Російські війська в Арктиці: боротьба за ресурси

Російські війська в Арктиці: боротьба за ресурси

Укрінформ
Як відреагують США та Канада на прагнення Кремля привласнити Північний Льодовитий океан?

Протягом останніх років президент РФ Володимир Путін направляє до північних регіонів країни величезні військові ресурси. Тут ремонтуються радянські бази та будуються нові, випробовуються новітні зразки озброєння та дислокується все більше військових. Якщо так триватиме й надалі, вже дуже скоро Росія закріпить за собою одноосібний контроль над Арктикою.

АРКТИЧНА ТЕПЛОТА

Арктика – регіон світу, в якому глобальні зміни клімату найбільш очевидні. Кожного року тут випадає все менше снігу, стає все менше льоду та зникає все більше тварин. Разом із сумними екологічними наслідками, ці зміни несуть і ряд значних економічних переваг, адже під льодовим покровом приховано значні поклади нафти й газу. Окрім цього, швидке танення льоду робить можливим цілорічне здійснення тут морських подорожей.

Росія, яка має суверенні права на 50% території Арктики, чудово розуміє потенціал регіону, який забезпечує їй 20% експорту й 10% ВВП. Прекрасно усвідомлюють у Москві й те, що танення арктичного льоду позбавляє Росію її природного бар’єру, який століттями служив їй надійним захистом від вторгнення.

Фото: Getty Images
Фото: Getty Images

З огляду на це, легко погодитися з аргументом, який часто використовують у Росії, пояснюючи військову розбудову в Арктиці необхідністю підтримувати непорушність кордонів та стабільність усередині країни. Утім, навіть тих даних, які потрапляють у публічну площину, достатньо, аби зрозуміти, що насправді Росія ставить собі значно більш далекоглядну мету.

ВІЙСЬКОВИЙ АСПЕКТ 

13 військових баз, надсучасні протиповітряні системи, велика кількість криголамів, підводних човнів та іншої рухомої техніки, а також тисячі військовослужбовців уже перебувають на російському арктичному узбережжі. Поки незрозуміло, для чого, але РФ навіть доправила танки за Полярне коло. Хоча ця страхітлива потуга вже перебільшує сили інших арктичних держав, Росія також активно випробовує в регіоні новітні зразки озброєння. Аналітики звертають особливу увагу на торпеду “Посейдон” та надзвукову протичовнову ракету “Циркон”. Перша здатна долати берегову охорону умовного противника та викликати радіоактивні цунамі, спроможні зробити узбережжя непридатним до життя на сотні років, а друга – практично не залишає судну-мішені шансів на порятунок.

Торпеда
Торпеда "Посейдон" під водою / Фото: EurAsian Times

Інформація про обидва озброєння з’являється вже протягом кількох років, але до недавнього часу більшість аналітиків сходилися на думці, що заявлені розробниками характеристики – надто амбітні. Утім нові дані вказують на успішні випробування прототипів цієї зброї, що не має аналогів у світі.  На своїх арктичних військових аеродромах Росія також підтримує авіапарк винищувачів й інших літаків.

КОМЕРЦІЙНА СКЛАДОВА

Експерти-міжнародники стверджують, що справжня мета Росії виходить далеко за межі її національних кордонів. Танення льоду відкрило для комерційних човнів Північний морський шлях, який суттєво скорочує час водної подорожі з Азії до Європи. Оскільки близько 90% світового товарообігу забезпечується саме водним транспортом, переоцінити важливість контролю над потенційно ключовою морською артерією неможливо.

Утім Росія – не єдина країна, що має легітимні права на Арктику. Канада, США, Норвегія та Данія теж мають значний інтерес у регіоні. Росія розуміє, що ці країни будуть діяти спільно, тому намагається зіграти на випередження, вимагаючи, аби всі судна, які проходять Північним шляхом, мали на борту російського штурмана. У Москві також намагаються примусити іноземні судна отримувати дозвіл при проходженні цим маршрутом, що пролягає переважно міжнародними водами. “Російський підхід до Північного морського шляху, найвірогідніше, є спробою запровадити певні тимчасові правила, домогтися їх фактичного визнання міжнародною спільнотою, після чого заявити, що саме так все й має працювати, – розповіли  CNN у Державному департаменті США.

РЕАКЦІЯ США ТА КАНАДИ

Усе ж досі жодна держава не спромоглася протиставити Москві щось співмірне в Арктиці. Особливе занепокоєння ці дії Росії викликають у Канаді й США, які теж претендують на значний “шмат” Арктики. Канада традиційно намагалася вирішувати непорозуміння дипломатично, регулярно залучаючи Росію до дискусій у так званій Арктичній раді, до якої входять усі арктичні держави. Утім на тлі російської агресії в Україні спілкування Оттави та Москви на цьому міжнародному форумі майже припинилося. Канада нарешті зрозуміла, що одним добрим словом у відносинах із Росією обійтися не вдасться, тож канадська берегова охорона нарешті отримала два нові криголами й очікує ще на шість. Утім, жоден із них не зможе ходити в Арктиці взимку та не складе відчутної конкуренції російському атомному криголамному флоту.

США виявилися більш рішучими у захисті своїх інтересів, ще минулого року представивши оновлений армійський стратегічний документ під назвою “Повернення домінування в Арктиці”. Ключову роль у ньому відведено забезпеченню військових спорядженням і зброєю, здатною працювати в екстремальних умовах крайньої півночі. “Армія повинна мати належну підготовку, щоб витримати суворе арктичне середовище під час тривалих операцій; обладнання, яке може працювати в складних умовах місцевості та екстремальних температур; а також інфраструктуру для підтримки сил на величезних відстанях", – йдеться в документі.

Фото: Russian Ministry of Defense
Фото: Russian Ministry of Defense

Протягом останніх років США із союзниками суттєво збільшили частоту спільних навчань в Арктиці та посилили розробку нових видів озброєння. США також намагаються постійно проєктувати свою силу з повітря. Приміром, американський бомбардувальник В-1 лише нещодавно завершив місію у Баренцовому морі, виконуючи польоти із норвезької авіабази.

ФАКТОР КИТАЮ

Однак ситуацію ускладнює ще один вагомий фактор: Китай. Назвавши себе “близькоарктичною державою”, Китай дуже хоче брати участь у визначенні долі майбутнього ключового морського маршруту. Розуміючи, що західні країни за чинних умов не підуть на укладення стратегічної угоди із КНР, Пекін розвернувся до Росії. Наприкінці минулого місяця глави МЗС обох країн зустрілися у Пекіні, обговоривши ряд питань. Серед іншого вони засудили санкції західних держав, запроваджені проти китайських та російських чиновників через порушення ними прав людини щодо власних громадян. Отже, чим більше Захід тисне на Китай та РФ, тим більше два авторитарні режими зближуються.

Фото: Xinhua
Фото: Xinhua

Загалом же військова арктична співпраця Китаю та РФ розпочалася значно раніше. Ще кілька років тому американська берегова охорона була дуже здивована виявити російський та китайський підводні човни, які проводили спільні маневри в Арктиці.

СНІГОВА ПОРОХОВА БОЧКА

Небезпеки ситуації в регіоні додає те, що міждержавні кордони тут визначені досить відносно. Позаминулого тижня Росія подала до Комісії ООН з меж континентального шельфу запит на суттєве розширення своєї економічної зони. Якщо ООН погодиться із аргументами РФ, Росія отримає виняткові права на розвиток арктичного шельфу площею 705 тисяч квадратних кілометрів, тобто більше, ніж загальна площа України. Як пише CBC News, Росія намагається офіційно оголосити практично весь Північний льодовитий океан своїм континентальним шельфом, впритул наблизивши свою територію до виняткових економічних зон Данії та Канади, знехтувавши їхніми інтересами. “Раніше жодна держава не поширювала себе на сусідів. Зараз же виникла ситуація, коли Росія заявляє права на весь канадський та данський континентальний шельфи”, – розповів професор політології університету Калгарі Роберт Хуеберт, який спеціалізується на Арктиці. У разі успіху в ООН, Москва зможе зробити Північний морський шлях своїм де-факто внутрішнім маршрутом, самостійно визначаючи правила проходження ним.

Фото: Canadian Press
Фото: Canadian Press

Хоча РФ скористалася усталеною процедурою для розгляду свого запиту, ситуація в Україні показала, наскільки швидко Росія може переходити від легітимних до незаконних дій, якщо передбачає досягнення таким чином своїх цілей. “Думаю, варто очікувати, що Росія прагнутиме не меншого за максимальне досягнення своїх інтересів у зовнішній політиці”, – наголосив Хуеберт. Він звернув увагу на накопичення російських військ на кордоні з Україною. “Якщо росіяни оживлять конфлікт із Україною – він виллється всюди”, – підсумував професор.

Як сказав колись Володимир Путін, “кордони Росії ніде не закінчуються” – і чинні дії РФ у Арктиці намагаються нав’язати цю думку всьому світові. Якщо не дати рішучу відсіч зараз – потім уже буде пізно.

Максим Наливайко, Оттава

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-