Російський терор і внутрішня міграція в Україні
Серед найбільших викликів, спричинених повномасштабним вторгненням, можна виділити демографічну та міграційну кризи. По суті, Кремль відправив ситуацію з людським капіталом України в круте піке. Втім, демографічні проблеми з’явилися в нашій державі давно – оптимістична реклама 1990-х «Нас 52 мільйони» завжди була дещо далекою від дійсності. Нині ж вона має такий вигляд, наче взагалі з іншої реальності, пише в огляді аналітик даних Громадянської мережі "ОПОРА" Андрій Савчук.
Звісно, ми нечасто замислюємося про те, що мільйони українців виїхали за кордон, і не рахуємо, який відсоток зниження ВВП це спровокувало. Навпаки, інколи ми трішки радіємо, коли їдемо по вільних дорогах, а не стоїмо у заторах. Однак усе стає значно складніше, коли йдеться про військові теми, наприклад мобілізацію. Адже питання, скільки людей ми зможемо мобілізувати, якщо Путін поповнить свою армію двома мільйонами росіян, – зовсім не філософське.
Через повномасштабне вторгнення близько 5 млн українців вимушені шукати прихистку за кордоном. І хоча більшість із них кажуть, що планують повернутися, головний критерій для цього – безпековий – наразі не виконаний. Крім того, лише згідно з офіційною статистикою понад 4,5 млн людей у нашій державі мають статус внутрішньо переміщених.
Саме тому Громадянська мережа "ОПОРА" за співпраці з Міжнародним центром української перемоги і телекомунікаційною компанією "Vodafone Україна" провела масштабне дослідження міграції через російські обстріли у жовтні 2022 – січні 2023 рр. Дані, оприлюднені у звіті, доводять, що стратегічною метою Російської Федерації є знелюднення українських територій задля протидії спротиву.
У цьому матеріалі йтиметься про внутрішнє переміщення українців. І висновки будуть доволі невтішними, оскільки вони доводять колосальний вплив ворога на стимулювання переїзду в інші регіони України. Тож тактика ворога щодо руйнації сотень міст і сіл виявилася доволі успішною.
Одним з основних знарядь російського терору стали удари із ЗРК С-300. Чимало областей (Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Київська, Харківська, Сумська, Чернігівська, Херсонська і Миколаївська) перебувають у зоні ураження із цих комплексів ППО, з яких можна завдавати низькоточних ударів по наземних цілях.
У жовтні 2022 року росіяни дуже жорстоко обстрілювали Запоріжжя. За повідомленням голови обласної військової адміністрації Олександра Старуха, за неповні два тижні, з 30 вересня до 12 жовтня, внаслідок російських ударів загинуло понад 70 мирних жителів міста. Найкривавіші атаки відбулися 30 вересня – 32 загиблих, 6 жовтня – 17 загиблих, 9 жовтня – 19 загиблих, 10 жовтня – 8 загиблих.
Якщо порівнювати ці трагічні події зі статистикою виїздів із Запоріжжя та Запорізького району, можемо констатувати, що майже чверть від усіх виїздів тривалістю п'ять і більше днів за весь досліджуваний період (4 місяці) відбулася лише за один (!) тиждень – з 6 до 12 жовтня 2022 року. Це майже 60 тисяч поїздок.
Інший приклад – Нікопольський район, значна частина громад якого страждає від регулярних безкарних російських обстрілів з боку тимчасово окупованого Енергодара. Йдеться передовсім про Нікополь, Марганець, а також Червоногригорівську та Мирівську громади, розташовані на березі колишнього Каховського водосховища та в зоні ураження артилерії. Ще влітку 2022 року про масовий виїзд із Нікополя повідомляли чиновники, а в середині листопада 2022 року голова Дніпропетровської обласної ради заявляв, що 70% мешканців міста не ночують вдома: «Люди виїздять на ніч, а вдень повертаються і працюють».
Дуже негативну статистику виїзду з регіону в період жовтня 2022 – січня 2023 років підтверджує і наше дослідження. Зокрема, для Нікопольського району характерне найбільше у всій Дніпропетровській області від’ємне міграційне сальдо в -52%. Воно свідчить, що різниця між довготривалими виїздами та прибуттями становила понад 19 тисяч поїздок. А це, навіть за найскромнішими підрахунками, не менше 7–8% населення району.
Посилювали внутрішню міграцію не лише ракетні й дронові удари, а й їхні наслідки, насамперед блекаути. Наприклад, 30 листопада 2022 року стало рекордним за кількістю виїздів для Черкащини. Без урахування внутрішньообласних подорожей, у цей день зафіксовано понад 7,5 тисяч поїздок – зростання втричі порівняно з попереднім днем. Мешканці регіону поїхали до Кіровоградської, Київської областей і Києва. Причиною цього, ймовірно, стали проблеми з електропостачанням, адже на ранок 30 листопада в області було знеструмлено понад 300 тис. споживачів та діяли «червоні» графіки відключень – почергово 4 години без електроенергії та тільки 2 години з електропостачанням.
«Найпривабливішими» регіонами для прибуття були Закарпатська, Львівська, Волинська і Чернівецька області. Найімовірніше, це спричинено їхньою віддаленістю від зони активних бойових дій та прикордонним розташуванням, потенційно їх могли сприймати як проміжне місце проживання в разі посилення обстрілів та погіршення ситуації у сфері енергетики.
Варто вказати, що в цих розрахунках ми не брали до уваги Донеччину, Харківщину та Херсонщину. Нині, як і у 2022 році, там тривають активні бойові дії, й тому активно переміщуються військові, що може спотворювати дані про міграцію цивільного населення.
Отже, вплив Кремля на створення критичних переміщень всередині України досить значний. Звісно, упродовж осені 2023 – зими 2024 рр. ситуація в сфері енергетики була значно ліпшою, ніж торік. Однак Україні все ще бракує систем ППО, адже сотні ракет і дронів досі не збивають, а це означає, що в майбутньому такі кризові ситуації можуть повторитися.
Нашому ворогові не потрібно жодних причин, щоб убивати українців. Кримський міст, вибухи в Бєлгороді чи палання Чорноморського флоту РФ – лише псевдоофіційні приводи для масового терору, які Кремль за потреби може вигадати й сам. І до цього наша держава має бути готова.
Автори:
Андрій Савчук, аналітик даних Громадянської мережі "ОПОРА"
Оригінальна публікація: "Українська правда"
Фото в колажі: fintechinsider.com.ua
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама