5 фактів проти газових фейків: як Кремль викривив інформаційне поле України

В українських новинах російські фейки про газ з’являються ледь не частіше, аніж інформація про справжній стан справ. Більшість з нас настільки звикли їх чути, що навіть не піддають їх сумніву, а Кремль вдало використовує це проти нас.

Тоді як справжні факти про те, хто у кого краде газ або використовує «небезпечні американські технології», можуть вас здивувати. Наприклад, ось ці.

1. РОСІЯ КРАДЕ УКРАЇНСЬКИЙ ГАЗ

Фейк від Кремля: 

«Україна краде російський газ».

Що стоїть за фейком:

Теза «Україна краде газ» почала з'являтися в російських медіа ще у першій половині 1990-х, щойно Україна здобула незалежність. Цим категоричним, але безпідставним звинуваченням Росії вдалося змусити сумніватися у доброчесності України як самих українців, так і міжнародних партнерів нашої держави. Подібними звинуваченнями Кремль послуговувався й під час газових конфліктів у 2008-2009 роках.

Відсутність доказів не завадила Кремлю використовувати цю тему як політичну зброю впродовж останніх 30 років. Мета – підривати довіру до України та зривати проєкти, що зміцнюють її енергонезалежність.

Актуальні факти:

Після 2014 року, коли Росія вкрала частину української території, так само незаконно вона повністю привласнила видобуток українського газу в Чорному морі та на окупованих частинах Донецької й Луганської областей.

Після окупації Криму, порушивши норми Конвенції ООН з морського права та закону «Про виключну (морську) економічну зону України», Росія незаконно привласнила собі родовища Чорного моря. 

За наявними даними, щороку Росія видобуває на шельфі Чорного моря 1,6-2 млрд кубометрів газу. З 2014-го по 2020 роки з родовищ, які належать Україні, Росія видобула 12 мільярдів кубометрів газу. На території Донбасу Росія видобувала близько 200 млн кубометрів на рік, що дорівнює обсягу добового споживання газу Україною у зимовий період.

За весь час окупації Криму та частини Донецької й Луганської областей Росія незаконно привласнила та видобула понад 13 млрд кубометрів газу, що дорівнює річним потребам населення України.

2. УКРАЇНА ЗДАТНА ЗАБЕЗПЕЧИТИ СЕБЕ ВЛАСНИМ ГАЗОМ

Фейк від Кремля:

«Україна завжди залежала і буде залежати від російського газу».

Що стоїть за фейком:

Україна не завжди була імпортером газу, як сьогодні намагається це показати Росія. Україна була першою з республік СРСР, яка почала видобувати та експортувати газ ще у 20-х роках минулого століття. 

Після Другої світової війни Україна була однією з постачальниць блакитного палива на Захід, а нафтові родовища у Бориславі Львівської області були одними з найбільших у Європі на той час. Згодом на Львівщині були відкриті Дашавське та Опарське газові родовища, з яких після завершення війни Радянський Союз постачав газ до Польщі. 

Радянський Союз активно використовував газові родовища в Україні. Були відкриті Яблунівське, Рудківське, Шебелинське, Єфремовське, Хрестищенське родовища. Станом на 2019 рік, згідно зі звітом «Укргазвидобування», ці родовища виснажені на 80-90%.

Актуальні факти:

У 2013 році газова залежність України від Росії становила майже 90%. Але з листопада 2015 року «Нафтогаз» не купує газ напряму в «Газпрому».

Водночас імпортний газ, який надходить з Польщі, Угорщини та Словаччини, є газом російського походження. Це посилює Росію, яка намагається зміцнити свій геополітичний вплив через монополію на енергетичному ринку Європи. Саме тому для України дуже важливо якомога більше забезпечити себе газом із власних родовищ.

3. УКРАЇНА НЕ ПЛАНУЄ ВИДОБУВАТИ «НЕБЕЗПЕЧНИЙ» СЛАНЦЕВИЙ ГАЗ

Фейк від Кремля:

«Україна готується до видобутку сланцевого газу, що призведе до екологічної катастрофи».

Що стоїть за фейком:

Істерику про сланцевий газ Росія почала у 2013-2015 роках, коли компанія Royal Dutch Shell за угодою з компанією «Надра Юзівська» проводила пошуково-розвідувальні роботи для видобутку енергоносіїв на Юзівській площі, в тому числі газу з нетрадиційних джерел, зокрема сланцевого. Росія використала новий для українців термін «сланцевий газ» для поширення дезінформації про начебто небезпечну технологію його видобутку – гідророзрив пластів (ГРП). Насправді ця технологія є безпечною, поширеною та застосовується для видобутку газу і з традиційних джерел. У світі, в Україні та в самій Росії. 

