Слідом за Маском проти вуглецю: як отримати грант чи створити бізнес на корисній справі

Слідом за Маском проти вуглецю: як отримати грант чи створити бізнес на корисній справі

Укрінформ
Українська компанія збиратиме ідеї, як зменшити парникові викиди, і допоможе трансформувати їх у гроші

У квітні розпочався прийом заявок на конкурс, оголошений ще взимку винахідником-мільярдером Ілоном Маском та некомерційною організацією Xprize. Нагадаємо: підприємець виділить $100 мільйонів тому, хто винайде кращу технологію вловлювання вуглекислого газу. Точніше, винагороду буде розподілено між 15 призерами: усі винахідники отримають по мільйону доларів на витрати, а троє переможців — по $50 млн, $20 млн і $10 млн відповідно. Також буде створено 25 студентських стипендій по $250 тис. доларів кожна.

Ілон Маск / Фото: Getty Images
Ілон Маск / Фото: Getty Images

Привабливі пропозиції! А головне – українцям цілком реально поборотися за приз. Для цього не обов’язково мати можливості, як у Маска. В сенсі, за умовами конкурсу, щоб претендувати на перемогу, винаходи повинні бути протестовані. Треба перевірити і довести, що проєкти здатні вилучати щонайменше 1 тонну вуглецю на день і бути життєздатними у масштабованій перевіреній моделі на момент презентації, а в перспективі вилучати вуглець гігатоннами. Але українські винахідники можуть почати з меншого – взяти участь у конкурсі від агроіндустріального холдингу МХП, який вже найближчим часом організовує Департамент інновацій МХП. Він може стати чудовим майданчиком для тестувань технологій. А далі, якщо ідея вдала і учасник матиме бажання, можна з нею йти й на конкурс Маска. Нам розповіли, що та як відбуватиметься і кому під силу боротися з виділенням вуглекислого разу на планеті.

ТО ЩО ТАМ У МАСКА?

Прийом заявок на конкурс XPrize Carbon Removal почався символічно в День Землі 22 квітня, і призові місця визначать в цей же день у 2025 році. Зменшити вуглецевий слід виробництва – завдання не з простих, але гуртом рішення треба знайти, визнають у Musk Foundation. Ситуація, пишуть на сторінці конкурсу, така, що у найближчі десятиліття видаляти вуглець доведеться гігатонами, щоб уникнути найгірших наслідків зміни клімату. Міжнародна група з питань зміни клімату (МГЕЗК) оцінює потребу приблизно в 10 гігатонн чистого виведення CO2 на рік до 2050 року, щоб утримати глобальне підвищення температури нижче 1,5 або 2 градуси за Цельсієм. Якщо людство продовжить йти звичним для бізнесу шляхом, середня глобальна температура може зрости на 6˚ С до 2100 року. Не тільки урядам слід думати над проблемою, переконані у Маска. Тож чотирирічний глобальний конкурс запрошує новаторів та команди з будь-якої точки планети створити та продемонструвати рішення, які можуть витягувати вуглекислий газ безпосередньо з атмосфери або океанів, а також стійко секвеструвати його. Щоб виграти головний приз, команди повинні продемонструвати діюче рішення в масштабі не менш як 1000 тонн на рік, змоделювати проєкт і показати шлях до досягнення масштабу гігатонн на рік у майбутньому. Хоч прямим захопленням газу з повітря чи океанів, хоч мінералізацією – будь-який шлях до успіху приймається.

Команди можуть складатися з університетських груп, старшокласників, стартапів та новаторів, малих та середніх компаній, громадських організацій, сімей чи приватних осіб. На першому етапі змагань команди повинні продемонструвати ключовий компонент свого рішення для видалення вуглецю як мінімум. А далі – задіяти природні, інженерні, гібридні рішення. Аби лиш працювало.

ЩО МОЖНА ЗРОБИТИ ЧЕРЕЗ МХП?

Восени холдинг відкриє двері для учасників схожого за тематикою змагання ідей та стартапів. Конкурсантам з вдалими ідеями обіцяє технічну допомогу, якщо забажають позмагатися за американський приз. «Як мінімум кращі проєкти, які отримаємо, хотіли б протестувати на наших виробничих можливостях» , - пояснює Юрій Миколишин, фахівець з пошуку технологій Департаменту інновацій МХП. Якщо «вистрілить» - можна й заявку на конкурс подавати. Все буде влаштовано так, щоб геніальне не пропало, обіцяють фахівці з інновацій. Оскільки холдинг великий, а підприємств у ньому багато різних, потужності, щоб протестувати ідеї та напрацювання, знайдуться. Нехай ідея не зовсім впишеться у рамки XPrize Carbon Removal – не критично: якщо проєкт виявиться успішним, його авторам запропонують створити спільну комерційну, скажімо так, одиницю, яка стане повноцінним бізнесом. «Ми можемо надати можливість учасникам з їх ідеями стати незалежним прибутковим бізнесом, який, скажімо, надаватиме свої послуги різним підприємствам, - пояснює задум Юрій. - І МХП стане першим клієнтом цього сервісу, власноруч протестованого». І так через конкурс інновацій якийсь стартап може розвинутися і забезпечити себе роботою на довгі-довгі роки.  

Фото: shutterstock.com
Фото: shutterstock.com

Головна мета – знайти проєкти, здатні утилізувати СО2 у виробничому процесі підприємств МХП. У Департаменті інновацій сподіваються відшукати певну їх кількість, щоб до зими вже провалідувати. «Плануємо стартувати у вересні. Десь на місяць станемо майданчиком для зборів ідей – можливо, для цього буде створено окремий сайт, - розповідає Юрій. – Протягом цього місяця хочемо організувати кілька подій з різними профільними організаціями. Скажімо, онлайн-заходи, на яких презентуватимуться гарячі теми, пов’язані з декарбонізацією». Приблизно у жовтні почнеться наступний етап – експерти ставитимуть запитання учасникам, щоб підрихтувати, «підтюнингувати» запропоновані ними рішення, підлаштувати проєкти під фінальні сесії. А потім з усього зібраного (а розраховують побачити близько 200 проєктів) відберуть топ-10 рішень. Їх продемонструють керівникам підприємств найвищого рівня, і відбір переможців завершиться заходом з трансляцією онлайн. «Хочеться вірити, що їх буде мінімум 3, і всі впроваджуватимуться на підприємствах. Хоча загадувати складно -  не знаю, чи насправді в Україні є стільки рішень, пов’язаних власне з декарбонізацією процесу виробництва», - міркує Юрій.

ЦЕ ВЖЕ СПОДОБАЛОСЯ ЖЮРІ

Нещодавно подібний конкурс ідей МХП вже проводили – він стосувався більше фудтех-сфери. «Проєкти приходили на різних стадіях розвитку: деякі – на рівні ранніх прототипів та ідей. Але три команди мали цілком перевірені сервіси, молоді науковці пропонували дуже цікаві рішення – видобутку протеїну з соняшникового шроту, наприклад (з цієї основи планувалося робити альтернативний білок)», - пригадує Юрій. Деякі команди пропонували доволі прості рішення – способи відгодівлі птиці, наприклад, або ідею організації екзотичних вечерь для компаній. Інші – цілі смарт-рішення, як-от автомати з продажу їжі. Через додаток відкриваєш собі холодильник, береш їжу, а відповідна сума з картки на оплату списується автоматично. «Тобто зачіпалися абсолютно різні напрямки, бо ми спеціально не звужували тематику гастрокулінарії. Авторів ідей було близько 180, хоч не всі дійшли до стадії фінального відбору. Визначили четверо переможців, їхні ідеї взяли в роботу», - розповідає Юрій.

Пластик – це ж теж проблема, його утилізація веде до підвищення карбонового впливу на планету. Тому екотара - можливо, якась енергоефективна, перероблена особливим чином або створена з нешкідливих матеріалів – теж хороша тема і потенційний внесок у декарбонізацію, якої так прагне світ. МХП вже домовилися про партнерство з кількома організаціями, щоб докласти максимум зусиль і знайти рішення з утилізації СО2 (чи захоплення СО2) в Україні.

Один з напрямків пошуків департаменту інновацій, що також призведе до цього – способи підвищення родючості грунтів. Якщо знайти нові і реалізувати, можна буде вирощувати більше рослин, здатних утилізувати вуглекислий газ, пояснює фахівець підрозділу. Також є великий запит на ідеї, що допоможуть скоротити викиди в процесі логістики. «Для нас дуже актуальним є питання утилізації СО2 на підприємствах в агросегменті. Тож на початку вересня оголосимо про конкурс «Відкриті інновації», щоб залучити зовнішні ресурси до  вирішення цих проблем», - резюмує Юрій.

