Три події світу. Драма у Вашингтоні, «плівки Зайцева» та вибір Центральної Азії

Три події світу. Драма у Вашингтоні, «плівки Зайцева» та вибір Центральної Азії

Укрінформ
Президентська каденція Дональда Трампа наближається до завершення в умовах безпрецедентного скандалу. 

«Плівки Зайцева», оприлюднені представниками білоруської опозиції, не внесли ясності у «справу Шеремета», проте додали негативу образу Лукашенка. Президентські вибори та референдум про форму правління у Киргизстані та парламентські вибори у Казахстані завершилися передбачувано.

Коли тиждень тому впливове видання Washington Post оприлюднило запис розмови Дональда Трампа з державним секретарем штату Джорджія, під час якої 45-й президент вимагав знайти для нього голоси для перемоги над Байденом, здавалося, що ця подія стане інформаційною бомбою. Проте вона відійшла на другий план після штурму прихильниками Дональда Трампа Капітолія з метою зірвати процедуру затвердження Конгресом результатів президентських виборів, які пройшли у листопаді 2020 року. Події, що розгорталися на Святвечір християн православного обряду, подарували чимало поживи прихильникам конспірологічних теорій, та зуміли здивувати навіть тих, хто вважав себе спроможним передбачати ексцентричну поведінку Дональда Трампа. У сухому залишку – 5 загиблих учасників подій, визнання Джо Байдена та Камали Гарріс обраними, політичне розлучення Дональда Трампа з віцепрезидентом Майком Пенсом та прагнення демократів під орудою спікера Палати представників Ненсі Пелосі позбавити Трампа найменшої політичної перспективи та максимально послабити Республіканську партію. Схоже, що нудно цього року за океаном не буде.

Samuel Corum | Getty Images
Фото: Samuel Corum/Getty Images

Пожиттєве блокування сервісом Twitter акаунту Дональда Трампа та прагнення провідних компаній обмежити використання додатку Parler, який активно використовують його прихильники, спричинило чимало дискусій не лише у Сполучених Штатах. Не менш цікаво спостерігати й за тим, як кремлівський наратив «Штурм Капітолія нагадує події на Майдані» активно транслювали не лише в ефірі російських медіа, але і просували в українському інформаційному просторі. Підхопив його і президент Чехії Мілош Земан, відомий своїми ірраціональними симпатіями до Росії.

Справжньою інформаційною бомбою стали «плівки Зайцева», оприлюднені минулого тижня. На цих записах, датованих квітнем 2012 року, тодішній керівник КДБ Білорусі обговорює з підлеглими перспективи усунення білоруських опозиціонерів, які проживають за межами держави. Серед об’єктів інтересу – Павло Шеремет, який загинув у центрі Києві влітку 2016 року.  Хоча до «плівок Зайцева» є чимало питань, вони зі зрозумілих причин не покращують імідж Олександра Лукашенка у світовій спільноті. У записаному наприкінці 2020 року інтерв’ю телеканалу «Россия 1» Лукашенко назвав своїм єдиним другом Володимира Путіна, що виглядає однаково нещиро та передбачувано.

Фото: AA
Фото: AA

У Центральній Азії відбулися паралельні політичні події. Дочасні президентські вибори та референдум про форму правління у Киргизстані мали сприяти виходу з політичної кризи, вже традиційної для цієї невеликої держави з бурхливим політичним життям. Переможцем перегонів став Садир Жапаров, який не шкодує компліментів на адресу Росії. У Казахстані ж партія «Нур Отан» зберегла домінуючі політичні позиції попри деякі зміни у виборчому законодавстві. Нагадаю, що парламентські вибори у Казахстані проходили під акомпанемент недружніх заяв з боку деяких російських політиків.

Євген МАГДА, Інститут світової політики

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-