Висновки «незалежного» експерта чи традиційний російський газовий шантаж?

Висновки «незалежного» експерта чи традиційний російський газовий шантаж?

Блоги
Укрінформ
«Друзі Путіна» активно поширюють вигідні Кремлю та заздалегідь продумані тези роспропу

«Україна краде російський газ» – улюблений шаблон російської пропаганди, який вона давно і вміло використовує в своїй інформаційній війні проти України. Незважаючи на відсутність правових підтверджень – рішень суду, висновків незалежних експертів про підтверджені факти крадіжок, цим гаслом Кремль маніпулював впродовж більш як 20 років, аж до початку російської агресії проти України.

Сучасні маніпуляції довкола газового питання дещо відрізняються, бо звучать не лише з уст російських пропагандистів, а й їхніх прихильників, до числа яких, мабуть, варто віднести і польського енергетичного експерта Анджея Щесняка, статтю якого про нібито обман України при купівлі російського газу зараз активно розкручують російські ЗМІ. Роспропаганда подає позицію польського експерта як незалежну. Та чи такий вже «незалежний» експерт Щесняк? Адже, якщо глянути навіть не експертним поглядом на його публікації впродовж лише останнього місяця, то можна розгледіти доволі свідомий підхід до лобіювання російських енергетичних проєктів, зокрема «Північного потоку-2», який ні більше – ні менше, а лише один є гарантом енергетичної безпеки Європи. Десь це вже чули? Звичайно, бо це стандартний російський наратив, як і тези про безальтернативність Росії як енергетичної житниці. На жаль, і стаття польського експерта про «обман України», що вийшла в польській пресі та активно лобіюється російською пропагандою, не містить чітких підтверджень та доказів звинувачень, а лише усталені тези тієї ж пропаганди.

Анджей Щесняк,
Анджей Щесняк, "незалежний" експерт (Польща)

Тож, Анджей Щесняк оприлюднив свою думку про те, що Україна та її західні партнери заробляють на простих громадянах за рахунок накручування лічильника та схем віртуального реверсу природного газу з Росії. У російській пропаганді люблять підносити факт про те, що Україна, купуючи реверсний газ, купує той же російський газ. Але експерти стверджують, що це далеко не так, адже цей газ перетнув кордон Росії, був закуплений та змішаний з іншим, скажімо, норвезьким. Це покупка у європейського трейдера, а не у Росії.

Варто, мабуть, згадати і 2015 рік, коли Росія не лише окупувала Крим і Донбас, а й активно намагалася залучити свій головний енергетичний козир, шантажуючи припиненням постачання газу. Для України, яка потребувала на той момент приблизно 10 млрд кубометрів газу, це стало б катастрофою. Тому саме для протидії російському натиску і була впроваджена схема реверсного постачання, за якої газ доходив до кордонів та купувався у країни ЄС. Головною перевагою цієї схеми стала навіть не ціна, а абсолютна відсутність загроз і маніпуляцій з боку Росії. Україна сплачувала лише фактичну ціну газу і ціну за транспортування до кордону.

Росія також звикла керуватися правилом «бери - або плати», за яким Україна повинна була вибирати зайві для себе обсяги газу за надвисокою ціною, закладеною в невигідному для України контракті 2009 року. Та російський газовий шантаж, а відповідно й договір, рішенням Стокгольмського арбітражу був визнаний дискримінаційним – і «Газпром» зобов'язали виплатити «Нафтогазу» компенсацію розміром $4,6 млрд. А такий болючий для росіян «віртуальний реверс» став доступний якраз після підписання в грудні 2019 року нового транзитного договору між «Газпромом» і «Оператором ГТС України». Україна від цього, безумовно, виграла і платить за ринковими цінами, як і вся Європа.

Показовим тут є приклад Білорусі, яка, за умовами договору з Росією, отримує російський газ за ціною 127 доларів за тисячу кубометрів, незалежно від періоду року. Тоді як, скажімо, влітку минулого року, під час закачки палива до сховищ та підготовки до опалювального сезону, ціни на паливо опускалися нижче від 50 доларів за тисячу кубів. Україна уникла такої участі, бо вже 5 років не купує газ у «Газпрому».

Повертаючись до заяв польського експерта Щесняка, варто згадати, що з 2015 року Україна купувала газ не у Польщі, а на європейській біржі. І надходив він не тільки через Польщу, а й через Словаччину та Угорщину, що також свідчить про маніпулятивність заяв автора. Ще одна теза Щесняка переконує в тому, що Україна платить на 25-50% більше, такою нібито є різниця в ціні між російським газом і європейським, й оплачують це «прості українці». Це ще один нічим не підтверджений фейк, за допомогою якого польський експерт намагається переконати у тому, що Росія щиро вболіває та бажає добра простим українцям. Але яким є те «добро» – українці, на жаль, вже знають на власному гіркому досвіді.

Російська пропаганда все частіше звучить не з самої «великої та могутньої», а з інших майданчиків та рупорів. Наприклад, як зараз, коли «друзі Путіна» активно поширюють вигідні та заздалегідь продумані тези. Безумовно, Путіну не хочеться визнавати те, що Україна позбулася газової залежності від Москви. Але факти – річ уперта. І вони свідчать про те, що Україна не лише вижила, а й безболісно обходиться без російського газу, а заодно – й російського газового шантажу.

Тарас Попович

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-