Три події світу. Угорські парадокси, євроатлантична занепокоєність та «підвал» для Санду
Саміт міністрів закордонних справ НАТО пройшов за участі українського та грузинського дипломатів. Мая Санду відчула, як перемога на президентських виборах втрачає свою цінність.
Обшуки, проведені СБУ на Закарпатті у впливових членів тамтешньої угорської громади, викликали жорстку реакцію Петера Сійярто та європарламентаріїв від партії FIDES, які ні сіло, ні впало порівняли ці події з громадянською війною. Зауважу, що команда Віктора Орбана часто «продає» емоції у міжнародних відносинах, і робить це достатньо вправно. Проте цього разу факт погіршення відносин між Києвом та Будапештом до рівня осені 2017 року опинився у затінку пригод впливового однопартійця Орбана Йожефа Саєра. Того було затримано у Брюсселі під час участі у гей-вечірці, яка видається недоречною під час пандемії коронавірусу. Європарламентарій намагався врятуватися втечею по ринві, проте без особливих успіхів. Помітної пікантності ситуації додає той факт, що Саєр публічно позиціонував себе як прихильник шлюбів виключно як союзів чоловіків та жінок. Він швидко подав у відставку, проте осад залишився, і зовсім не виключено, що його знову збовтають цього тижня, під час бюджетного засідання Європейської Ради.
Щодо конфлікту України та Угорщини, то генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запевнив, що Альянс до нього не втручатиметься. Натомість євроатлантичні виклики виглядають зовсім іншими, серед них пальму першості впевнено утримує активізація Росії. У Брюсселі постійно спостерігають за активізацією РФ протягом останнього часу та вживають лексичні конструкції, які мають засвідчити готовність в разі потреби вийти за межі «глибокого занепокоєння». Столтенберг запевнив у готовності до співпраці з Україною та Грузією у Чорноморському басейні, а Дмитро Кулеба – запросив країни НАТО до майбутньої участі у Кримській платформі.
Не встигла Мая Санду наголосити на доцільності виведення російських військ з Придністров’я (цю ідею, вельми непросту у технічному плані, підкреслено прохолодно зустріли у Кремлі), як її опоненти вирішили урізати повноваження президента Молдови. