Як захистити об’єкти культурної спадщини від знищення й привласнення росіянами та повернути вкрадене

Організатори:  Медіацентр Україна-Укрінформ.

Спікери: Дарина Підгорна - юристка Регіонального центру прав людини; Наталія Хендель -  експертка Фонду підтримки фундаментальних досліджень, дослідниця Женевської академії міжнародного гуманітарного права і прав людини (онлайн); Тимур Короткий - голова Фонду підтримки фундаментальних досліджень (онлайн); Анастасія Чередниченко - президентка Міжнародної Ради Музеїв (ІСОМ) України; Мар’яна Томин - директорка департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики.

Питання до обговорення:

• Досвід України щодо застосування практики відшкодування: правова рамка, актуальний стан та проблеми, які варто вирішити.
• Засоби міжнародного правосуддя захисту та повернення культурних цінностей.
• Державні політики та плани щодо захисту та збереження культурної спадщини, що була викрадена та/або знищена під час збройного конфлікту. 
• Які державні та громадські ініціативи для повернення втраченої культурної спадщини сьогодні існують та наскільки вони є ефективними.
• Чи реально притягнути до відповідальності осіб, що викрадали, знищували обʼєкти культурної спадщини та/або сприяли такій діяльності. 

Під час заходу представники Коаліції «Україна. П'ята ранку»  презентують аналітичний звіт «Механізми захисту та реституції культурних цінностей у контексті збройного конфлікту між РФ і Україною».

Довідково. Коаліція «Україна. П'ята ранку» почала роботу 25 лютого 2022 року, наступного дня після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. На сьогодні Коаліція об'єднує 39 неурядових організацій та чотирьох індивідуальних експертів. Вони поєднали свої зусилля для системного документування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних у ході російської збройної агресії проти України. Також Коаліція займається захистом жертв російсько-української війни через існуючі державні та міжнародні механізми правосуддя. Все це спрямоване на досягнення справедливості через притягнення до відповідальності владної верхівки РФ за скоєння злочину агресії проти України.

З додаткових питань звертайтеся до комунікаційної менеджерки Коаліції «Україна. П'ята ранку» Лесі Панченко: 095 6027555, lesya.panchenko@gmail.com.

Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1).

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV,  а також ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/about, на фейсбук-сторінці Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.facebook.com/UkraineMediaCenter/.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Україна могла б надати у МКС подання за руйнування культурної спадщини – юристка

Україна могла б надати у Міжнародний кримінальний суд (МКС) подання за фактом руйнування української культурної спадщини.

Про це на пресконференції в Медіацентрі Україна-Укрінформ заявила юристка Регіонального центру прав людини Дарина Підгорна.

«У нас є прекрасна можливість подати до МКС за фактом скоєння того ж самого злочину проти людяності, або воєнного злочину, за фактом руйнування культурної спадщини. Це може бути по кейсу Херсонесу, по кейсу Маріупольського драмтеатру тощо. Це реально зробити, і є можливість це зробити. Єдине, що потрібне – політична воля. Має бути певний стимул правоохоронних органів до такого подання, до формування таких кейсів, до передачі таких даних», - зазначила вона.

На її думку, МКС є поки що єдиною інституцією, яка теоретично може допомогти Україні відновити справедливість щодо культурних цінностей та культурної спадщини української держави.

«Усе-таки МКС – це практично єдина інституція, яка може реально притягнути зловмисника до відповідальності за те, що відбувається, стягнути з нього компенсацію у рамках своїх механізмів, і це вже відбулося у його історії. Це – справа щодо руйнування мавзолеїв у Тімбукту», - поінформувала юристка.

Як повідомлялося, український омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що Міжнародний кримінальний суд міг би висунути звинувачення президенту РФ Володимиру Путіну щодо жертв насильницьких зникнень.

Росія вкрала або зруйнувала більше мільйона музейних об’єктів України – МКІП

Шкода, завдана росіянами музейному фонду України, є величезною. Йдеться про більше мільйона вкрадених або зруйнованих музейних об’єктів.