Проти «небезпечного видобутку» почали активно виступати місцеві комуністи й сумнівні екологічні організації, які збирали мітинги проти у Краматорську, Красноармійську та інших містах. Мітинги проходили під маніпулятивними гаслами, на кшталт: «Заплатив за бензин – заплатив за власне вбивство!» (не звертаючи уваги на те, що бензин виробляється з нафти й не має жодного стосунку до видобутку газу), «Досить спонсорувати знищення природи!», «Сланцевий газ – другий Чорнобиль».

У січні 2021 року «Нафтогаз Україна» та його дочірня компанія «Укргазвидобування» повідомили про запуск у розробку першого родовища газу щільних порід – Святогірського, яке знаходиться на Юзівській площі на межі Донецької та Харківської областей. І Кремль знову запустив дезінформаційну кампанію про начебто видобуток «небезпечного» сланцевого газу на цій території. Російські, а за ними й місцеві медіа відреагували залякуванням: «Київ готує на Донбасі екологічну катастрофу», «Сланцевий геноцид розв'язаний», «Як Україна перетворює Донбас в пустелю» тощо. Мета – завадити Україні збільшити видобування власного газу.

Актуальні факти:

На сьогодні «Нафтогаз» не видобуває і не планує видобувати на Юзівській площі сланцевий газ. На Юзівській площі планується видобувати звичайний, традиційний газ, як це відбувається на більше ніж 140 інших родовищах по всій Україні. На площі є законсервовані або ліквідовані свердловини, які раніше були пробурені іншими компаніями, і «Нафтогаз» планує їх відновлювати. Детально ознайомитися з планами «Нафтогазу» можна на сайті «Надра Юзівська».

Видобування сланцевого газу в Україні не ведеться взагалі. Зважаючи на те, що він залягає на великих глибинах у щільних породах, його видобуток обходиться набагато дорожче, порівняно з традиційним природним газом. Тобто це потребує великих фінансових та інвестиційних вкладень і на сьогодні є навіть економічно недоцільним для країни.

4. УКРАЇНА ВИКОРИСТОВУЄ ТІ САМІ НАДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИДОБУТКУ ГАЗУ, ЩО Й РОСІЯ, І СВІТ

Фейк від Кремля:

«Україна влаштує на Донеччині екологічну катастрофу, видобуваючи газ за небезпечними американськими технологіями».

Що стоїть за фейком:

Ідеться про технологію ГРП – гідравлічний розрив пластів. Незважаючи на те, що Росія сама використовує цю технологію, в Україні вона активно просуває міф про «екологічну катастрофу» на тимчасово неконтрольованих українською владою територіях Донецької області, до якої начебто призведе ГРП.

Ще у 2014 Росія на офіційному рівні заявила, що видобуток газу за «американськими технологіями» може негативно вплинути на екологію прикордонних районів РФ, навіть надіславши український стороні офіційний лист. З того часу й по сьогодні російські медіа продовжують поширювати дезінформацію про те, що «технологія ГРП несе руйнівні наслідки для навколишнього середовища», лякають неминучим забрудненням ґрунтових вод та знищенням всієї екосистеми. Мета – зірвати видобуток газу в регіоні руками місцевих мешканців та налаштувати їх проти української держави.

Актуальні факти:

Гідравлічний розрив пластів (ГРП або фрекінг – від англ. fracking) – це перевірена технологія, яка застосовується для видобутку нафти, природного газу, геотермальної енергії або води з глибоких підземних шарів. 

Вона доволі поширена у світі. У США за 2015 рік було виконано 300 тис. операцій з ГРП, що становить 59% від всього видобутку газу. Канада щорічно здійснює приблизно 14 тис. таких операцій. В Україні ця технологія застосовується різними компаніями з 2016 року, і за останні 5 років проведено кілька сотень таких операцій у різних регіонах. У Росії фрекінг є поширеним засобом видобутку газу. У 2020 році кількість операцій налічувала 21 тиc., про що йдеться у звітах «Роснефти».

Насправді, за дотримання належних стандартів та норм, фрекінг є безпечною технологією і з екологічної, і з технічної точки зору.

