Україна майбутнього: вступ до ЄС, повоєнна відбудова, екологічні проблеми та енергетична незалежність очима пересічного українця

У 2024 році було проведено соціологічне опитування. За його результатами можна виділити дві основні тенденції, що спостерігаються у більшості відповідей громадян:

1. Значне зростання впливу війни на думку людей, навіть в питаннях, які прямо не повʼязані з війною.
2. Низька поінформованість громадян з багатьох актуальних питань (як у контексті повоєнної відбудови, так і майбутнього вступу України в ЄС).

Українці розуміють важливість екологічних проблем під час війни: жодна із запропонованих екологічних проблем не набрала менше 26%.

Серед «лідерів» екологічних проблем під час війни – замінування територій (80,5%) та утворення відходів війни (уламки зруйнованих будівель, залишки військової техніки та інше) (71,8%). Порівняно з результатами соціологічного опитування, проведеного на початку 2023 року, збільшилась кількість людей, яких турбують майже усі запропоновані екологічні проблеми. Найбільше зростання спостерігається щодо замінування територій, де частка зросла з 40,4% аж до 80,5%. Частка тих, кого турбує питання можливого радіаційного забруднення, хоча і зросла порівняно з 2023 роком (34,8%), кількість громадян, що вважають цю проблему серйозною, залишається нижчою, порівняно з іншими проблемами.

Українці розуміють серйозність шкоди, завданої довкіллю України внаслідок російської агресії, проте кошти від компенсації збитків від Росії за екологічну шкоду українці не схильні віддавати на відновлення довкілля.

Використання коштів на екологічні цілі (очищення водойм і річок, відновлення лісів, заповідників та інших природних територій) підтримує 31,8% респондентів. Три пріоритети, куди б мали спрямовуватися кошти з компенсації екологічних збитків, на думку людей є: підтримка та розвиток армії (61,6%), відновлення житла та інфраструктури (57,1%) та компенсації людям, що постраждали внаслідок воєнних дій (55,6%).

Важливість енергетичної незалежності та доступних цін на газ, електроенергію і тепло для населення майже не змінились порівняно з 2023 роком. Ці заходи і надалі є фаворитами українців – їх підтримує 50% та 59% респондентів відповідно.

Спостерігаємо тривожну тенденцію щодо тих заходів, які стосуються озеленення та декарбонізації енергетичного сектору: їх підтримка зменшується. У 2024 році скоротилась частка тих, хто підтримував перехід на чисті джерела енергії (з 30,4% у 2023 році до 25,4%) та скорочення шкідливого впливу на довкілля (з 35,1% до 14,7%). Попри високий рівень підтримки енергетичної незалежності, 48% респондентів не готові до жодних додаткових витрат або дій задля її досягнення.

Опитані українці вважають, що повоєнну відбудову і розвиток України необхідно розпочинати з відбудови будинків та інфраструктурних об’єктів.

Так відповіли 46,6% респондентів. Жорстка боротьба з корупцією під час використання коштів на відбудову другий рік поспіль залишається топпріоритетом українців, коли мова про повоєнне відновлення України. Навіть більше, частка тих, хто підтримує цей принцип, суттєво зросла: 68,9% у 2024 році проти 43,1% у 2023 році. Наступна трійка лідерів – пріоритетність національної безпеки, зокрема енергетика та оборона (41,3%), відбудова у кращому вигляді, ніж було (39,4%), та створення умов для повернення людей додому (38,3%). Зелена відбудова (розвиток сфер енергоефективності, відновлюваної енергетики, екологічний транспорт, збереження довкілля) є пріоритетною лише для 22,6%.

Українці не отримують достатньо інформації стосовно майбутнього членства в ЄС. Навіть більше, показники поінформованості знизилися порівняно з результатами опитування 2023 року.

Про вплив євроінтеграційних реформ особисто на людей має уявлення лише 32,1% опитуваних, а про вимоги, які висуваються до України, – 33,4%.

