13 січня. Пам’ятні дати
Увечері 13 січня, напередодні Нового року за старим стилем, українці традиційно святкують Щедрий вечір (Щедру кутю) або свято Меланки. Таку назву у народній традиції - Меланки, Маланки, Миланки - свято отримало через те, що за православним церковним (юліанським) календарем на 31 грудня припадає день святої Меланії Римлянині, яка жила у Римі у ІV-V ст. Наслідуючи українську новорічну обрядовість, вечір з 13 на 14 січня називають Щедрим тому, що до нього готують щедрий святковий новорічний стіл: вдруге протягом зимових свят вариться кутя, але вже скоромна, а на столі мають переважати м’ясні страви (ковбаси, смажене м’ясо, печеня тощо). До багатого столу готують також млинці, пироги з сиром, м’ясом, вареники зі сметаною. Пироги, до речі, завжди були в Україні символом щедрості та багатства. Головні святочні дійства Щедрого вечора це – щедрування, парубочі та дівочі «Маланки», «Коза». Щедрування – давній звичай традиційного народного українського новоріччя. Як тільки починає смеркати, групи щедрувальників (переважно молодь) здійснюють величальні новорічні обходи і поздоровлення, під час яких піснями славлять господарів, бажають їм здоров’я й достатку на весь рік, за що й отримують щедру нагороду. Життєрадісні щедрівки і сьогодні користуються загальною любов’ю та шаною в Україні. Хто не знає приспіва: «Щедрий вечір, добрий вечір! Добрим людям на здоров’я!». «Меланка» – традиційний новорічний обряд, який з часом трансформувався у громадську святкову забаву, такий собі своєрідний сільський карнавал із використанням масок, перевдяганнями, розігруванням кумедних сценок-інтермедій. За давньою традицією у парубочій «Меланці» роль головного обрядового персонажа грав хлопець, перевдягнений у жіночий народний костюм. Дівчата також ходять щедрувати з «Меланкою»: найгарнішу вбирають як «молоду», а на роль «молодого» перевдягають у чоловічий одяг іншу дівчину. Традиційні карнавальні образи «Маланки» це – Коза (звідси пішов обряд «водити Козу»), Ведмідь, Журавель, Бик, Кінь, а також Дід, Баба, Наречений та Наречена, Коваль, Сажотрус та ін. Щедрують, водять Козу, Меланку з музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками до півночі, оскільки наступав Новий Рік, а позаяк закінчувався Щедрий вечір. Серед нашого народу існує поетичне повір’я, що ніч проти Нового Року наповнена чудесами і що у цієї чарівної ночі відкривається небо і в Бога можна просити про саме потаємне… Нехай наступний рік принесе мир, щастя і добробут усім українцям!
День захисників свободи у Литві. 25 річниця трагічних подій у Вільнюсі (1991). Тоді радянська влада намагалася за допомогою військових скинути законний уряд Литви, який проголосив незалежність від СРСР. В ніч на 13 січня радянська армія та спецчастини штурмували Вільнюську телевежу і будівлю національного радіо і телебачення, в результаті чого загинуло 14 людей, сотні беззбройних громадян постраждали. Незважаючи на те, що спецчастинам вдалося захопити телевежу і будівлю національного радіо і телебачення, вони не зважилися захоплювати будівлю тодішнього парламенту - Відродженого сейму, яку обороняли тисячі людей. Пізніше жоден з високопосадовців СРСР не взяв на себе відповідальність за вільнюські події. Лише у 1996 році у Литві відбувся суд, на якому винними у спробі державного перевороту і співучасті у вбивстві та пораненні людей під час подій 13 січня 1991 року визнали лідерів литовської компартії.
Події дня:
15 років тому (2001) в Центральній Америці стався землетрус силою 7,6 балів за шкалою Ріхтера з епіцентром у Сальвадорі; підземні поштовхи відчувались у Гватемалі, Нікарагуа і Гондурасі. У наступні дні було зафіксовано ще майже 4 тисячі підземних поштовхів. У результаті землетрусів 13 січня і 13 лютого в Сан-Сальвадорі загинули 1142 людини, понад 8 тисяч отримали поранення; без житла залишилися близько 430 тисяч чоловік.