Технологія ГРП полягає у закачуванні рідини для гідророзриву на водній основі (понад 99% води) на велику глибину (що унеможливлює взаємодію з горизонтами, звідки береться питна вода) у пласт під високим тиском. Це створює в породі мікротріщини, в них проникає рідина і буквально виштовхує вуглеводні до свердловини. Зважаючи на особливості геологічної будови українських родовищ, розчин для таких операцій містить лише 0,5-1% інших домішок, які широко застосовують у харчовій промисловості (наприклад, гуар – природний полімер, який отримують з рослини родини бобових). А потрапляння такого розчину під час виконання операції у водоносні горизонти або поверхневі ґрунти технологічно неможливе – ГРП застосовують на 3-5 тисяч метрів глибше.

5. ВИДОБУТОК ГАЗУ В УКРАЇНІ Є БЕЗПЕЧНИМ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ

Фейк від Кремля:

«Через видобуток газу в Україні обміліють колодязі, забрудняться земля і повітря, погіршиться якість питної води, вирубають ліси».

Що стоїть за фейком:

Росія регулярно запускає цю дезінформацію, аби підірвати розвиток українського газовидобування. У 2013 та 2021 роках нею вдалося спровокувати акції протестів серед місцевого населення.

Актуальні факти:

Ці фейки регулярно спростовують екологи, які зазначають, що видобуток газу за дотримання всіх норм є цілком безпечним.

Криниці та водні свердловини внаслідок видобутку газу обміліти не можуть, адже знаходяться здебільшого на глибині 10-150 метрів, а пласти, з яких видобувають газ, – на глибині 3000-5000 метрів.

Буріння жодним чином не завдає шкоди землі, адже до початку буріння родючий шар ґрунту знімається, збирається і після закінчення робіт –  рекультивується та відновлюється.

Не відповідає дійсності й твердження про те, що ґрунт може провалитися внаслідок того, що газ видобувають із земних пустот. Насправді ж він розташований у мікроскопічних порах твердих порід, які фізично не можуть осідати.

Щодо вирубки лісів, то для свердловин справді визначають точки, які знаходяться в лісовій місцевості. У таких випадках, як звітує «Нафтогаз», укладається угода з лісовим господарством, за якою воно готує ділянки для спорудження свердловини. Ця співпраця включає і сплату коштів на висадку дерев для відновлення лісових зон. 

ЦЕ ВСЕ?

Звісно, ні. Дезінформація – сильна російська зброя, а газова тема – одне з ключових полів гібридного бою. Тому питання газу, його видобування та транспортування невпинно атакують російські офіційні особи, політики та медіа.

Москва давно підмінила комерційну складову геополітичною навіть в офіційних документах. В Енергетичній стратегії на період до 2020 року, яка була затверджена ще у 2003 році, Кремль неприховано визнає енергоресурси і паливно-енергетичний комплекс інструментами зовнішньої та внутрішньої політики Росії, а в Енергетичній стратегії на період до 2030 року розширення поставок енергоносіїв на світовий ринок визначене одним з пріоритетів енергетичної політики РФ. Отже, Росія зафіксувала свої наміри використовувати газові й нафтові ресурси як зброю та засіб шантажу для зміцнення свого статусу на пострадянському й європейському ринках.

Будівництво «Північного потоку-2» в комплексі з дезінформаційними атаками – класична гібридна операція з розширення впливу Кремля на європейські країни та дестабілізації України – повернення її у залежне становище.

ЯК ВИГЛЯДАЄ УКРАЇНСЬКА РЕАЛЬНІСТЬ ПОЗА КРЕМЛІВСЬКОЮ МЕТОДИЧКОЮ?

● Загалом у надрах по всій України знаходиться близько 1,3 трлн кубометрів газу. Враховуючи, що кожного року Україна споживає близько 32 млрд кубометрів вуглеводнів, цих запасів може вистачити на понад 30 років.

● На сьогодні найбільше – близько 85% – покладів природного газу зосереджені у східному регіоні України. На західний і південний припадає решта газових покладів (відповідно 10% і 5%). За даними геологів, найбільші родовища блакитного палива зосереджені в районі Дніпровсько-Донецької западини на території Харківської та Полтавської областей.

● Повноцінне розкриття ресурсної бази природного газу в Україні та, як наслідок, незалежність України від імпорту газу передбачені у «Стратегії 2025» групи «Нафтогаз».

● За її розрахунками, потенціал нарощування газових запасів України до 2025 року в разі успішного проведення геологорозвідувальних робіт становить близько 600 млрд кубометрів.

● Наразі Україна видобуває лише 2/3 газу, необхідного для внутрішнього споживання. Але удосконалення технологій, які спрощують видобуток газу на «старих» родовищах, а також відкриття нових покладів із залученням інвестицій – допоможуть Україні збільшити власний видобуток. А це і є енергонезалежність.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Перше фото Нафтогаз та з відкритих джерел