Наприкінці березня консульство України у Ґданську отримало статус генерального консульства. Новопризначеним генконсулом у цьому польському місті на узбережжі Балтійського моря стала Світлана Криса, яка донедавна займала посаду заступника директора Департаменту консульської служби МЗС України.

В інтерв’ю Укрінформу український дипломат розповіла про сучасні виклики, що стоять перед українською консульською службою, очікування та потреби громадян України за кордоном, зокрема у Польщі, та свої пріоритети у роботі на посаді генконсула у Ґданську.

НА ПІВНОЧІ ПОЛЬЩІ ЗАРАЗ ПРОЖИВАЄ ПРИБЛИЗНО 420 ТИСЯЧ УКРАЇНЦІВ

- Пані генконсул, ви очолили новостворене генконсульство України у Ґданську, яке донедавна мало статус консульства. Чим викликане підвищення статусу?

- Консульська установа України у Ґданську займає особливе місце в історії дипломатичної і консульської служби України. Її історія сягає далекого 1921 року, коли у цьому місті діяло генконсульство Української Народної Республіки. Після відновлення незалежності України перша консульська установа України в Польщі також була відкрита в 1994 році саме у Ґданську.

Президент України Володимир Зеленський на нараді керівників закордонних дипломатичних установ ще у 2024 році доручив розширити мережу закордонних консульських установ у країнах, де зосереджена найбільша кількість громадян України і, зокрема до кінця 2025 року підвищити статус консульської установи у Ґданську до генконсульства.

Таке підвищення статусу є підтвердженням високого рівня двосторонніх відносин та турботи про громадян, які перебувають за кордоном.

Новий статус – це інший масштаб, що дозволяє реалізовувати більше проєктів для підтримки української громади, культурних та економічних звʼязків, посилюється ефективність допомоги українцям.

На території Польщі зосереджена найбільша кількість громадян України, після Німеччини, а генконсульство у Ґданську територіально охоплює найбільший консульський округ, адже до його складу входить чотири воєводства: Західнопоморське, Поморське, Куявсько-Поморське і Вармінсько-Мазурське.

Хочу підкреслити, що Ґданськ – це важливий адміністративний і політичний центр Польщі, вихідцями з цього регіону є чинні президент і прем’єр Польщі та багато інших важливих постатей. Воєводства, які входять до складу консульського округу, є дуже розвиненими, з високим рівнем ВВП, привабливим інвестиційним кліматом і потужною рекреаційно-лікувальною зоною.

- А скільки українців зараз перебувають у цих чотирьох воєводствах?

- На території консульського округу перебувають зараз приблизно 420 тисяч громадян України. Це майже населення Ґданська, де проживає 480 тисяч людей. Варто зауважити, що 40% від цієї кількості українців приїхали на північ Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.

- Чи з підвищенням статусу консульської установи у Ґданську зросла також кількість консульського персоналу?

- Кількість консулів наразі залишається такою ж, що й була.

ГЕНКОНСУЛЬСТВО У ҐДАНСЬКУ УДВІЧІ ЗБІЛЬШИТЬ ВИЇЗНІ КОНСУЛЬСЬКІ ОБСЛУГОВУВАННЯ

- Які головні завдання ви ставите перед собою на цій посаді, на яких проблемах плануєте зосередитися?

- ⁠Свої завдання на цей рік вбачаю, зокрема, у забезпеченні подальшої підтримки з польського боку для воюючої України; гарантуванні належного захисту прав й інтересів великої кількості громадян, зокрема тих, які виїхали до Польщі після початку повномасштабної російської агресії; покращення умов ведення прийому громадян, зокрема у контексті досягнення безбар’єрності.

Ми також плануємо пошуки нового приміщення для генконсульства у Ґданську. Потрібно, щоб установа відповідала вимогам сьогодення та була зручною для громадян України не лише з точки зору місця розташування, а й за своїми умовами. Йдеться про те, щоб там були відповідна зала очікування, кімната для дітей, невеличка бібліотека, а також щоб установа була зручною для людей з обмеженими можливостями. Після приїзду до Ґданська проводитиму зустрічі з президентом міста, воєводою Поморського воєводства, щоб якомога швидше вирішити це питання.

