джерел, у тому числі зарубіжних телеканалів, що нерідко подають відомості про події в Україні у неповному обсязі або з викривленим змістом. І як наслідок цього - створення негативного іміджу нашої країни, що позначається на політичній, економічній, туристичній, інвестиційній та інших сферах.
З метою захисту національних інтересів України за кордоном, формування та підтримання позитивного іміджу України у світі шляхом оперативного, об’єктивного інформування про події в Україні, Міністерством інформаційної політики був ініційований Закон "Про систему іномовлення України", прийнятий Верховною Радою 8 грудня 2015 року. Отже, для реалізації цих завдань утворюється державне підприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України". Систему державного іномовлення України складають зазначене підприємство та Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ".
За словами Глави держави Петра Порошенка, основним критерієм роботи іномовлення має бути об'єктивність подачі інформації про ситуацію в Україні – впровадження реформ, оборонну політику держави. Також Президент відзначає необхідність відновлення українського мовлення у звільнених від окупації районах Донбасу, донесення правди про ситуацію на окуповані території, побудову для цього відповідної інформаційної мережі. Саме про це йдеться у зверненнях громадян на урядову "гарячу лінію".
Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру (Центр), загалом у 2015 році та з початку 2016 року зареєстровано майже 1400 звернень з питань інформаційної політики та діяльності ЗМІ.
Заявників переважно непокоїли відсутність чи нестабільність трансляції програм українського телебачення та радіомовлення, якість змістовного наповнення програм, а також друкованих ЗМІ. Не менш важливою проблемою, яку порушували заявники у своїх зверненнях, є трансляція заборонених російських телеканалів в українському інформаційному просторі, у тому числі за відсутності вітчизняного телерадіомовлення в окремих регіонах України, що несе загрозу інформаційній безпеці нашої держави.
Так, заявник - мобілізований військовослужбовець, який зараз перебуває у зоні проведення АТО, повідомив, що у Дзержинському районі Донецької області не відбувається трансляція жодного з українських телеканалів, а натомість транслюється виключно російське телебачення. Державним комітетом телебачення та радіомовлення України було поінформовано учасника АТО про перспективи відновлення українського телемовлення на лінії зіткнення у Дзержинському районі Донецької області.
Заявниця з м. Краматорськ Донецької області звернулась з приводу припинення мовлення каналу "Культура" Українського радіо за місцем її проживання та просила посприяти у відновленні трансляції даного радіоканалу. У Державному комітеті телебачення та радіомовлення України надали роз’яснення щодо причин відсутності радіопрограми "Культура" на ультракоротких хвилях в м. Краматорськ та стосовно можливого способу її приймання з інших регіонів.
Житель м. Умань Черкаської області скаржився, що замість трансляції Першого каналу Українського радіо у місті на тій же хвилі відбувається мовлення "Російського радіо Україна". Державним комітетом телебачення та радіомовлення України, за результатами розгляду звернення, запропоновано перелаштувати радіоприймач на іншу частоту, на якій мовить УР-1 в м. Умань.
А пенсіонер із с. Широке Білгород-Дністровського району Одеської області звернувся зі скаргою на відсутність на Першому Національному телеканалі фільмів про історію України, програм для розвитку дітей та про тваринний світ. Зауважив, що транслюються переважно передачі політичної тематики. У відповідь заявник отримав повідомлення від Національної телекомпанії України, в якому запевнили, що в телекомпанії ведеться активна робота над розширенням відеоконтенту для того, щоб глядачі могли дивитись найкращі фільми та телепередачі.
Киянка запропонувала створити телепередачу з назвою "Запитання-відповіді", за допомогою якої громадяни змогли б отримати відповіді на свої запитання, зокрема стосовно нарахування субсидій та оплати житлово-комунальних послуг з урахуванням субсидії. Заявниці було надано відповідь Національною телекомпанією України щодо існуючої можливості звернутись із запитанням до українських урядовців, які беруть участь у телепрограмі "Уряд на зв’язку з громадянами" - спільному проекті Національної телекомпанії та Урядового контактного центру, що виходить в ефірі Першого національного телеканалу.
У заявників є нарікання і на роботу державних друкованих засобів масової інформації. Так, пенсіонер - ветеран праці з м. Вінниця звернувся зі скаргою на незадовільну роботу редакції газети "Урядовий кур’єр", оскільки примірники зазначеної газети надходять до міста зі значним запізненням. Заявнику було надано роз'яснення листом від УДППЗ "Укрпошта" та повідомлено редакцією газети "Урядовий кур’єр", що конкретне запізнення, яке дійсно, мало місце, відбулось з об’єктивних причин, а саме, у зв’язку з терміновим опублікуванням нормативно-правових актів, що надійшли з Кабінету Міністрів України. Отже, незважаючи на твердження, що Інтернет-видання поступово витіснятимуть паперові, в багатьох читачів, особливо старшого покоління, друковані періодичні видання займають важливе місце як джерело інформації про події в країні. І це потрібно враховувати виробнику національного інформаційного продукту.
За період з 15 по 21 січня 2016 року на урядову "гарячу лінію" надійшло 114 тисяч 480 дзвінків, а також 847 громадян звернулися через Інтернет.
Урядова "гаряча лінія" працює цілодобово за номером: 0-800-507-309 (безкоштовно зі стаціонарного телефону).
Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової "гарячої лінії": +38(044)284-19-15.
Киянам надається прямий міський телефон "гарячої лінії" за номером: 284-19-15.
Оформити звернення можна також через веб-сайт Центру.
