Нардепів хочуть зобов'язати перевіряти законопроекти на "євростандарт"
Про це заявив експерт, координатор Парламентської експертної групи з євроінтеграції Денис Черніков на прес-конференції в Укрінформі.
“Ми як група експертів пропонуємо підвищити рівень законотворчої роботи. Ми пропонуємо, щоб у регламенті Верховної Ради України було передбачено норму, аби кожен суб’єкт законодавчої ініціативи подавав разом із законопроектом власний висновок про відповідність Угоді про асоціацію та праву Європейського Союзу. Ця пропозиція цілком відповідає європейському досвіду, така норма вже давно існує в регламенті сейму Республіки Польща”, - сказав Черніков.
За його словами, це потрібно зробити саме зараз, оскільки незабаром відбудеться засідання Ради ЄС, на якому має бути знайдено компромісне рішення щодо ратифікації угоди Нідерландами, і таким чином процес ратифікації угоди у ЄС буде остаточно завершено. При цьому, 19 грудня відбудеться засідання Ради асоціації Україна-ЄС.
Експерт нагадав, що Угода про асоціацію ратифікована у ВР уже понад 2 роки тому, і за цей період український парламент неодноразово нехтував її положеннями.
“Парламентська експертна група з європейської інтеграції працює вже понад 1,5 року, і за цей період ми підготували понад 400 висновків на законопроекти, що є у Верховній Раді України, які належать до сфер, охоплених Угодою про асоціацію та правом Європейського Союзу. З цієї кількості, за нашим аналізом, 210 законопроектів не відповідають зобов’язанням за угодою, а 50 потребують суттєвого доопрацювання. Логічним є питання: чому так сталося, чому така якість законотворчої діяльності, адже сумнівно, що суб’єкти законодавчої ініціативи не обізнані з правом Європейського Союзу”, - зауважив він.
Черніков навів за приклад пропозицію щодо встановлення максимальної митної вартості посилок у розмірі 22 євро, яка є прямим протиріччям угоді. “Пояснення просте - ініціатори змін до законодавства не зобов’язані подавати документи, що відповідають угоді. Тут є певний парадокс: Україна як держава має ці зобов’язання, а суб’єкти законодавчої ініціативи не мають”, - додав він.
Ще однією проблемою експерт назвав велику кількість законопроектів, що розглядаються у парламенті, наразі таких понад 5 тисяч, хоча ще рік тому їх було 2,5 тис. “І профільні комітети, на жаль, іноді не мають достатньо часу, аби з’ясувати їх суть, проаналізувати і надати якісні висновки”, - наголосив Черніков.
При цьому, як констатував експерт, у такому потоці законопроектів “тонуть” пріоритетні для євроінтеграції документи. Верховна Рада не розглядає їх як першочергові. У результаті темпи законотворчої діяльності суттєво знижуються. Так, якщо у перші два роки після підписання Угоди про асоціацію з ЄС український парламент прийняв близько 70 законопроектів, які спрямовані на виконання самої угоди чи інші євроінтеграційні реформи, то наразі у парламенті є лише 20 законопроектів, які при цьому розглядаються дуже повільно.