Ще одним напрямом дій має стати посилення виїзних консульських обслуговувань, які наші консули проводять у Щецині та Бидгощі. Згідно з проведеним аналізом, 25-30% усіх консульських дій вчинено під час виїзних обслуговувань. Передусім це зручно для наших громадян. Вони не витрачають коштів і додаткового часу на проїзд, навпаки – консул приїжджає до людей. Виїзні консульські обслуговування є затребуваною послугою для наших громадян, і ми вирішили удвічі збільшити кількість виїзних консульських обслуговувань, щоб це відбувалося не один, а два рази на місяць.

- Ідеться про ті ж міста – Щецин і Бидгощ, – чи, можливо, розширите географію виїзного обслуговування?

- Плануємо у тих же містах. Ми проводили виїзні обслуговування також і в інших містах консульського округу, зокрема в Ольштині Вармінсько-Мазурського воєводства, але не отримали таких кількісних результатів, як у Щецині і Бидгощі. Проте ми вивчаємо ситуацію і з часом можемо розширити географію виїзного обслуговування.

Звісно, ми зосереджуватимемося не лише на консульській тематиці. Ми плануємо розширити кількість книжкових поличок у нашому консульському окрузі, адже українська книга сьогодні має бути не лише в освітніх закладах, де навчається багато українців, а й у лікарнях, реабілітаційних центрах чи навіть в’язницях.

Завдяки співпраці з директоркою Українського інституту книги Олександрою Коваль ми отримали від українських видавництв 600 книг на різну тематику, зокрема й дитячих. Книги вже привезли до Ґданська, будемо їх передавати до українських шкіл у Гурово-Ілавецькому, в Бартошицях і Білому Борі, а також у медзаклади, пенітенціарні установи регіону. Частину книг ми вже передали Українській бібліотеці у Ґданську.

Ми також хотіли б, щоби значно ширшою була присутність у нашому окрузі почесних консулів України. На жаль, нещодавно пішов із життя багаторічний почесний консул України у Щецині Генрик Колодій, який надзвичайно багато зробив для України й українців. На сьогодні в нашому консульському окрузі є лише один почесний консул – Кшиштоф Сікора у Бидгощі. Натомість у нас ніколи не було почесного консула у Вармінсько-Мазурському воєводстві. Тому я ставлю собі за завдання, спільно з посольством України у Польщі, знайти кандидатів на почесних консулів у Щецині та Ольштині.

- У червні у Ґданську відбудеться важлива подія – Міжнародна конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Сonference 2026). Як триває підготовка до цього заходу, які очікування в української сторони від проведення конференції?

- Ця конференція проводитиметься п’ятий раз поспіль. Попередні чотири відбулися у швейцарському Лугано, Лондоні, Берліні, а торік – у Римі. На сьогодні триває підготовка до проведення цього заходу. З української й польської сторін утворені робочі групи, визначено основні напрями: бізнес-вимір, людський вимір, місцевий і регіональний вимір, європейський вимір, а також безпековий вимір. Посольство України у Польщі та генконсульство у Ґданську зараз працюють в інформаційно-організаційному спектрі щодо підготовки до конференції. В урядах обох країн призначені відповідні координатори. Зокрема, в Україні це заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик, у Польщі – держсекретар у міністерстві державних активів Польщі Еліза Зейдлер. На сьогодні обидві сторони активно працюють над змістовним наповненням конференції.

КІЛЬКІСТЬ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ ПОЧАЛА РІЗКО ЗРОСТАТИ ПІСЛЯ 2014 РОКУ

- У Польщі найбільш розгалужена мережа українських консульських установ у світі. З іншого боку, у Польщі перебуває велика кількість громадян України, які приїхали упродовж останніх понад десять років. Чи є зараз достатньою кількість консульських працівників?

- Кількість українців у Польщі почала різко зростати після 2014 року, коли Росія захопила Крим і розпочала війну на Донбасі.