Рік тому (2015) поблизу м. Волноваха Донецької області скоєно теракт, внаслідок якого загинуло 13 людей. О 14 годині 25 хвилин по пункту контролю, на якому проходив перевірку автобус Златоустівка-Донецьк з 40 мирними громадянами, терористи випустили 88 некерованих снарядів з реактивних артилерійських систем БМ-21 «Град». Один із цих снарядів, запущених з окупованої території, вибухнув у 12 метрах від автобуса. Внаслідок теракту 10 осіб загинули на місці, троє померли в лікарні, ще 20 осіб були поранені. Пізніше експертиза точно встановила місце, з якого вівся обстріл - район північно-східної околиці міста Докучаєвська, яке контролювалося НЗФ. За інформацією СБУ, теракт у Волновасі був спланований керівництвом так званої ДНР та вчинений за їхньої прямої вказівки. 15 січня 2015 року в Україні було оголошено днем жалоби за всіма, хто загинув від рук терористів, і, в першу чергу, за мирними мешканцями, які загинули на блокпосту під Волновахою.
Ювілеї дня:
610 років від дня народження Маттео Пальмьєрі (1406-1475), італійського письменника-гуманіста, політичного діяча. Автор історичних творів латинською мовою («Історія Флоренції», «Хроніка»), а також діалогу «Про громадське життя», у якому зроблена одна з перших спроб застосування «народної» італійської мови для популяризації етичних і філософських ідей гуманістів.
135 років від дня народження Антіна Львовича Лотоцького (1881–1949), українського письменника. Працював учителем гімназії у м. Рогатині (тепер Івано-Франківська обл.). Під час Першої світової війни перебував у лавах Українських січових стрільців. Редагував стрілецькі часописи («Самопал», «Червона калина»), співробітничав у журналі «Світ дитини». Автор літературних обробок народних казок, легенд, історичних переказів та оповідань для дітей і юнацтва. Написав низку історичних повістей з княжих і козацьких часів. Антіну Лотоцькому належать «Історія України для дітей», цикл оповідань з вітчизняної історії Х-ХІV століть.
85 років від дня народження Аркадія Олександровича Вайнера (1931-2005), російського письменника, драматурга, майстра детективу. У співавторстві з молодшим братом Георгієм Вайнером створив чимало популярних повістей, романів, театральних п’єс і кіносценаріїв детективного жанру.
Роковини смерті:
110 років з дня смерті Олександра Степановича Попова (1859-1906), російського фізика і електротехніка, одного з винахідників електрозв’язку без проводів (радіозв’язку). 7 травня 1895 року продемонстрував винайдений ним перший у світі радіоприймач. Того ж року створив прилад для реєстрації грозових розрядів («грозовідмітник»).
100 років з дня смерті Сергія Ісайовича Уточкіна (1876-1916), видатного спортсмена-авіатора, одного з перших вітчизняних льотчиків, велогонщика, яхтсмена, боксера, футболіста. Народився в Одесі, навчався в одеській Рішельєвській гімназії (1886-1891). 15 березня 1910 року в Одесі здійснив свій перший політ, 21 і 24 квітня 1910 року літав у Києві. Пізніше демонстрував польоти в інших містах (у т.ч. у Житомирі, Ніжині) і за кордоном. Помер Сергій Уточкін на 40 році життя в петербурзькій психіатричній лікарні. Серйозні проблеми з психікою почалися у нього ще 1913 року, після невдалого перельоту за маршрутом Москва-Петербург. Льотчик потрапив у серйозну аварію, ледве вижив. Від страшного болю рятувався наркотиками; невдовзі з’явились і перші наслідки такого «лікування» – почали ввижатися переслідувачі. Друзі (серед них і Купрін) збирали гроші на його лікування, але він тікав з клінік; його ловили, а він знову тікав… Наступного дня після смерті Уточкіна в одеській газеті «Южная мысль» з’явився некролог, підписаний відомим спортивним журналістом Ембросом: «Величезна більшість знала тільки Уточкіна-спортсмена. Люди, що знали його близько, з перших же моментів зближення раптом переконувалися, ...є ще інший, ретельно захований від натовпу. Мало хто знав мрійника романтика, закоханого в сонце, і море, шукача краси в житті, в якому було щось від Дон-Кіхота, щось від Глана, щось від античного філософа-стоїка... Біля його колиски було багато добрих фей, що розкидали свої дари, але зла фея їх обплела ниткою трагізму». Некрологи з’явились не лише в одеських, але й в петербурзьких газетах. Щоправда, звістка про смерть видатного авіатора губилась серед повідомлень про воєнні дії, адже йшла Перша світова війна. Уточкін був одним із перших (ще дитячих) ідеалів конструктора Сергія Корольова.
75 років з дня смерті Джеймса Джойса (1882-1941), ірландського письменника і поета, одного із «стовпів» модернізму ХХ століття. Щороку шанувальники творчості Джеймса Джойса відзначають день 16 червня як Блумсдей (день Блума; четвер 16 червня 1904 року – день дії роману «Улісс»; один день з життя його головного героя – дублінського єврея Леопольда Блума).
