Помер український письменник Роман Іваничук

17.09.2016 17:52 1329

У Львові на 88 році життя відійшов у вічність відомий український письменник, громадський діяч, один з організаторів Товариства української мови ім. Т. Шевченка, Герой України Роман Іваничук.

«Наша країна тримається на таких людях, як Роман Іваничук. Справжній патріот, який і словом, і ділом будував незалежну Україну. Співчуваємо і сумуємо разом з родиною», - зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.

Поховають Романа Іваничука у понеділок на Личаківському кладовищі.

 Роман Іванович Іваничук - український письменник, громадський діяч, один з організаторів Товариства української мови ім. Т. Шевченка, Народного Руху України, член Спілки письменників України (з 1960), депутат Верховної Ради України І-го скликання (1990–94). Заслужений працівник культури України. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, Літературної премії ім. А. Головка, премії ім. І. Мазепи. Герой України.

Народився 27 травня 1929 в селі Трач (тепер Косівського району Івано-Франківської області України, тоді - територія Республіки Польща), в сім'ї учителя; його дядько - Михайло Іваничук, вчений-геоморфолог, вояк Легіону УСС та УГА.

У 1948 р. вступив до Львівського університету на українську філологію, але через те, що не хотів йти до комсомолу і на свята ходив у вишиванці, на нього був написаний донос і в 1949 р. Романа Іваничука виключили з університету за «антирадянську діяльність». Відслужив 3 роки в армії (в Азербайджані) і в 1953 р. поновився у Львівському університеті, який закінчив у 1957 році.

У 1958 р. вийшла друком перша збірка новел «Прут несе кригу», яка принесла йому визнання. У 1961 році переїхав до Львова, від 1963 працював редактором у відділі прози журналу «Жовтень» (від 1990 р. —«Дзвін»).

У 1968 р. вийшов друком роман «Мальви» на історичну тематику з часів Хмельниччини. За нього Іваничука жорстко критикувала компартійна влада, хотіли звільнити з журналу, проте роман здобув широкий резонанс.

Тему наступного роману «Черлене вино» — про оборону Олеського замку від польських загарбників у 1431—1432 роках в ході так званих «Воєн Свидригайла» - підказав відомий літературознавець Григорій Нудьга. Роман вийшов друком у 1977 році. Тут чи не вперше в українській літературі змальовано побут середньовічного Львова. За ним з'явився роман «Манускрипт з вулиці Руської» (1979), який змальовує картини міського життя кінця XVI - початку XVII ст. у Львові. Обидва стали популярними. У третьому «львівському романі» «Вода з каменю» (1982) йдеться про Львів початку ХІХ ст. і юність Маркіяна Шашкевича. Наступний роман «Четвертий вимір» (1984) про одного з учасників Кирило-Мефодіївського братства Миколу Гулака вважають вершинним твором автора.

У червні 1988 року погодився очолити львівську філію Товариства рідної мови. Навесні 1990 року обраний народним депутатом УРСР, брав участь у підготовці і проголошенні Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року і Акту про незалежність України 24 серпня 1991 року.

Фото: www.ukrlib.com.ua

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-