ДЕКАРБОНІЗАЦІЯ КОЖНОМУ ДО СНАГИ

Аби зменшити вплив судноплавства на навколишнє середовище, фінська інженерна компанія Norsepower розробила технологію Rotor Sails – турбовітрила, що використовують енергію вітру для збільшення економії палива та зменшення викидів. Легкі вітрила з низьким рівнем технічного обслуговування високо автоматизовані та знижують середню витрату пального на  20% залежно від вітру та експлуатаційного профілю судна. Звіт про результати діяльності за рік підтвердив загальну сукупну економію палива 8,2%. А це - скорочення приблизно 1400 тонн викидів вуглекислого газу.

Як відомо, виробництво однієї тонни цементу призводить до викиду в атмосферу тони вуглекислого газу, і це другий показник за величиною викидів у світі. Solidia Technologies (американська компанія, що займається технологіями виробництва бетону та цементу) змінила хімію цементу, дозволивши виробляти його в існуючій інфраструктурі при більш низькій температурі шляхом реакції з вуглецем замість води. Спосіб зменшує викиди парникових газів на 30-40% під час виробництва, а в результаті утворюється бетон, який постійно споживає ще 240 кг вуглекислого газу. Вода, яка використовується для утворення бетонних виробів, також може бути відновлена. І підраховано, що в результаті бетон Solidia Technologies має на 70% нижчий вуглецевий слід, ніж традиційний бетон.

Та що там бетон – навіть виробник обладнання Xerox успішно бореться з тим слідом. Компанія – офіційний партнер міжнародної програми ENERGY STAR і звітує, що за рік її обладнання з сертифікатами цієї програми економить у клієнтів стільки енергії, що її вистачало б на освітлення мільйону будинків на рік. Принтери роблять такими багатофункціональними, щоб електроенергія економилася, а викиди парникових газів зменшувалися. Відповідне публічне зобов’язання компанія узяла на себе ще у 2003 році, приєднавшись до програми U.S. EPA Climate Leaders. На момент її завершення викиди зменшилися на 42%, а до 2020 року компанія ставила собі нове завдання – скоротити електроспоживання ще на 20% (викиди, відповідно, теж. В 2015-му при скороченні електроспоживання на 12% викиди знизились на 20%). Тобто сторонніх у справі боротьби з вуглецевим слідом вже на планеті немає.

Насправді, зменшувати шкідливі викиди в атмосферу можна різними шляхами, стартапери сьогодні знаходять для цього найнесподіваніші шляхи. Так, німецький виробник чіпсів Walkers застосувала технологію, яка, за її підрахунками, зменшить викиди СО2 в процесі виробництва на 70% за допомогою… пива. Технологія використовує СО2, узятий під час бродіння пива на пивоварні, який потім змішують з картопляними відходами і перетворюють на добриво. Мікс потім використовують на полях для вирощування картоплі.  Виробництво добрив теж призводить до великих викидів CO2, але нова технологія обходить генерування CO2 стороною. Виходить, пиво з чіпсами перешкоджають викиду пивоварного СО2 в атмосферу і водночас зменшують викиди СО2, який зазвичай утворюється під час виробництва добрив (стартап CCm).

А нещодавно американські дослідники виявили, що масовий пандемічний перехід людей в онлайн теж негативно впливає на довкілля. Експерти з Університету Пердю, Єльського університету та Массачусетського технологічного інституту у статті, опублікованій у журналі Resources, Conservation and Recycling, пишуть про вуглецевий слід, який залишають популярні останнім часом відеоконференції. За їхніми підрахунками, лише за одну годину відеоконференцій або потокового відео викидається від 150 до 1000 г вуглекислого газу і витрачається до 12 л води. А от вимкнення камер під час зустрічей призвело б до зменшення вуглецевого та водного сліду на 96%. "Ми не говоримо про те, що відеоконференції чи інша онлайн-активність - це погано. Зустріч у Zoom все-таки краща, ніж реальна зустріч, на яку треба їхати чи летіти, - так коментував виданню ВВС Каве Мадані, професор екологічних наук з Єльського університету, один зі співавторів дослідження. - Але ці технології мають слід. Вони не є вуглецево-нейтральними, і багато людей про це не знають. І про це їм не говорять ані постачальники послуг, ані технологічні компанії". Тож вчені одноголосно рекомендують кожному, хто не виступає під час конференцій, вимикати камеру, а також - видаляти непотрібні електронні листи і не дивитися стріми у HD-якості без нагальної потреби. Бо якби мільйон користувачів у цей час вимикали відео, можна було б уникнути викидів, еквівалентних тим, що утворюються від спалення вугілля для забезпечення електроенергією 36-тисячного міста протягом цілого місяця.

Тетяна Негода, Київ

Фото з відкритих джерел

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-