Останні новини

Криза і реформа в Україні після Революції Гідності: як збудувати новий лад?

Зиновій Свереда 01.06.2016 02:14 1078

Перш ніж вести мову про кризу і реформи, потрібно все ж визначити походження цих слів, бо, як казали древні греки, початок маніпуляції людиною відбувається тоді, коли людина забуває значення слів і втрачає почуття реальності.

“Спочатку було слово...”

Слово «криза» з  грецької мови означає “відділяю” і “вирішую”, а з китайської “небезпека” та “сприятлива можливість”. Слово “реформа” походить від значення “перетворюю та видозмінюю одне і теж саме”. Древні греки визначали часто даний термін як процес лікування громадського організму та звертали увагу, що в залежності від рівня моралі та етики, людина вибирає той чи інший акцент у значенні слова: або депресію і занепад, або оптимізм та можливість перейти на новий етап розвитку. 

По-іншому розумів слово «криза» А.Енштейн: "Ми не можемо вдавати, що щось зміниться, якщо ми будемо продовжувати робити ті ж самі речі. Криза є найбільшим благословенням для людей і народів тому, що криза приносить прогрес. Творчість народжується з тривоги та переживань, як народжується день з темної ночі".

Тому можемо зробити висновок: справді кризою нерідко є той «нормальний стан речей, устрою та відносин», що привів до занепаду. Сама криза як повстання, протест, революція чи інші радикальні моменти є ліком та пошуком можливостей. Головне – це відчути дух часу та запропонувати дійсно ті рішення, що приведуть до реального покращення. 

Революція не панацея

Революція – це радикальна зміна моральних цінностей та способу життя людини, що веде за собою і зміну існуючого суспільного ладу. А інше значення даного слова – це новий тип хаосу. 

В контексті розуміння і пошуку виходу з кризи слід говорити про «гідність». Вона визначає ставлення людини до самої себе, до суспільства і суспільства до людської особи. Тому політика і економіка мають ставити в центрі людину, пошану до її природніх прав. Не влада заради влади, чи діяльність заради прибутку, а органічний розвиток людської особи має бути поставлений в центрі суспільного устрою. 

Переважно люди сподіваються на те, що реформи здатна провести тільки влада. Під даним терміном переважно ототожнюють державні структури та органи, урядові програми. Як наслідок людина сидить та чекає чергового підвищення соціальних стандартів.

Основне значення терміну «влада» - це сила, яка через різні методи (примус, авторитет чи заохочення), здатна впливати на інших і виконувати волю більш сильних і організованих осіб чи організацій. Як сказав Тертуліан, “для мене влада – це можливість реалізовувати свої фантазії за рахунок інших”. 

Тому сподіватися на певного політика як «месію», що зробить реформи та покращить ситуацію в Україні – це міф. 

Доки люди не усвідомлять, що не слід чекати “месію-політика”, тоді не буде реалізована основна реформа – зміна світогляду цінностей, зміна акценту джерела влади. 

Для політика, ще з часів римської імперії, набагато важливішим був власний «modus vivendi», аніж благо суспільства. Створення різних держорганів перетворився в спосіб паразитування на суспільному тілі та імітації реформ: коли один відділ перетворюють на два департаменти, змінюють назву, кількість, але не суть.

Політики спотворюють питання реформування, підмінюючи поняття: утвердити народ в тому, що він не спроможний самостійно вирішувати свою долю та тримати його в стані соціальної депресії, тобто страхів до інновацій та рішучості. 

Проте акцент влади слід змістити з держінституцій, які мають обслуговувати і служити людям, на конкретні громади, творчих зорганізованих ініціативних людей, що в конкретних місцях, територіях, містах та селах, реалізовують ініціативи та дії, що розвивають суспільство. Успіх такої моделі яскраво показав себе в Польщі, Італії, Німеччині, Франції. Це, власне, хороші кейси успішної децентралізації.

Законодавча функція, що перейняли держоргани, перетворилася на інструмент лобіювання інтересів великих корпоративних груп, який не допускає здорової конкуренції та формування середнього класу. 

Брак інформації, знань, критичного мислення, створюють передумови для популізму та створення інституцій, що монополізують право на розподілення соціальних благ. Такі показники, як ВВП, НВП не завжди визначають рівень добробуту. До прикладу в Європі визначають соціально-економічні показники, які визначають якість життя, а не лише виробництво продуктів і послуг. 

Отож, для нового етапу розвитку України та її успішної інтеграції в ЄС, потрібно усвідомити одне: реформи не можуть здійснити ті, хто створив кризу, для яких даний стан - засіб для швидкої наживи.

Реалізація талантів, інновацій та ідей – це є основа для прогресу та покращення рівня громадян. Саме формування активного творчого громадянина, солідарність та співпраця – це основа для реальної реформи нашого ладу

Який вихід?

На практичному моделюванні в Україні все більш популярними є філософія і практики кооперації та соціального підприємництва. 

Звичайно, кооперація і соціальне підприємництво мають різні методи роботи та моделі, проте спільну ціль – добробут родин, формування середнього класу та якість життя. 

Кооперація та соціальне підприємництво допоможуть вилікувати суспільство від багатьох соціальних хвороб, таких як алкоголізм та паління, наркоманія, ігроманія. Як наслідок – це відновлення добробуту українських сімей, що зруйновані штучними і запланованими кризами. 

Кооперація в умовах України виступає нової формою демократичної культури, виконує роль громадського контролю та планування. 

Конкретно моделі та методи кооперації та соціального підприємства є необхідним детально вивчати, щоб зуміти підібрати ті терміни і поняття, які переконають громадян до спільної ініціативи та дії. 

В умовах України соціальне підприємництво та кооперація є засобом формування вільної творчої людини та солідарної громади та народу.

Після Революції Гідності, людина усвідомила особисту відповідальність. Є важливим сприйняти й інше: необхідна праця кожного дня, активна участь у політичних та економічних процесах. Все, що буде заплановано без нас, та без врахування наших інтересів, буде діяти проти нас.

Як сказав митрополит Андрей Шептицький: «є різні ідеї та ідеології, проте тільки дві форми влади: або право рішення віддаєш комусь, або береш на себе відповідальність сам».

В наших наступних публікаціях детально розглянемо успішні європейські моделі кооперативної діяльності та соціального підприємництва.

Зіновій Свереда, доктор соціальної економіки Папського Григоріанського університету (Рим, Італія)

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-