Щодо культу «Великой Победы». Яку перемогу святкує Путін?

Щодо культу «Великой Победы». Яку перемогу святкує Путін?

Укрінформ
Кремлівське побєдобєсіє має на меті водночас заперечувати та виправдовувати окупацію половини Європи

Досить добре відомо, що до 1965 р. ніяких особових святкувань в СРСР з приводу перемоги над Німеччиною не відбувалося. А «Парад Победы» був взагалі один – той, який у червні 1945 р. приймав Жуков.

Навіть на 30-ліття параду не було – його замінили урочистими зборами у Кремлівському палаці з‘їздів та демонстрацією комсомольців на Красній площі. На 40-ліття – був парад «на відзначення Перемоги», але не «Парад Победы».

Називати кожен щорічний військовий парад саме так – путінська мода. Таке враження, що для нього, як реконструктора російсько-радянської імперії, кожного 9 травня знову і знову повторюють сталінсько-жуковський парад.

Можна багато говорити і писати, для чого режиму в Кремлі цей угар «Великой Победы».

Але хочу зазначити тут лише кілька міркувань.

1. Насправді Путін святкує не «ту» перемогу, а якусь уявну, можливу, омріяну перемогу над узагальненим «Заходом». Адже зараз розмальовки «На Берлин!» – це не про травень 1945-го, а про уособлення НИНІШНЬОЇ об’єднаної Європи.

Не маючи реальних досягнень, які би свідчили про успішність путінського проєкту для Росії у його порівнянні з Європою – Кремль через культ «Великой Победы» намагається нав‘язувати співвітчизникам і пострадянському простору ірраціональне відчуття вищості Росії над НИНІШНЬОЮ Європою. Так само, як перемога над Наполеоном аж до часу кримської катастрофи давала Російській імперії домінантні відчуття.

2. «Можем повторить!» – це ще одна мета «побєдобєсія». Нав‘язування суспільству думки, що війна для Росії – це лише перемога, «на чужой земле, малой кровью». Що воювати, зокрема з Європою – «це добре», це «те саме», що було у 1940-х.

3. Реконструкторство «золотого часу» СРСР.

Формування культу «Победы советского народа в Великой Отечественной войне» припало якраз на роки молодості Путіна, на час відносної стабільності та певного добробуту (особливо у порівнянні з часами при Хрущові чи після Брєжнєва). Тому нинішній кремлівський культ має на меті резонувати у покоління тодішніх піонерів-комсомольців з ностальгією про молодість і «стабільність», про «великую страну».

4. Свідоме обмеження «Победы» лише рамками «Великой Отечественной войны» має на меті вирвати її з контексту Другої Світової війни, в якій СРСР був до 1941 р. союзником Гітлера, в якій так само, як і нацистська Німеччина чи фашистська Італія – безпідставно нападав на сусідні країни й окуповував їхні території.

5. І останнє – хоч і не за значенням, але не хочеться писати більше.

Кремлівське побєдобєсіє має на меті водночас заперечувати та виправдовувати окупацію половини Європи. Багато країн, захоплених нацистами у 1938-41 роках, стали свобідними ЛИШЕ через 45 років після «Великой Победы». Червоний прапор зі свастикою у 1944-45 роках в половині Європи змінив інший червоний прапор – з серпом і молотом.

Все це однак не повинно мати наслідком загальне заперечення значення перемоги над нацизмом. Хоча це й складно, особливо з огляду на вал кремлівської пропаганди, яка паразитує на Перемозі.

Євстратій Зоря
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-