Три події світу. Річниця без надії, реанімація NordStream2 та європейський фінансовий консенсус

У питанні добудови NordStream2 спостерігається момент істини. Країни ЄС зуміли узгодити параметри бюджету на 2021-2027 роки та заходи з економічного відновлення після пандемії коронавірусу.

Зусилля офіційного Києва задля проведення нової зустрічі Нормандської четвірки не завершилися скільки-небудь предметним успіхом. У телефонній розмові з Ангелою Меркель на початку минулого тижня Путін визнав безальтернативність Мінських домовленостей, але цього пасажу вже замало. Схоже, що досягнути прогресу у врегулюванні конфлікту на Донбасі сьогодні – непідйомне завдання, видається, що РФ взяла курс на замороження конфлікту в очікуванні появи у Києві влади, готової домовлятися на умовах Кремля. Інформаційна політика проросійських телеканалів в Україні свідчить, що у Москві хочуть бути готовими до зміни влади у Києві у будь-який момент, ба більше – розхитуватимуть ситуацію у власних інтересах. Німеччина та Франція залишаються заручниками формату врегулювання, у якому їм виявилося не до снаги ані переконати Росію піти з Донбасу, ані натиснути на Україну для отримання помітних поступок. Натомість російський уряд запровадив нові санкції проти українських парламентаріїв та чиновників, наче підкреслюючи власне небажання вести діалог.

Цікаво, що саме минулого тижня російська баржа «Фортуна» відновила роботи зі спорудження газопроводу NordStream2 у виключній економічній зоні Німеччини. Потужний трубопровід вартістю у кілька мільярдів євро перетворився на валізу без ручки, адже технічні можливості його завершити мінімізовано американськими санкціями. Конгрес США ухвалив рішення про оборонні асигнування на 2021 рік, яке, серед іншого, передбачає нові санкції проти компаній, які захочуть долучитися до спорудження другої частини «Північного потоку». Попри заявлену готовність Дональда Трампа ветувати це рішення конгресменів, Росії та Німеччині не варто розраховувати на спокійну добудову NordStream2 не лише через погодні умови зимової Балтики.

Країни Європейського Союзу домовилися про параметри спільного бюджету на 7 наступних років та заходи з відновлення економіки ЄС після пандемії коронавірусу. Польща та Угорщина, які у загальноєвропейських справах часто виступають дуетом, відкликали власні застереження щодо фінансового документу, проте і Матеуш Моравецький, і Віктор Орбан наголосили, що їм вдалося уникнути прив’язки розподілу коштів до дотримання верховенства права у країні. Чи означає цей факт, що протиріччя між країнами Старої та Центральної Європи пішли у небуття? Очевидно, що ні, адже ситуація у ЄС та світі в цілому і надалі характеризується високим рівнем політичної турбулентності.

Євген МАГДА, Інститут світової політики

Перше фото: Офіс Президента