Андрій Дещиця, посол України у Польщі

Українці мають величезні симпатії до поляків, і цей потенціал треба використати

Інтерв'ю 20.10.2015 14:42

Український дипломат Андрій Дещиця вже майже рік обіймає посаду посла України в Польщі. Своїми думками про роль Варшави в консолідації зусиль по продовженню тиску на Кремль і боротьбі з російською пропагандою він поділився в ексклюзивному інтерв'ю власному кореспондентові Укрінформу в Польщі.

ПІСЛЯ ВИБОРІВ У ПОЛЬЩІ ДИНАМІКА ВІДНОСИН ЗРОСТЕ

- Андрію Богдановичу, ви вже майже рік перебуваєте на посаді посла України в Польщі. Як ви оцінюєте цей період, чи багато вдалося зробити з того, що ви собі запланували?

- Упродовж року у відносинах України з Польщею сталося багато чого. Якщо ви пам'ятаєте, перші висловлювання прем'єр-міністра Еви Копач щодо ситуації в Україні та російського-українського конфлікту звучали виключно у контексті спільної політики ЄС. І це відображало дійсне прагнення Польщі зберегти європейську єдність і солідарність щодо України. Це Польщі вдалося і за це ми вдячні.

Після візиту пані прем'єра в Україну (у січні - ред.) контакти на рівні глав урядів і міністрів відбувалися досить інтенсивно. Проте, важливими є не самі контакти, а те, що нам вдалося реалізувати плани, задекларовані під час візиту пані Копач до Києва (). На рівні урядів відбулася дуже важлива подія: у січні в Києві вперше в історії українсько-польських відносин проведено спільне засідання урядів обох країн. Ми сподіваємося, що ця практика продовжуватиметься і надалі після парламентських виборів у Польщі.

За останній рік вдалося налагодити досить інтенсивний діалог між президентами і парламентами, активну співпрацю на рівні громадянського суспільства й органів місцевого самоврядування. А щодо конкретних результатів - це підписання двох важливих угод: про надання Польщею кредиту (100 млн євро - ред.), який Україна планує використати на модернізацію інфраструктури на кордоні, і про створення Ради обміну молоддю. Ми також працюємо над оновленням угоди про співпрацю між міністерствами культури, а також над низкою інших важливих документів.

- Нещодавно у канцелярії президента Польщі повідомили, що до кінця року відбудеться три зустрічі президентів Петра Порошенка і Анджея Дуди. Одна з них вже відбулася на сесії Генасамблеї ООН в Нью-Йорку. Коли відбудуться наступні дві?

- Одна з цих зустрічей має відбутися у багатосторонньому форматі, і вона має бути направлена на розвиток регіональної співпраці, в тому числі з "Вишеградською четвіркою".

- Тобто передбачається формат зустрічі "Вишеградська група" плюс Україна?

- Так. Дату поки що не можу назвати, оскільки вона ще погоджується. А друга зустріч - це має бути візит президента Дуди в Україну. Дату також ще не узгоджено, ми працюємо над цим. Надзвичайно важливо, щоб діалог між нашими державами на найвищому рівні розвивався по висхідній - і це справді відбувається - у різних форматах на засадах взаємної довіри, підтримки і взаєморозуміння. Для цього є всі умови, а що найважливіше - внутрішній попит у наших дружніх народів. Українці мають величезні симпатії до поляків, і цей потенціал потрібно спрямувати на користь зміцнення наших міждержавних і міжлюдських відносин, ефективного запозичення досвіду Польщі для входження України в європейські та євроатлантичні структури.

- Війна Росії в Україні ускладнила економічну співпрацю між двома країнами. Чи можна сподіватися, що негативні тренди найближчим часом буде подолано?

- Аби подолати негативні тренди, треба зупинити російську агресію в Україні. Адже, будь-який бізнесмен, коли вкладає кошти в розвиток підприємництва, враховує фактор безпеки.

Це правда, що товарообмін між Україною і Польщею дещо знизився. Згідно з нашою статистикою, торік він становив більше 6 мільярдів доларів, а за шість місяців цього року - понад 2 млрд. Утім, в українсько-польській торговельно-економічній співпраці з'явився новий напрям: вихід українських підприємств на польський ринок. І це не лише тому, що багато підприємств, які активно працювали в Росії і в нині окупованій Автономній Республіці Крим, шукають нові ринки співпраці і розвитку, а ринок Польщі є найближчим і сприятливим для них. Зараз запрацювала зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, що дає змогу нашим підприємствам виходити на польський ринок і з меншими витратами розпочинати тут свій бізнес. Це є основою для того, щоб змінити напрями розвитку торговельно-економічної співпраці.

- Незабаром у Польщі відбудуться парламентські вибори, в результаті яких правляча коаліція, очевидно, матиме інший вигляд. Як це вплине не відносини Києва і Варшави?

- Я думаю, що великих змін у відносинах між країнами не відбудеться. Практично всі впливові політичні сили Польщі розуміють значення України, українсько-польських відносин, усвідомлюють ситуацію, в якій сьогодні перебуває Україна, особливо у зв'язку з російською агресією, і що це може нести для безпеки Польщі та всієї Європи.

