Трамп відходить в історію, м'яко кажучи, як дуже суперечливий президент

Трамп відходить в історію, м'яко кажучи, як дуже суперечливий президент

Блоги
Укрінформ
Складно ще усвідомити у повному обсязі шкоду для репутації США, завдану погромами в Капітолії 6-го січня.

Але це вже оголило привселюдне ставлення до дикого епізоду з життя демократичного еталону. І безпрецедентно цілковите несприйняття його в світі. Наразі можна уявити собі приблизну реакцію на майбутні ініціативи Байдена серед національних лідерів.

Скажімо, на 47-й зустрічі "Великої сімки" цього року восени у Великобританії. Кожного разу, коли президент США братиме слово і апелюватиме до загальнолюдських цінностей, історичного досвіду, навіть стовідсотково справедливих аргументів, його можуть поблажливо-дипломатично зупиняти. Плескатимуть по плечі і говоритимуть на кшталт "так-так, Трамп нам уже про все розповів... І чим це йому, тобто, вам допомогло, коли ламали двері і стріляли у Конгресі?"

Моральні втрати нації пришвидшать падіння авторитету світової супердержави.

Аби запобігти всесвітньому сорому, усі кроки Трампа тепер будуть переглянуті крізь збільшувальне скло. Чимало з них отримає протилежну оцінку. На "білі" ідеї можна буде безперешкодно чіпляти "чорні" ярлики. І навіть ще гірше - реально "чорні" ідеї будуть спокійнісінько "відбілювати", не вдаючись до глибокого аналізу. Без жодних наслідків для високопосадових переоцінювачів.

Токсичність подій в Капітолії відображатиметься, бодай мінімальною тінню, у всіх міжнародних переговорах і угодах. Тепер американське "слово честі" матиме двозначний зміст.

Це дозволить Китаю і Росії щоразу зловтішатися. Коли на них починатимуть традиційно наїжджати, вони без докорів сумління перепитуватимуть, в якому сенсі тривалі претензії малися на увазі - трампівському чи байденівському.

Поле для маневру значно звузиться. Американці змушені будуть піти якнайшвидше на поступки в торговельній війні з Китаєм, аби показати, що мають мало спільного з (...) вимогами Трампа.

Із якого дива американський бізнес тепер повинен буде піддаватися тиску Білого дому, займатися релокацією своїх підприємств, якщо вони все одно даватимуть надприбутки без перенесення з Китаю?

Такий поворот подій, задній хід "зірково-смугастих" буде для Пекіна лише на руку, оскільки наблизить заповітну мрію китайців - стати найбільшою економічною потугою в світі.

Підтримувати Штати та їх санкції не стане дурним тоном. Але найбільші їхні союзники йтимуть тепер на це дуже обережно і обачливо. Через непередбачуваність наслідків - негативну реакцію своїх громадян або регіональних країн-союзників. Загалом це матиме вигляд: "Ок-ок, ми згодні з пропозиціями Вашингтона, але нехай він спочатку розбереться з власними внутрішніми проблемами, а потім диктуватиме свою волю".

Неприємні новини для міжнародного права. Ефективність американських санкцій, заборон і ембарго, без сумніву, похитнеться. І дозволить торгуватися за їхню ціну. Тож для сумнівних глобальних проектів вдало відкриється вікно нових можливостей.

Не переконаний навіть, що тепер не завершать "Північний потік-2".

Але що все це означає для України? Зрозуміло одне. Для того, аби втримати старих союзників і не втратити нових, Федеральна резервна система змушена буде, на вимогу великої політики, вкотре запустити верстат і посипати т. зв. "вертолітними грошима" тих лояльних прибічників, що зараз застигли в страждальному виборі, на кого орієнтуватися далі. На Китай, ЄС чи все ж на США?

Тобто, на американську летальну зброю у гідних обсягах для війни з Росією ми зможемо вже розраховувати однозначно.

Національна економіка Україна з полегшенням отримуватиме значні обсяги фінансової допомоги МВФ і Світового банку. Але наскільки дешеві гроші стимулюватимуть економічні реформи, зокрема, й українські?

Велике запитання...

Василь Зоря
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-