У той час українських консулів у Польщі було небагато, попри наявність консульських установ у Варшаві, Ґданську, Любліні та Кракові. Відтоді кількість консульських установ збільшилася майже удвічі: вони відкрилися у Вроцлаві, Жешуві, незабаром – у Познані. Також приблизно удвічі зросла кількість українських консулів у Польщі. За минулий рік вони здійснили більше 80 тисяч консульських дій. Це доволі багато. Для порівняння: у 2014 році таких консульських дій вчинялося у Польщі за рік лише близько 10 тисяч. Варто зауважити, що допомогу в оформленні документів громадянам України зараз надає також ДП «Документ», відділення якого функціонують у Варшаві, Кракові, Вроцлаві й Ґданську.

- Скільки українців по всьому світі донині скористалися автоматизованою нотаріальною послугою, яка була запроваджена у 2025 році, як ви оцінюєте ефективність цієї системи? Чи вдалося вирішити усі технічні проблеми доступу до неї?

- Електронний нотаріат є ідеєю Мін’юсту України. На сьогодні ця програма опрацьовується і планується, що вона запрацює вже у цьому році. Водночас для покращення надання послуг нашим громадянам у закордонних установах Міністерством закордонних справ була розроблена та запущена автоматизована нотаріальна послуга. Це означає, що людина може дистанційно подати онлайн-заявку на вчинення нотаріальної дії. Ця послуга була запроваджена торік у липні-серпні: 121 закордонна установа була під’єднана до неї. З цією системою почали працювати консули і наші громадяни, у процесі її роботи були виявлені певні баги, збої. Наприклад, виникали проблеми з оплатою за вчинення консульської дії, оскільки платіжні системи в кожній країні різні. На сьогодні здійснюється вдосконалення цієї системи, Департамент консульської служби МЗС вивчає всі проблемні питання, з якими стикаються як консули, так і громадяни у ході надання цієї послуги, вони передаються розробникам для усунення і модернізації системи.

- А що ви можете сказати з приводу довгого очікування на запис у е-Чергу?

- Непоодинокими з боку українців за кордоном є нарікання, що час очікування на свою електронну чергу є надто довгим. Але якраз у Польщі це не є значною проблемою, оскільки тут період очікування становить до двох тижнів, і це непоганий показник. У деяких країнах термін очікування – два-три місяці чи навіть пів року. Але ця проблема поступово вирішуватиметься. Швидке і якісне надання допомоги українцям залишається найбільшим викликом для консульських працівників за кордоном.

- Скільки українців у світі скористалися автоматизованою нотаріальною послугою?

- ⁠Загальна кількість нотаріальних дій, вчинених у 2025 році, склала майже 130 тисяч, а 10% від цієї кількості вчинено через автоматизовану послугу E-консул. При цьому треба врахувати, що вона почала діяти з липня минулого року.

- Якими зараз є найбільші виклики консульської служби України, як вони вирішуються?

- Консульська служба за часів незалежності України ніколи не працювала в умовах воєнного стану. Після лютого 2022 року вона вперше зіткнулася з таким викликом, як надзвичайно велика кількість громадян, яким негайно потрібно було надавати допомогу. І це стосувалося не лише вчинення консульських дій, а й, наприклад, надання психологічної допомоги. У 2022 році наші консульські установи стали місцем, де українці отримували консультацію, допомогу, психологічну підтримку. Тоді для громадян України це було місце, до якого вони зверталися з різних питань.

Другим викликом, який виник трохи згодом, була допомога громадянам України у швидкому оформленні документів для подальшого надання тих чи інших послуг з боку іноземних країн. Наприклад, треба було швидко оформляти закордонні паспорти, які друкуються в Україні. Консулів тоді було недостатньо для швидкого обслуговування великої кількості українців.

Черговим викликом є припинення у березні цього року дії спецзакону в Польщі щодо допомоги громадянам України. Не всі українці, які в один момент утратили безкоштовну медичну та соціальну допомогу в Польщі, мають змогу, наприклад, повернутися в Україну, адже є регіони, в яких відбуваються воєнні дії або вони окуповані. Є люди, які втратили житло і не мають куди повертатися. Насамперед це стосується соціально незахищених верств населення, і над цією проблемою зараз працюють українські дипломати в Польщі.