Я не буду загадувати, якою буде коаліція в Польщі, більше того - це внутрішня справа Польщі і польського народу. Але мій досвід перебування в цій державі підтверджує, що всі політичні сили мають намір й далі розвивати співпрацю з Україною. Можливо, будуть поставлені дещо інші акценти у співпраці, оскільки кожна політична сила по-різному дивиться на двостороннє і регіональне співробітництво і має інше бачення історичних аспектів міжнародних відносин. Але я переконаний, що інтенсивність і динаміка українсько-польських відносин не послабиться, а навпаки - зросте. Як я казав, для цього є всі передумови, є суспільний попит, а також стратегічна необхідність. Оскільки досвід історії нам показує, що Україна і Польща є сильними, убезпеченими і по-справжньому незалежними лише тоді, коли ми - разом.

СИТУАЦІЮ НА КОРДОНІ МОЖНА ПОКРАЩИТИ НАВІТЬ БЕЗ НОВИХ ПУНКТІВ ПРОПУСКУ

- Ви згадали про польський кредит, який піде на модернізацію інфраструктури на спільному кордоні. Чи вже відомо на модернізацію яких конкретно пунктів пропуску його буде витрачено?

- Ці кошти мають піти на всі вісім пунктів пропуску на українсько-польському кордоні. На кожному з них є свої потреби. Основна ідея, яка закладена в їхню модернізацію, це - створення спільних пунктів пропуску, що необхідно для скорочення черг.

- Багатогодинні черги на кордоні щодня на собі відчувають десятки тисяч українців і поляків. Як ведеться робота, аби змінити ситуацію у кращу сторону?

- Українсько-польський кордон - це наша біль. Коли люди стоять в чергах багато годин, у них пропадає бажання вести бізнес, дискусії на наукових конференціях чи виступати в концертних залах і мистецьких майданчиках. Для українців виглядає дивним, чому до нас таке ставлення з боку ЄС, адже труднощі розпочинаються не лише з кордону, а з моменту отримання візи. Отримання запрошення, реєстрація на подачу документів на візи займає дуже багато часу.

Що потрібно зробити? По-перше, нам необхідно якомога швидше завершити діалог про безвізовий рух між Україною і ЄС, щоб ми могли в'їжджати в ЄС, у тому числі і Польщу, без віз. Сподіваємося, що це вже відбудеться наступного року.

Але це не вирішує проблему кордону. На кордоні слід ліквідувати черги і налагодити сприятливі стосунки, щоб прикордонники з обох боків сприймали людей як осіб, які не мають наміру щось порушувати, а їдуть у своїх справах.

Слід також зробити все можливе, аби кордон не сприймався як місце отримання додаткового заробітку відповідними службами, які працюють на кордоні. Для цього необхідно створити спільні пункти пропуску, які не лише скоротять час перевірки, а й зменшать рівень корупції.

Крім того, потрібно покращити під'їзні дороги до пунктів пропуску, щоб вони могли запрацювати на повну потужність. Зараз ми маємо кілька пунктів пропуску, на яких можна проводити спільну перевірку, але дороги до них з українського боку, як після бомбардування, практично відсутні. Йдеться про пункти “Угринів-Долгобичув”, “Грушів-Будомєж” і “Смільниця-Кросцєнко”. Якщо ми покращимо там інфраструктуру, то люди туди поїдуть, і це розвантажить інші пункти пропуску, а відповідно - зменшить черги на кордоні.

Ми можемо розширити можливості пункту “Краківець-Корчова” за рахунок побудови на ньому додаткового терміналу з польської сторони і розмежування автомобільного і вантажного транспорту. Пропускну здатність можна також збільшити на пункті “Зосін-Устилуг”, якщо організуємо спільний контроль з польського боку кордону. Тобто, вже зараз ситуацію на кордоні можна покращити щонайменше на 50%, навіть не створюючи нових пунктів пропуску.

- Чи можна очікувати на розширення Малого прикордонного руху у найближчій перспективі?

- Ми нещодавно внесли в угоду про Малий прикордонний рух певні зміни - збільшили кількість населених пунктів, охоплених рухом, і змінили умови перебування українців в Польщі, а поляків - в Україні. Зараз вже не вимагається медичне страхування, подовжився термін перебування громадян на території сусідньої країни - до 90 днів на півроку. Але, звичайно, хотілося б більшого. Польська сторона намагається в переговорах із Брюсселем розширити зону руху з 30 км на 50+, але поки розмови йдуть складно. Проте, функціонування малого прикордонного руху себе виправдало, упродовж цього часу не було жодних серйозних порушень на кордоні.

ІСТОРИЧНІ СУПЕРЕЧКИ - ЛИШЕ НА КОРИСТЬ ТРЕТІМ СИЛАМ

- Ще одним проблемним питанням у відносинах двох країн є складні періоди спільної історії. Що потрібно зробити, аби виключити використання їх політиками, а також третіми країнами у своїх інтересах?

