Владислав Телень, голова правління Вінницького осередку КВУ

Тервиборчкоми - голі і босі, а ще їх постійно лякають: кримінальною відповідальністю!

06.10.2015 15:07

Тервиборчкоми - голі і босі, а ще їх постійно лякають: крок вліво, крок управо - і кримінальна відповідальність! Деякі комісії вже на межі… якщо розбіжаться, де ми візьмемо інших людей?..

Вади нового закону про місцеві вибори, які нещодавно були просто предметом дискусій, вже сповна відчули на собі висуванці до рад різних рівнів. Найбільше ж потерпають від складних для виконання норм виборчкоми, які волевиявлення народу мусять забезпечити. Помножені на «перехідний» статус майбутніх рад, такі «аспекти» можуть занурити громади в низку повторних виборів на рівні сіл і селищ. Вінниччині, як регіону з найбільшою кількістю таких громад, це загрожує чи не найбільше.

Чому селяни не хочуть йти у депутати і чи впораються виборчкоми з новими вимогами кореспондент Укрінформу розпитувала в голови правління Вінницького обласного осередку Комітету виборців України Владислава Теленя.

- Пане Владиславе, здається зараз усі кудись балотуються...

- Тільки не у селі! Настрої в людей там дуже неоднозначні. Дискусії, на скільки обираються місцеві ради, призвели до того, що станом на ранок 30 вересня на Вінниччині були населені пункти, де не висунули жодного кандидата до сільських/селищних рад. Люди не бачать у цьому перспективи, не хочуть вкладати сили і ресурси, бо не розуміють, скільки у них часу на повноваження. І якими вони, власне, будуть. Може навіть статися, що у деяких селах будуть обрані тільки сільський/селищний голова, а ради, як такі, через відсутність депутатів – ні! Це означає, що ми можемо увійти в низку повторних виборів буквально вже з 25 жовтня.

- Якщо не хочуть балотуватися, то яка ситуація з сільськими виборчкомами? То ж праця геть не вдячна...

- А це ще один гострий момент. Небажання держави визнавати важливість їхньої ролі, платити гідні гроші за роботу призвело до того, що всі виборчкоми відчувають дуже великі труднощі з формуванням. Особливо гостро проблема стоїть у сільських і селищних ТВК. Практично жодна партія своїх представників (в найкращому випадку дві-три) там не дала, а комісії треба було створювати мінімум з дев’яти осіб. Відтак, майже всі сільські, селищні і міські районного значення комісії створені за процедурою, коли голова вищої комісії знаходив людей і просив їх увійти до складу відповідних виборчкомів. А ті, хто роками працював на виборах, цьогоріч відмовляються навідріз. Кажуть: наша робота державі не потрібна, платити ніхто не хоче, мовляв, ми за такі мізерні гроші два місяці перебувати «під пресом» не можемо.

- А тим часом закон про місцеві вибори експерти вважають важким як для розуміння, так і для практичної реалізації.

- Він і досі викликає дискусії, а як його тлумачити - немає згоди навіть між членами ЦВК. Ми виїздили на одну зустріч із членами Центрвиборчкому, і були свідком їхніх суперечок про те, як на практиці використовувати ту чи іншу норму. А нам якось треба донести їх для однозначного використання до всіх комісій. Це стосується і висування, і реєстрації кандидатів, питань багатосуб’єктності тощо. Саме зараз ТВК різних рівнів приймають постанови по реєстрації тих чи інших списків і кандидатів. Я боюся, що коли ЦВК отримає усі ці документи, опрацює їх на своєму сервері, виявиться деяка кількість двійників і будуть прийматись рішення про зняття з реєстрації тих чи інших кандидатів.

- То чи буде достатнім рівень підготовки членів ТВК для підрахунку голосів і визначення переможців?

- Чесно кажучи, процедура занадто складна. Я 25 років займаюся питаннями виборів, і тільки з третього разу на тренінгу в ЦВК повною мірою зрозумів, як усе має робитись. Потім ми проводили навчання на місцях, деяким комісіям пояснювали усі нюанси по сім разів, але чи розібрались вони до кінця – хто зна. Тут ще питання: скільки з членів комісій, які пройшли навчання, залишиться у їх складі до дня голосування? Може виникнути ситуація, що спостерігачі від партій сидітимуть поряд і рахуватимуть по-своєму. Одним словом, конфліктних ситуацій не уникнути.

Зокрема, і через недопрацювання ЦВК. Усі постанови, нормативні акти приймаються в останній момент. До комісій методичні матеріали і роз’яснення також в останній момент доходять. Що казати, коли в тервиборчкомах немає навіть роздрукованого закону про місцеві вибори з грифом ЦВК? На що вони мають посилатися в разі виникнення конфліктів чи розбіжностей навіть в самих комісіях? На публікації в Інтернеті?

- А як ви оцінюєте організаційні потенції ТВК і їх забезпеченість за три тижні до виборів?

- Ну, принаймні, точно виникнуть питання з друком бюлетенів. Бо сільські/селищні ТВК просто не розуміють своєї ролі в цьому про цесі. А саме, що їм доведеться самостійно шукати поліграфічне підприємство, укладати договори, замовляти бюлетені і нести за них відповідальність. Ми, до речі, підрахували, що тільки для виборів до Вінницької облради треба близько 1,2 млн бюлетенів, а по виборах рад області усіх рівнів – ще 1 - 2 млн.

Я, звісно, оптиміст, але що в селах можна створити всі належні умови для зберігання бюлетенів, сумніваюсь. За нашими даними, майже ніде таких приміщень, які б відповідали усім вимогам законодавства, немає. Це висуває додаткові вимоги до міліції, адже брати під охорону територіальні сільські/селищні виборчі комісії тепер треба не за три дні, а майже за два тижні до виборів, - з 14 жовтня. А їх на Вінниччині більше 400.

Словом, такі комісії поки що голі і босі, а від них вже вимагають професійної роботи. І кожний з перевіряльників лякає: крок вліво, крок управо - і кримінальна відповідальність! В мене складається враження, що деякі комісії вже на межі. Коли ми проводимо тренінги, нас районні ТВК просять: не тисніть на них, не лякайте, бо ми боїмося, що вини розбіжаться, а де ми візьмемо інших людей?..

Такі питання множаться і, як на мене, органи державної влади ще не до кінця розуміють, з чим їм доведеться мати справу на цих виборах. Сільські і селищні ТВК скаржаться, що влада базового рівня, м’яко кажучи, не квапиться ставати партнером у їхній роботі. Хоча саме від них залежить подальша доля сільських і селищних голів, - переможців визначатимуть вони.

Ми звернулися до ОДА, аби владі на місцях порекомендували допомогти комісіям з матеріально-технічним забезпеченням. Адже з нашим бюджетним кодексом і казначейством навіть купівля однієї пачки паперу – це вже труднощі.

Антоніна Мніх, Вінниця