ТОРІК КОНСУЛЬСТВА УКРАЇНИ ВИДАЛИ БЛИЗЬКО 33 ТИСЯЧ ДОВІДОК ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ДІТЕЙ ГРОМАДЯНАМИ УКРАЇНИ

- Які консульські дії зараз є найбільш популярними серед українців за кордоном?

- В основному це паспортні питання. Торік в усіх закордонних дипломатичних установах України було оформлено 196 тисяч паспортів громадянина України. У Польщі було оформлено приблизно 17 тисяч, тобто 10% від загальної кількості. Питання консульського обліку зараз уже не такі популярні, як це було ще кілька років тому.

На другому місці за популярністю є послуга витребування документів з України. Зараз у нас є консули-реєстратори актів цивільного стану, які мають змогу користуватися спеціальною програмою Мін’юсту. Тобто тепер людині не потрібно очікувати з України витребуваного документа: вона може отримати необхідний витяг у закордонній установі. Наприклад, торік консульські установи України оформили понад 100 тисяч витягів про народження.

Ще однією популярною послугою є реєстрація громадянами України новонароджених дітей. Торік по всьому світі українські консульські установи видали близько 33 тисяч довідок про реєстрацію дітей громадянами України, зокрема у Польщі – приблизно 10 тисяч. Ця кількість є значно більшою, але не всі реєструють дітей громадянами України.

Нещодавно, 16 січня цього року, набув чинності закон України про громадянство. Відтепер довідки про реєстрацію громадянами України видаватимуться лише у тому випадку, якщо один із батьків є іноземцем. Тобто відтепер таких довідок видаватиметься значно менше.

- Відомі випадки, коли Росія намагається через Інтерпол переслідувати українців за кордоном, щоб їх депортували до РФ. Які країни світу в цьому контексті є небезпечними для українців? Скільки таких випадків зараз зафіксовано, як МЗС із цим бореться?

- Небезпечними є країни, які підтримують Росію, російську агресію проти України. Для прикладу, це Білорусь чи Угорщина, де останнім часом фіксувалися агресивні випадки щодо українців. Тому МЗС України не рекомендує нашим громадянам здійснювати поїздки у такі країни (йдеться про період перебування при владі уряду Віктора Орбана, – ред.).

З іншого боку, якщо Інтерпол виставляє ноту, то українців можуть затримати в будь-якій країні світу, незважаючи на те, демократична це країна чи ні. Така процедура діятиме й у Польщі та інших країнах ЄС. Але Варшава зайняла чітку позицію щодо Російської Федерації, і по нотах Москви жодних громадян України їм не видають. Але є такі країни, які підтримують російську агресію, і ці країни дійсно можуть видати їм наших громадян. Донедавна на контролі в МЗС України таких справ були одна-дві, тобто небагато.

Проблема значно ускладнюється, якщо людина має подвійне громадянство, зокрема України та Росії. У таких випадках по ордеру на арешт російський паспорт може мати пріоритет. Але це точно не стосується Польщі, яка зайняла дуже чітку позицію – не видавати українців Росії, і ми за це дуже вдячні.

- А скільки українців зараз перебувають у пенітенціарних закладах на території Польщі?

- По консульському округу у Ґданську загальна кількість засуджених громадян України торік склала близько 400 осіб, і приблизно 1 тис. українців затримувалися польськими правоохоронцями. Йдеться про крадіжки, контрабанду заборонених товарів, зберігання наркотичних речовин, невиконання рішень суду. Беручи до уваги, що загальна кількість українців по консульському округу в Ґданську становить понад 400 тис., то злочинність серед українців у регіоні становить лише невеликий відсоток – 0,01%. Тому використання певними силами в Польщі тези про те, що значна кількість українців несуть загрозу для безпеки країни, не знаходить підтвердження у цифрах, і це можна розглядати у категорії російської дезінформації.

Юрій Банахевич, Варшава

Фото: Дипломатична академія України ім. Геннадія Удовенка при МЗС та Kонсульство України в Гданську