Паризьке рандеву, мозаїка протистояння та особливості пострадянського президентства

Паризьке рандеву, мозаїка протистояння та особливості пострадянського президентства

Укрінформ
Президенти Франції та України провели переговори у Парижі за віртуальної участі Ангели Меркель

Комісія Україна – НАТО провела своє екстрене засідання. Джозеф Байден зателефонував Владіміру Путіну, що не завадило США запровадити санкції проти Росії. Українського консула ФСБ показово затримала у Петербурзі. Чехія висилає 18 російських дипломатів. Олександр Лукашенко заявив про підготовку замаху на нього, а Мая Санду отримала підтримку Конституційного Суду у питанні розпуску парламенту.

Фото: Офіс Президента
Фото: Офіс Президента

Еммануель Макрон та Ангела Меркель стали, по суті, останніми серед лідерів колективного Заходу, з ким Володимир Зеленський мав можливість поспілкуватися з початку загострення ситуації на кордоні з РФ. З огляду на те, що лідери Німеччини та Франції входять до Нормандської четвірки, це виглядає дещо дивним. Проте і діалог у Парижі після трьох тижнів очікування на нього не спричинив суттєвого просування. Інтерв’ю Зеленського Le Figaro, в якому український президент наголосив на інтеграційних прагненнях нашої держави, у Єлисейському палаці, звісно, прочитали, проте реагувати не поспішають. Еммануель Макрон, як видається, більше занепокоєний прагненням «вистрілити» політичним дуплетом: виграти наступної весни президентські вибори та стати загальноєвропейським політичним лідером замість Ангели Меркель. Звідси, вочевидь, його бажання провести червоні лінії у відносинах з РФ, з президентом якої Макрон має наміри обговорити останні події.

Фото: White House
Фото: White House

Поки що Путіну зателефонував Джозеф Байден, і це спричинило напад «національної гордості великоросів». Пропозиція президента США російському колезі зустрітися у третій країні для обговорення комплексу міжнародних проблем виглядає тактичним успіхом Кремля. Проте вже наступного дня після розмови США запровадили санкції за втручання у вибори та кібератаки проти Служби зовнішньої розвідки, головного медійника Кремля Алєксєя Громова, низки юридичних та фізичних осіб.  РФ, звісно, відповіла, проте про дзеркальність говорити смішно. Кремль намагатиметься відігратися на інших: після оголошення Чехією 18 російських дипломатів персонами нон грата, з РФ висилають 20 чеських, п’ятеро польських дипломатів поїдуть додому після оголошення небажаним перебування у Польщі 3 співробітників російської дипломатичної місії. Якщо згадати, що чеські правоохоронці знайшли слід відомих своїми діями у Солсбері російських шпигунів «Боширова» та «Петрова» у вибуху на складах боєприпасів восени 2014 року, стає зрозумілим, що відносини Праги з Москвою руйнуються просто на очах.

Українського консула Олександра Сосонюка співробітники ФСБ затримали у Петербурзі, інкримінуючи йому прагнення купити закриті бази даних… на базарі. Цей епізод протистояння хіба що нагадав про жевріння дипломатичних відносин між Україною та Росією (старшого російського дипломата український МЗС оперативно оголосив персоною нон грата). Варто звернути увагу, що засідання комісії Україна –НАТО відбулося без опору з боку Угорщини. На ньому Дмитро Кулеба запропонував колегам 10 кроків на підтримку України, зміст яких залишився за закритими дверима. У Брюсселі Кулеба також провів переговори з держсекретарем США Ентоні Блінкеном.

Майя Санду
Мая Санду

Резонансні події відбуваються і в сусідніх з Україною пострадянських країнах. Конституційний Суд Молдови підтримав президента Маю Санду у прагненні розпустити парламент. Проте варто нагадати, що до кінця травня у Молдові діє режим надзвичайного стану через пандемію коронавірусу. Логічно передбачити, що «справа Чауса» отримає друге дихання одразу після визначення терміну проведення дострокових парламентських виборів. Президент Білорусі Олександр Лукашенко тим часом заявив про розкриту змову проти нього за участі американських спецслужб. З огляду на персоналії «заколотників» (двох з них затримали у Москві) та ритуальну згадку про «участь українських націоналістів» Лукашенко остаточно опинився під крилом Кремля.

Євген МАГДА, Інститут світової політики

Перше фото EPA

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-