Пам'яті захисників України Ігоря Борсука, Юрія Конотопенка та Сергія Третяка

22 жовтня 2023 року внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної з життям, виконуючи бойове спецзавдання із захисту України від збройної агресії Російської Федерації, а саме - ведення засадних дій на імовірних маршрутах переміщення диверсійно-розвідувальних груп противника в районі Сумської області, загинули військовослужбовці відділення спеціального призначення військової частини А0952 Ігор Борсук, Юрій Конотопенко і Сергій Третяк.

Ігор народився 14 липня 1982 року у Павлограді Дніпропетровської області. Був справжнім чоловіком, надзвичайно відкритою, справедливою людиною. Був опорою і підтримкою, завжди приходив на допомогу.

Ще у 2014 році, коли Російська Федерація вторглася до нашої країни, Ігор як справжній патріот своєї Батьківщини безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в Донецькій і Луганській областях.

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії до України Ігор знову пішов воювати у складі добровольчого формування «Загін ТрО при Президентові України» Київської міської територіальної громади №9.

Юрій народився 8 липня 1990 року у Новопскові Луганської області. Зростав без батька та всупереч цьому виріс мужнім чоловіком, безстрашним воїном і справжнім патріотом.

Після початку російсько-української війни у 2014 році добровольцем вступив до лав ЗСУ.

У 2015-2016 роках брав участь в антитерористичних операціях на Луганщині та Донеччині, за що нагороджений почесними нагородами та відзнаками «За участь в антитерористичній операції», медаллю «Учасник АТО» та «Перемога за нами» Сектор «Б».

Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого 2022 року Юрій вивіз сім’ю у безпечне місце та 25 лютого без вагань пішов до військкомату.

«Він був дуже позитивною людиною, багато мріяв та жартував, підбадьорював усіх. Був справжнім воїном. Постійно навчався чомусь новому, щоб пришвидшити нашу Перемогу. Він дуже любив життя», - згадує сестра загиблого воїна Анастасія.

Сергій народився 24 лютого 1993 року у Києві. Закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за програмою «Економічна кібернетика», працював співробітником відділу технічного забезпечення навчального процесу.

Був єдиним сином у батьків, їхньою опорою та підтримкою.

У день свого народження, 24 лютого 2022 року, він без вагань став на захист нашої країни у складі перших загонів ТрО, які захищали Київ, а 18 березня 2022 року добровольцем був прийнятий в «Загін ТрО при Президентові України» Київської міської територіальної громади № 9.

«Схожість характерів та одна ціль до перемоги об’єднала Сергія, Юрка та Ігоря. За майже два роки війни хлопці стали рідними, поза службою родинами відпочивали та проводили час разом. Тепер родини захисників спілкуються та підтримують одна одну вже без хлопців», поділилася спогадами мама Сергія Світлана.

До війни хлопці не були знайомі, але при цьому мали багато спільного - багато подорожували, обожнювали активний відпочинок, захоплювались рибалкою.

Мама Сергія розповідає, що за нетривалий час знайомства з Ігорем та Юрієм знала про них майже все. У неї склалося враження, що хлопці неначе виросли у неї на очах і знають один одного з дитинства.

«Ігор не був публічною людиною, тому світлин з чоловіком залишилось мало», - із сумом розповідає дружина Наталія. - Чоловік починав працювати на шахті у Павлограді, захоплювався роботою по дереву - любив фізичну працю, до війни працював у сфері будівництва, мав родину, доньку, для прийомного сина став батьком».

«Юра був справжнім чоловіком та батьком, дуже активною та різносторонньою людиною, був у постійних пошуках себе, відтак міг працювати у різних сферах діяльності: від випікання хліба до ремонту автомобілів», - розповідає його дружина Вікторія.

«Сергій любив життя, багато подорожував, ми також разом з ним багато подорожували – ці подорожі були не просто відпочинком на пляжі чи катанням на лижах, а й можливістю дізнатися про історичні цінності України та світу, читав, вивчав мови, займався спортом, планував одружитися, але війна зруйнувала всі мрії на майбутнє та плани», - згадує мама Сергія Світлана.

Троє побратимів, хоробрих воїнів пліч-о-пліч перебували у гарячих точках на Донецькому, Запорізькому та інших напрямках вздовж лінії фронту. Влітку 2023 року хлопці були нагороджені почесними відзнаками «Золотий хрест», які їм особисто вручив тодішній головком Валерій Залужний.

22 жовтня 2023 року при виконанні бойового спецзавдання на Сумщині хлопців не стало, без синів залишились батьки, без люблячих чоловіків - дружини та без батька - діти.

Ігорю назавжди залишиться 41 рік, Юрію – 33, а Сергію – 30. Маючи безліч планів та нездійсненних мрій, вони до останнього подиху гідно виконували свій військовий обов’язок, боролися з ворогом, були вірними товаришами та вірили у Перемогу України!

Наразі рідні та друзі створили петиції (1, 2, 3) про присвоєння полеглим захисникам почесного звання Герой України та просять українців їх підписати.

Шана і слава Захисникам!

Фото надані сім'ями загиблих воїнів