Як Польща планує контролювати Цукерберга

Як Польща планує контролювати Цукерберга

Укрінформ
Польська влада хоче законодавчо захистити свободу слова в інтернеті

Блокування профілів 45-го президента США Дональда Трампа у Твіттері та Фейсбуці після відомих подій 6 січня (коли його прихильники захопили будинок парламенту у Вашингтоні) продовжує викликати активні дискусії у багатьох столицях. Світові лідери та лідери думок сперечаються довкола того, що гірше: безвідповідальні, шкідливі дописи впливових осіб чи фактично безмежна влада гігантських цифрових корпорацій в інтернеті.

Польські владні політики вирішили не обмежуватися дискусією, а піти на крок далі – удосконалити законодавче поле, яке регламентуватиме діяльність корпорацій Big Tech у Мережі.

СВОБОДА СЛОВА ТА ІДЕОЛОГІЯ

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький 12 січня зазначив: Польща знає, що таке цензура, адже жила при комуністичній владі 50 років.

Матеуш Моравецький / Фото: Kancelaria Premiera
Матеуш Моравецький / Фото: Kancelaria Premiera

«Великий брат нам вказував, що ми маємо думати і відчувати, а що думати, казати й писати не маємо права. Тому із занепокоєнням дивимося на всілякі спроби обмеження свободи», – підкреслив глава польського уряду.

Він зазначив, що інтернет від початку був позитивним явищем, але з часом у ньому з’явилися негативні тенденції, пов’язані з діями великих наднаціональних корпорацій з отримання максимальних прибутків і зміцнення глобального панування. За його словами, останнім часом у інтернеті почало з’являтися відоме в авторитарному світі явище цензури у формі комерційного механізму боротьби з тими, хто думає інакше.

Моравецький наголосив, що Польща завжди стоятиме на сторожі свободи слова, а власники соцмереж не можуть залишатися поза правом. Відтак він запевнив, що влада країни зробить усе необхідне для визначення рамок функціонування Фейсбука, Твіттера, Інстаграма та інших соцмереж. Глава польського уряду зазначив, що норми діяльності корпорацій, котрі контролюють соцмережі, має було визначено на рівні ЄС.

Про це все Моравецький написав на своїй офіційній сторінці у Фейсбуці, даючи зрозуміти власникам соцмереж, що справа є серйозною.

Окрім Моравецького, останнім часом на цю тему також активно висловлювалися інші політики провладного табору в Польщі. До аргументу про захист прав громадян на свободу висловлювань додався іще один вагомий акцент ідеологічного характеру. Його озвучив депутат правлячої партії «Право і Справедливість», член канцелярії прем’єр-міністра Польщі в ранзі заступника міністра Адам Андрушкевич. Він, зокрема, зазначив, що керівництво цих корпорацій часто має інші ідеологічні орієнтири, ніж пересічні поляки, а тому треба захищати польську точку зору. Іншими словами, польський провладний політик має на увазі, що корпорації Big Tech мають яскраво виражені ліволіберальні погляди, а тому правоконсервативні симпатії значної частини польського суспільства, зокрема й правлячої еліти, потенційно можуть стати предметом цензури в соцмережах.

Адам Андрушкевич
Адам Андрушкевич

«Ми переконані, що станеться зіткнення між християнською цивілізацією і цивілізацією смерті, яка домінує на Заході. У зв’язку з цим тренди, пов’язані з антицивілізацією, переноситимуться також і до інтернету», – заявив політик кілька днів тому в інтерв’ю консервативному часопису Nasz Dziennik. Андрушкевич запевнив, що до кінця першого кварталу цього року буде вироблено правові механізми функціонування соцмереж у Польщі.

ІНІЦІАТИВА МІНІСТРА ЗЬОБРО

Політики партії «Солідарна Польща» – меншого коаліційного партнера правлячого ПіСу Ярослава Качинського – вирішили не відкладати справу. Лідер цієї партії, міністр юстиції Польщі Збігнєв Зьобро під час пресконференції 15 січня представив законопроєкт про захист свободи слова в інтернеті. Він був ініційований цією партією ще в грудні, але тоді не мав значного резонансу. Після галасу довкола блокування акаунтів Трампа в соцмережах цей документ набув додаткового сенсу й отримав друге дихання. Під час конференції Зьобро підкреслив, що законопроєктом пропонується створити в Польщі Раду свободи слова, до складу якої на шестирічну каденцію увійде п’ятеро осіб. Аби досягнути політичного консенсусу, членів Ради пропонується обирати 3/5 голосів від складу парламенту, а отже, і за підтримки опозиційних сил. Головним завданням Ради має бути стеження за дотриманням соцмережами прав громадян Польщі на свободу слова. Зокрема, Рада має реагувати на заяви громадян щодо видалення чи блокування їхніх дописів чи акаунтів у соцмережах. На соціальні мережі накладатиметься обов’язок утримувати в Польщі спеціального представника, який буде уповноважений вести переговори з Радою щодо суперечливих питань.

Збігнєв Зьобро / Фото: Ministerstwo Sprawiedliwosci
Збігнєв Зьобро / Фото: Ministerstwo Sprawiedliwosci

Зьобро та його політичні соратники запропонували такий алгоритм дій. У разі виникнення суперечливої ситуації з видаленням поста чи блокуванням акаунта особа спочатку звертається безпосередньо до адміністраторів соцмережі про роз’яснення й відновлення втраченого контенту. Якщо упродовж визначеного періоду зацікавлена особа не отримає відповіді, то може звернутися до Ради, яка вестиме далі переговори із соцмережою. Якщо Рада зобов’яже соцмережу відновити пост чи розблокувати акаунт і це залишиться без уваги, тоді вона матиме право накласти на соцмережу штраф у розмірі від 50 тис. (понад 375 тис. грн) до 50 млн злотих (375 млн грн). Водночас адміністрація соцмережі матиме змогу подати апеляцію на це рішення до спеціально створеного суду – на кшталт суду щодо захисту інтелектуальної власності.

Як підкреслив Зьобро, створена Рада не мала б права цензурувати інтернет, а лише діяти щодо відновлення видалених акаунтів чи постів у соцмережах. Міністр юстиції визнав, що проєкт ще потребує доопрацювання. Водночас висловив сподівання, що польські рішення надихнуть європейські інституції для роботи в цьому напрямку.

ПЛАНИ ЄС

Утім, на рівні Євросоюзу відповідні роботи теж ведуться. У середині грудня Єврокомісія оприлюднила пакет документів з регулювання роботи інтернет-платформ щодо проблем порушення прав на приватність, запровадження цензури з боку соцмереж, недотримання алгоритмів користування ними. Ця проблема особливо загострилася торік під час пандемії, коли людська активність перемістилася у віртуальний простір.

У двох кодексах – цифрових послуг (Digital Services Act, DSA) та цифрового ринку (Digital Markets Act, DMA) – ЄС намагається запровадити правові рамки діяльності корпорацій з надання інтернет-послуг. Перший кодекс стосується, зокрема, упорядкування питань модерування контенту, таргетування реклами, рекомендацій щодо контенту конкретним користувачам інтернет-послуг. Другий кодекс накладає на інтернет-платформи додаткові обов’язки, забороняє низку необґрунтованих дій соцмереж щодо користувачів та бізнес-клієнтів. За недотримання цих кодексів на технологічні гіганти планується накладати штрафи від 6% до 10% річного обороту корпорацій. Кодекси ЄС дають також деякі інструменти впливу на цифрових велетів з боку національних органів регулювання в країнах Євросоюзу.

Експерти вважають, що запропоновані регулятивні норми на рівні ЄС є комплексними, але доволі обережними, їх складно назвати революційними. До того ж, європейські бюрократичні процедури можуть затягнути їх затвердження і запровадження на 1,5–2 роки. 

ЧИ ПЛАНИ ПОЛЬЩІ Є РЕАЛІСТИЧНИМИ?

Навряд чи пост Моравецького, а також заява міністра Зьобро налякали власника Фейсбука Марка Цукерберга чи інші цифрові корпорації. По-перше, законопроєкт, у якому є багато підводних каменів правового характеру, ще має пройти законодавче сито. Якщо проєкт буде підтримано правлячою більшістю в Сеймі, то він необов’язково пройде в Сенаті, де більшість має ліберальна опозиція. Досягнення консенсусу може бути ускладнене. По-друге, він ще має пройти затвердження з боку європейських інституцій, які теж можуть мати свої застереження. Тож ця ініціатива, принаймні на нинішньому етапі, може мати лише медійний ефект, розрахований на польського виборця в рамках внутрішньополітичної боротьби.

Утім, і недооцінювати сигнали з боку польської влади глобальним цифровим корпораціями теж не варто. Прецедент Трампа неабияк занепокоїв чинну польську владу. Президент США має правоконсервативні погляди, а тому у Варшаві на ці дії дивляться також і крізь призму ідеологічної боротьби західного ліволіберального мейнстриму з консерватизмом, що його сповідує польська влада та значна частина польського суспільства. Іншими словами, правляча еліта Польщі не хоче, щоб у один прекрасний день зник пост чи акаунт у Твіттері Януша Корвіна-Мікке, на якого в соцмережі підписано майже 800 тис. чоловік.

Утім, заяви прем’єра Моравецького, крім захисту свободи слова й питань «зіткнення цивілізацій», можуть мати ще й зовсім інший вимір – економічний. Глава польського уряду віддавна виступає за більш жорстке регулювання проблеми сплати великими корпораціями податків, яка виникає через виведення прибутків у офшори. Тож подальшим кроком може бути вимога більш жорсткого регулювання фінансової діяльності глобальних міжнародних корпорацій, які ведуть бізнес-діяльність на території Польщі.

Юрій Банахевич, Варшава

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-