Про це на пресконференції в Медіацентрі Україна-Укрінформ заявила директорка департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики Мар’яна Томин.

«Шкода, завдана РФ, сягає більше 1 мільйона вкрадених або зруйнованих музейних об’єктів, і говорю про ті об’єкти, які відносяться до музейного фонду України. Це фактично є власністю українського народу. Тому шкода нанесена величезна», - зазначила Томин.

Вона нагадала, що раніше в Україні працювала Національна комісія з питань розшуку і повернення в Україну культурних цінностей.

За її словами, всі питання обліку, реституційної політики, пошуку, наукового дослідження, вартості предметів, (які є культурними цінностями – ред.), і повернення їх в Україну мають бути реалізовані на рівні повноцінної працюючої інституції, яка буде підкріплена відповідним законом, а саме - законом про повернення культурних цінностей.

«Також треба особливо і постійно акцентувати увагу на всіх можливих позиціях (майданчиках – ред.) на тому, що все-таки злочини проти культурної спадщини – це доказова база геноциду проти українського народу», - вважає представниця МКІП.

Як повідомлялося, США та Україна будуть співпрацювати щодо розслідування злочинів РФ проти культурної спадщини.

Україна має якнайшвидше ратифікувати Конвенцію ЮНІДРУА про викрадені культурні цінності - юристка

В Україні слід якнайшвидше ратифікувати Конвенцію ЮНІДРУА про викрадені або незаконно вивезені культурні цінності.

Про це заявила юристка Регіонального центру прав людини Дарина Підгорна на пресконференції в Медіацентрі Україна-Укрінформ.

«Є Конвенція ЮНІДРУА 1995 року про незаконно вивезені культурні цінності, яку нам критично сьогодні варто було б підписати і гармонізувати з національним правом. Бо це зараз фактично єдиний міжнародний договір, який доступний Україні для підписання і який дозволив би нам відкрити ці кейси проти РФ, дозволив би просто у цю хвилину вже розпочати розмову щонайменше про можливість повернення культурних цінностей, які були втрачені», - зазначила вона.

За словами Підгорної, підписання цієї конвенції дало б змогу Україні розпочати розмову не лише щодо будівель, музеїв, архівів, а й щодо їхніх фондів, а також культурних цінностей, які були знайдені під час незаконних археологічних розкопок на території окупонваного Криму.

Однак питання щодо підписання цієї Конвенції залишається відкритим, констатувала юрист.

Представниця РЦПЛ зауважила, що є певний перелік міжнародних договорів, які Україні слід підписати, ратифікувати або гармонізувати з національним правом. Зокрема, вона назвала два документи, які Україна підписала і ратифікувала, але які досі не гармонізовані з національним законодавством. «Це другий протокол до Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей під час збройного конфлікту і Нікосійська конвенція про кримінальні правопорушення щодо культурних цінностей 2020 року. Ті положення, та термінологія, яка застосовується у цих документах, не відповідає термінології, яка використовується у національному праві», - пояснила вона.

На думку Підгорної, взагалі, українське законодавство у сфері культурної політики застаріле, воно не є актуальним та пристосованим до нинішніх реалій. І це "дуже великий виклик", зокрема, для правоохоронних органів, які стикнулися зі значним масивом злочинів, скоєних проти об’єктів культурної спадщини та представників культурних інституцій.

Своєю чергою директорка департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики Мар’яна Томин заявила, що у частині повернення культурних цінностей законодавство має бути адаптоване до реалій війни. І з погляду міжнародного права в України є унікальні можливості розробити нові протоколи.

«Наша відповідальність - розробити ті протоколи, які би відповідали нашим інтересам і відновленню справедливості. І тут теж є питання реституції, бо справедливість… у кожного може бути дуже різна дефініція щодо цього», - наголосила Томин.

Як повідомлялося, в Україні планують будівництво нових та модернізацію наявних сховищ для евакуації та збереження культурних цінностей під час війни.

Відео:

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк