Кремлівські хамські лапша та капусняк…
Коли Путін ще тільки починав вправлятися у хамстві відносно Заходу взагалі й міжнародних організацій – зокрема, мені потелефонував мій колега з Української редакції «Радіо Свобода» у Празі.
Михайло, так звали колегу, був дуже досвідченим журналістом, з добротною політологічною освітою, яку він отримав у Штатах і в Римі, зі знанням кількох мов. Американець українського походження, причому вихований у послідовно патріотичному дусі, російську мову Михайло вивчати не мав ані можливості, ані бажання. Наприклад, модний серед його університетських однокашників роман Достоєвського «Преступление и наказание» – ну, там де мєщанін, зовсім як Байден Путіну, говорить Раскольнікову: Убівца! – так от, цей роман Михайло читав у англійському перекладі.
- Що там Путін казав із приводу спостерігачів на виборах? – спитав мене Михайло.
Радий бути корисним колезі, я почав розумувати над категоричною відмовою Путіна сприйняти вимоги Бюро з демократичних інститутів і прав людини, заходився конструювати складні геополітичні схеми, прогнозувати можливі реакції й наслідки…
- Добре-добре, – нетерпляче перервав мій напрям думання високий Михайло. – Це зрозуміло. Але причому тут капусняк?
- Капусняк? Який капусняк?!
- Казав Путін про капусняк, точно казав!
Упевнений, що мій високоосвічений колега щось безнадійно переплутав, я все ж таки вирішив переслухати фрагмент щорічної прес-конференції Путіна.
Михайло майже не помилився. Відповідаючи на запитання кореспондента «Известий», Путін хамовато заявив, що абревіатура Бюра з демократичних інститутів і прав людини «неблагозвучна для російського вуха» і під улесливе гигикання присутніх глузливо підсумував: "Пусть жену свою учат щи варить!"
Синхроністка переклала «щі» як «cabbage soup», який чиказька Михайлова мама, народжена у Бережанах, завжди називала капусняком.
І все це остаточно заплутало колегу в лабіринтах високої кремлівської політики.
Віктор Єленський
FB
реклама