Респонденти мають мало інформації про інструменти повоєнної відбудови та програми енергоефективності.

Українці майжене користувались державними програмами енергоефективності або відновлення будівель з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну (89,3%). А 6,1% респондентів взагалі не знають про такі програми. Ще 64,2% респондентів не знають про жоден з процесів планування відбудови. Найнижчий показник отримала цифрова екосистема для підзвітного управління відбудовою "DREAM" (3,7%).

Робоча сила (55,3%), земля (чорнозем, ліси) (53,2%) та сировинна база (42%) – найважливіші вигоди, які, на думку українців, отримає ЄС від вступу України.

Також українці вважають, що основною вигодою для України від членства в ЄС є збільшення обсягів інвестицій (39,6%). Друге та третє місце в рейтингу – це зменшення рівня корупції та підвищення прозорості влади (35,4%), а також зростання економіки та створення нових робочих місць (33,8%) відповідно. Що стосується делегування ухвалення важливих рішень Європейському Союзу, респонденти сприймають цю перспективу нейтрально (28,3%), радше позитивно (23,8%) та позитивно (23,0%). Тобто більше ніж половина українців схвально ставляться до того, що певні рішення у майбутньому будуть ухвалювати на рівні ЄС, а не на національному.

Україна далі потерпає від збройної агресії проти нашої держави: щодня гинуть люди, руйнується критична інфраструктура, житло, промислові об'єкти, величезної шкоди зазнає довкілля. Проте українці не лише вірять у перемогу, а й планують своє повоєнне життя вже сьогодні і з надією дивляться у майбутнє.

Усі запропоновані характеристики майбутньої України є важливими, жодна з них не набрала менше 77% («дуже важливо»). Більше 80% отримали такі сфери: розвиток економіки, медицина, армія, верховенство права. В межах 76-78% - сфери довкілля, енергетики та культури. Якщо згрупувати дві оцінки «дуже важливо» і «важливо», то кожна з категорій отримала не менше 93% підтримки.

Також у баченні українців майбутнього їхніх міст на першому місці опинилось питання комфорту: 72,4% обрали зручність для задоволення повсякденних потреб мешканців. Наступна четвірка важливих характеристик, що отримали майже однаковий рівень підтримки: якомога зеленіші міста (60,5%), з чистими місцевими водоймами (59,1%), з пунктуальним громадським електротранспортом та добре продуманими його маршрутами (57,4%), з промисловістю без шкідливих викидів та з мінімальними відходами (56,8%).

Однією з основних рекомендацій, яку можна дати усім стейкхолдерам, що займаються інформуванням населення з важливих питань, є необхідність підвищення рівня поінформованості як стосовно повоєнної відбудови України, так і розуміння процесу та результатів вступу до ЄС.

Джерело: «DiXi Group»

Повний текст аналітичної записки

Ця аналітична записка містить аналіз результатів опитування думки громадян України щодо повоєнного зеленого відновлення, ставлення до довкілля та енергетики під час війни та вступу до ЄС. Документ визначає основні тенденції у ставленні українців до довкілля, енергетики, вступу до ЄС під час війни, а також бачення майбутнього України. Містить порівняння з даними всеукраїнського соціологічного опитування 2023 року.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу». Проєкт реалізує консорціум громадських організацій: «ДІКСІ ГРУП» (координатор), Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», Асоціація «Енергоефективні міста України», «Українська академія лідерства», «Жіночий енергетичний клуб України», «ДЗИГА», «ПЛАТО». Зміст публікації є виключно відповідальністю ГО «Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» і необов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Проведення соціологічного опитування стало можливим завдяки підтримці Федерального міністерства закордонних справ Німеччини у межах проєкту «Україна в Європі – німецько-український парламентський діалог, посилення компетенції щодо України в Німеччині та просування європейської інтеграції України», що реалізується у партнерстві з Центром ліберальної сучасності (Zentrum Liberale Moderne).

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства