Презентація дослідження "Крим після анексії. Державна політика, виклики, рішення та дії. Біла книга"

Організатор: Міністерство інформаційної політики України.

Учасники: Рефат Чубаров - депутат Верховної Ради України, голова Меджлісу кримськотатарського народу; Еміне Джапарова - заступник міністра інформаційної політики; Євген Бистрицький - виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»; Юлія Тищенко - глава Ради УНЦПД, керівник керівник Програми підтримки демократичних процесів УНЦПД; Тетяна Гучакова - експерт Фонду «Майдан закордонних справ», редактор сайту BlackSeaNews; Юсуф Куркчі - Перший заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб; Олег Смирнов - директор представництва Інституту міжнародного співробітництва Німецької асоціації народних університетів (DVV International) в Україні; Юлія Каздобіна -  радник Міністра інформаційної політики з питань Криму, експерт УНЦПД, а також представники  Міністерства з питань тимчасово окупованих територій.

Коротко. У виданні, підготовленому експертами Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), проаналізовано процес формування політики України стосовно Криму, дії Росії після анексії, висвітлено становлення інституцій окупаційної влади, соціально-економічну ситуацію в Криму, питання інформаційної політики, освітньої сфери, політико-правові рішення після окупації Кримського півострова протягом 2014-2016 р.р. 

Видання здійснено у рамках проекту "Державна політика України щодо Криму: аналіз, моніторинг, експертна підтримка" за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Підсумкові матеріали:

Чубаров: "Біла книга" - час приймати рішення по Криму  

Презентоване в Києві дослідження "Крим після анексії. Державна політика, виклики рішення і дії. Біла книга" відрізняє систематизація і комплексне висвітлення подій, що сталися після окупації півострова. Книга може стати помічником у роботі експертів і тих, хто приймає рішення з кримських питань.

Про це у вівторок на засіданні круглого столу в Укрінформі сказав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, повідомляє кореспондент агентства.

"У "Білій книзі", на мій погляд, з точки зору висвітлення подій у Криму з моменту його анексії  простежується певна систематизація подій, тенденцій, змін, які відбуваються на півострові. Ця систематизація подій і комплексний підхід в їх вивченні можуть стати ефективною допомогою усім, хто займається не лише аналізом подій, хто приймає рішення щодо Криму", - сказав Чубаров.

Політик підкреслив, що в книзі наведені факти "консолідованої позиції європейських країн відносно незаконної анексії Криму".

"Відзначається, що не сформована цілісна кримська стратегія, але ми повинні наголосити, що на міжнародному рівні сформована консолідована позиція європейських країн відносно окупації і незаконної анексії Криму. І тому підтвердження - рішення на різних міжнародних майданчиках, зокрема, це рішення Європарламенту від 4 лютого і 12 травня. Тут і Тбіліська декларація ОБСЄ. Але єдине, тут немає нещодавньої резолюції Третього комітету ООН про  порушення прав людини в Криму, проголосованої 15 листопада", - сказав Чубаров.

Що стосується державної політики відносно Криму, заявив глава Меджлісу, то головним завданням має стати "посилення діяльності по відношенню до людей, які живуть в окупованому Криму".

Як вважає політик, мова не про розділення людей за категоріями, а про те, що допомога потрібна передусім тим, хто "тримає оборону російської окупації".

"Оскільки ми обмежені і в ресурсах, і в можливостях, треба вибирати ті шари, яким найбільше необхідна наша допомога і увага. І серед таких верств населення - ті, що тримаються, зберегли гордість, не втратили свої почуття перед окупантами. Вони мають бути в центрі уваги української влади. Дуже чекають нашої уваги і допомоги усі політв'язні, члени їхніх сімей і ті, над ким нависла загроза подальших репресій", - вважає Чубаров.

За його даними, на сьогодні список політв'язнів з Криму складається з 22 людей, з яких п'ятеро вже засуджені російським судом.

"Усі вони вимагають юридичної допомоги, а члени їхніх сімей - і матеріальної допомоги. Питання підтримки своїх громадян, які тримають оборону з окупаційною владою, повинні вирішуватися державою, оскільки самі люди не зможуть довго тримати таку оборону", - заявив глава Меджлісу.

На його думку, українській владі за допомогою міжнародних організацій необхідно створити фонди, які б надавали допомогу в Криму. 

Крім того, "відносно людей, які не лише перейшли на сторону окупантів, але і здійснюють дії, що сприяють закріпленню окупаційної влади і розширенню репресій, наші дії мають бути чітко артикульованими".

Як вважає політик, влада і суспільство не повинні заспокоюватися діючими списками санкцій, а доповнювати їх прізвищами тих коллаборантів, хто, наприклад, "спокійно виїжджає з Криму в треті країни, нерідко за українськими паспортами".

Джапарова: Інформація про Крим має бути цікава світу

Необхідно зробити все, аби інформація про Крим була цікава світу. Але комунікації не вирішать усіх проблем, в першу чергу потрібна державна стратегія щодо Криму.

Про це у вівторок в Укрінформі на презентації дослідження "Крим після анексії. Державна політика, виклики, рішення і дії. Біла книга" заявила перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова.

"Інформаційна політика - це питання номер два. В першу чергу має бути державна політика і далі вже комунікації з аудиторією на основі того, що робить держава", - сказала Джапарова.

Вона наголосила, що основне завдання її відомства щодо Криму  - зробити так, аби інформація про Крим була цікава світу і Україні.

"Останні мої поїздки, пов'язані з консультаціями в Європейському Союзі і ООН показали, що світ сприймає Крим через стереотипи, які існуючі як з часів радянської історіографії, так і через нові міфи, які сьогодні поширює Росія через свою потужну мережу журналістів, яких і журналістами назвати важко, це відкриті маніпулятори і пропагандисти", - заявила заступник міністра.

Вона відзначила, що в Україні "є контент англійською мовою, але єдиний момент - треба зробити так, щоб в інформаційному потоці світу було цікаво дізнаватися про Крим".

"Це ми в Україні думаємо, що весь світ тільки Кримом живе. Насправді - це не так, у світі сьогодні багато викликів, таких як Сирія, ІДІЛ, які Крим відтісняють назад у соціальному, політичному та інформаційному порядку денному. Сьогодні ми маємо шукати таке подання інформації, щоб світу було цікаво читати про Крим", - відзначила Джапарова.

Що стосується української аудиторії, то за словами заступника міністра, її насторожують результати соцдослідження, згідно з якими понад 42% українці не вважають, що Крим необхідно повертати, при тому, що більшість не сумнівається в українській приналежності півострова.

"Ця цифра говорить про те, що нам треба працювати і доводити внутрішній українській аудиторії, що Крим треба відвойовувати", - підкреслила Джапарова.

За її словами, одна з проблем - ситуація страху, в якій живуть люди в окупованому Криму.

"Люди живуть у Криму в складних умовах, рівень страху настільки високий, що люди не готові розмовляти ні з журналістами, ні з експертами, оскільки вони ризикують, оскільки Росія контролює цю територію і демонструє свою картину про те, як у Криму живеться і розповідає світу, що там все добре і люди підтримують російську дійсність", - повідомила заступник міністра.

На її думку, жителі Криму мають знати, що для України вони залишаються українськими громадянами і держава повинна максимально вирішувати питання освіти, надання адміністративних послуг та інші проблеми людей.

Як підкреслила Джапарова, до наступного року її відомство планує представити Стратегію інформаційної політики щодо Криму, і вона міститиме "ключові месиджі до кожної з основних інформаційних аудиторій - в Криму, в Україні і в світі".

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк