Вакцинація 2020: бліцкриг і брак довіри від населення

Відтоді, як 8 грудня 90-річній британці Маргарет Кінан було введено вакцину від COVID-19 і цим розпочато першу масову національну програму вакцинування, щеплення змогли отримати вже понад 5 млн чоловік у 11 країнах. Які висновки можна зробити з перших тижнів наймасовішого вакцинування в історії людства?

ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ

Першим викликом масового вакцинування стали випадки гострої алергічної реакції на вакцину як виробництва Pfizer-BioNTech, так і Moderna, які зареєстрували у США та Великій Британії. Хоча з мільйонів уведених доз лише шість викликали гострі побічні наслідки й жоден не створив тривалих проблем зі здоров’ям, ці прикрі випадки серйозно підірвали й без того хистку довіру населення до нових вакцин.

ДОВІРА НАСЕЛЕННЯ

Не сприяли підвищенню довіри й швидкі темпи затвердження вакцин у різних країнах. Відповідно до проведеного Angus Reid Institute опитування, менше половини канадців охочі без засторог закотити рукава для нових вакцин, тоді як 13% – не готові цього робити. Ще 31% опитаних висловили бажання спершу почекати певний час і лише потім ухвалювати рішення. Аргументів критикам вакцинування додає той факт, що у своєму продукті Pfizer використовує новітню технологію mRNA, яка спонукає клітини організму виробляти антитіла до вірусу. Ця дуже молода технологія ще не мала змоги проявити себе на практиці, тож вакцинування від COVID-19 по суті є продовженням її клінічних випробувань.

КРИЗА ВЛАДИ

Усвідомлюючи ці фактори, лідери розвинених країн, що змогли домовитися про ранні доставки вакцини, постійно наголошують на належному процесі їх затвердження. «Будь-яка затверджена в Канаді вакцина буде безпечною та ефективною», – запевнив на одній з пресконференцій прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, додавши, що це питання не є політичним. Утім, як показують приклади Канади, Великої Британії, Німеччини та багатьох інших країн, які вже розпочали кампанію вакцинування, – у часи кризи населення схильне підтримувати чинних лідерів, громадяни гуртуються навколо своїх очільників.

ЛОГІСТИКА

Однак, політична підтримка не розв’язує складних логістичних проблем, особливо помітних у Канаді з її велетенськими просторами та низькою густиною населення. Хоча первинна партія з кількох сотень тисяч вакцин від Pfizer надійшла до країни ще 13 грудня, до віддалених північних регіонів її досі не доправили, адже там бракує умов для її належного зберігання. Як відомо, вакцина Pfizer має зберігатися за температури мінус 70 градусів, для чого потрібні спеціальні морозильники. Звісно, у густонаселеній Європі ця проблема буде менш нагальною, однак все одно стосуватиметься віддалених гірських регіонів, які до того ж перебувають у підвищеній зоні ризику інфікування. Цю ваду Pfizer вирішує вакцина Moderna, для збереження якої достатньо -20 градусів за шкалою Цельсія. Саме її поставки Канада чекала, аби розпочати вакцинувати жителів своїх арктичних регіонів. Утім, використання одночасно двох, а в майбутньому ще більшої кількості різних вакцин, суттєво ускладнює їх облік. Пам’ятаймо, що вакцину для повної ефективності необхідно вводити людям двічі з перервою у кілька тижнів. До речі, у деяких регіонах цього правила вирішили не дотримуватися й не зберігати другу дозу вакцини. Таким чином більше людей отримає щеплення, але його ефективність буде нижчою.

ПРІОРИТЕТНІСТЬ

Чи не найбільше дискусій у суспільстві викликає тема пріоритетності вакцинування різних груп населення. З огляду на те, що протягом кількох наступних місяців попит на вакцини істотно перевищуватиме можливості їх виробництва, визначення пріоритетних груп є невідворотним, однак хто саме буде першим? Більшість країн вирішили надати пріоритет найбільш уразливим прошаркам населення. Приміром, у Канаді нині вакцину можуть отримати лише мешканці й співробітники закладів тривалого догляду, а також лікарі.

Утім, є менша група країн, які для підвищення рівня довіри громадськості до програми вакцинування спершу публічно провели щеплення політичних лідерів. Цим шляхом пішли Чехія та Ізраїль, у яких першу дозу вакцини від COVID-19 отримали прем’єр-міністри.

Жоден зі шляхів не є ідеальним, адже створює багато ризиків. У першому випадку страждає довіра населення, а в другому – виникають підозри у непотизмі.

ШАХРАЙСТВА

Справедливий доступ до дуже дефіцитних вакцин є ще одним підводним каменем, який проявився у перші тижні вакцинування. Минулого тижня у штаті Нью-Йорк виявлено факти незаконного збуту вакцин людям, котрі намагалися обійти чергу. «Департаментові охорони здоров’я штату стало відомо, що Мережа охорони громадського здоров’я… могла шахрайськими методами здобути вакцину від COVID-19, направити її закладам у інших регіонах штату в порушення директив та передати членам громадськості всупереч плану штату зі щеплення передусім медпрацівників, а також мешканців і співробітників закладів тривалого догляду», – заявив комісар з питань охорони здоров’я штату Нью-Йорк. Він наголосив, що «дуже серйозно ставиться до цього й сприятиме поліції штату в кримінальному розслідуванні». Слід очікувати, що з плином часу подібних шахрайств виявлятиметься все більше, коли багаті й впливові намагатимуться зайняти місця ближче до виходу з коронавірусного тунелю.

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ

Навіть якщо таких фактів буде небагато, видимість їх масовості створюватиме хвиля дезінформації, що вже шириться світом. Із виявленням нового різновиду коронавірусу у Великій Британії деякі «експерти» спішно пов’язали його появу з початком вакцинування у країні. Мовляв, неефективна вакцина лише пришвидшує мутацію вірусу, сприяючи його поширенню. Цей закид легко спростувати, адже вперше новий різновид виявили ще у вересні, а вакцинація почалася в Об’єднаному Королівстві лише в грудні, однак спраглі до теорій змови уми можуть ніколи не натрапити на спростування, вдовольнившись «зрадою».

ЦІНА

Усі країни вельми неохоче відповідають на запитання про ціну, сплачену виробникам вакцини за кожну дозу. Зазвичай відмову оприлюднювати детальний кошторис влада пояснює небажанням нашкодити своїм переговорним позиціям. Як завжди, така секретність призводить до поширення чуток. Так, нещодавно держсекретар Бельгії з питань бюджету Єва Де Блікер випадково опублікувала у Твіттері конфіденційну інформацію про ціни на вакцини. Згідно з її даними, закупівельна ціна вакцини BioNTech і Pfizer мала становити 12 євро (14,6 долара США) за дозу. Якісь дані просочуються й з інших країн, однак скільки саме грошей платників податків виділено на вакцинування, поки що невідомо, і це знову-таки не сприяє підвищенню довіри населення.

РІЗНІ ВИРОБНИКИ

Логістичні складнощі та проблеми попиту й пропозиції показали, що обмежитися лише однією вакциною навряд чи вдасться. Окрім двох чинних фаворитів від Pfizer та Moderna на сцену незабаром вийдуть й інші ефективні вакцини, кожна з яких матиме як певні переваги, так і вади.

Таким чином, населення, найімовірніше, буде щеплене набором вакцин, що найбільше відповідатиме потребам конкретного регіону та тогочасним ринковим чинникам.

НАДТО МАЛО, НАДМІРУ ПОВІЛЬНО

Нарешті, незважаючи на значні ресурси та величезні кошти, виділені на розробку, закупівлю та виробництво вакцин, від вірусу досі щодня гинуть тисячі людей, а швидкість його поширення не зменшується, а навпаки – набирає обертів. Канада, яка закупила найбільше вакцин на душу населення серед усіх держав світу, щодня встановлює антирекорди інфікування, і з минулого тижня дві найбільші провінції оголосили повторний локдаун. «Ми ще не можемо розслаблятися. Вакцина не допоможе, якщо ви захворієте зараз. Тому продовжуйте носити маску, мити руки та уникати скупчень людей», – заявив прем’єр-міністр Трюдо, анонсуючи доставку до Канади першої партії вакцин від Moderna.

До поради канадського лідера слід дослухатися усім, адже світ не буде в безпеці від COVID-19, поки щеплення не отримає щонайменше 50% населення, а на це знадобляться роки.

Максим Наливайко, Оттава