- Насамперед, потрібно, щоб історія стала предметом ретельного спільного досліджена істориками. У цьому напрямку вже активно працює новостворена комісія істориків Інститутів національної пам'яті України та Польщі. Нам слід спільно готувати матеріали про спільні сторінки історії, які з різних причин або були закритими, або якими маніпулювали у політичних цілях.

Політики ж повинні усвідомлювати: якщо ми будемо сваритися між собою, то будемо слабшими і нас можуть знищити, як це вже неодноразово було в історії.

Після року перебування в Польщі мене вразило те, що спостерігається різне розуміння питання "Волині" (1943 року - ред.). "Волинська трагедія”, як її називають в Україні, для нас вже стала історією - однією з багатьох трагічних сторінок ХХ століття. Більше того, неодноразові спільні заяви між Україною та Польщею на політичному рівні, в яких закладено формулу «прощаємо і просимо вибачення», в Україні вважають завершенням процесу історичного примирення між нашими народами. Натомість "Волинська різанина", як її називають в Польщі, для польського суспільства і людей, які постраждали, чиї cім'ї були вбиті або покалічені, ще впродовж певного часу буде болючим питанням. До цього потрібно ставитися обережно, аби не допустити провокацій. Слід розуміти, що політична чи, не дай Бог, збройна конфронтація, як це було в минулому, на користь лише третім силам.

ПО МІНСЬКИМ ДОМОВЛЕНОСТЯМ ТРЕБА БУТИ ГОТОВИМИ ДО РІЗНИХ СЦЕНАРІЇВ

- У Польщі ряд політиків висловлюють ідею про необхідність зміни "Нормандського формату" переговорів по Донбасу і залучення до них, наприклад Польщі. Як ви до цього ставитися?

- Результатом переговорів у “Нормандському форматі” було досягнення Мінських домовленостей, які привели до припинення обстрілів. Зараз практично немає жертв у протистоянні між українськими військами і російськими військами та бойовиками, яких підтримує Росія. Мінські домовленості передбачають проведення виборів і відновлення Україною повного контролю над українсько-російським кордоном. Слід забезпечити їх повне виконання, і це - пріоритет.

Я думаю, потрібно бути готовими до сценаріїв як виконання, так і невиконання Мінських домовленостей. І шукати інші формати й інструменти для повного припинення вогню і відновлення Україною контролю над Донбасом й кордоном з Росією, а також над Кримом.

- Якщо Мінські домовленості не буде виконано російською стороною, що далі з санкціями?

- Санкції потрібно зберігати навіть без врахування Мінських домовленостей - до того часу, поки не буде відновлено повну територіальну цілісність України. До того часу, поки Крим не буде повернуто Україні, санкції не можна відміняти.

Відміна санкцій з боку ЄС і Заходу в цілому означатиме, що вони погодилися на окупацію, на протиправну зміну міжнародно визнаних кордонів, що від самого початку не сприймалося міжнародним співтовариством.

Польща може відіграти в процесі стабілізації ситуації в Україні дуже важливу роль. Як було й досі, вона може надалі успішно консолідувати зусилля Євросоюзу із зміцнення солідарності ЄС у питаннях продовження санкцій і тиску на Росію, а також підтримки реформ в Україні.

ПОЛЬЩА - СЕРЙОЗНИЙ СОЮЗНИК У БОРОТЬБІ ПРОТИ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ

- Нещодавно у Варшаві було проведено конференцію донорів, які підтримують ініціативу Польщі і Нідерландів щодо створення міжнародної платформи для протидії російській пропаганді. Як ви бачите реалізацію цієї ініціативи?

- Польща може стати серйозним гравцем на міжнародній арені, який об'єднає і консолідує зусилля щодо протидії пропагандистській війні Росії. Зараз потрібно поширювати об'єктивну інформацію про події в Україні, в самій Росії, по всій Європі. І поширювати цю інформацію бажано російською мовою на територію, де є російськомовний споживач. Крім того, нам потрібно більше сприяти поширенню української інформаційної складової, зокрема і в польському суспільстві. Тут, велике значення матиме діяльність нашого міністерства інформації, в якого широке поле для діяльності.

- Посольство Україні в Польщі теж приділяє багато уваги цьому питанню...

- Так. Ми займаємося поширенням українських телеканалів у Польщі. Наприклад, ми домовилися з кількома готелями у Варшаві, зокрема Regent, Polonia Palace, Metropol, про трансляцію в них українських каналів Espreso.tv і 24 каналу. В Європейському готелі у Кракові зараз є телеканал Ukraine Today. Але це вдається зробити в результаті особистих контактів і доброзичливого ставлення менеджменту готелів до українців. А це має відбуватися централізовано, в рамках цілеспрямованої політики.

Це можна зробити шляхом розміщення українських інформаційних каналів на певній частоті європейського телевізійного супутника Astra, де є більшість світових інформаційних каналів, які є незакодованими і можуть прийматися готелями, як це робиться не тільки в Польщі, а й по всій Європі. Якщо наші канали там будуть, то їх переглядатимуть так само як Deutche Welle, BBC, Euronews тощо.

Юрій Банахевич. Київ.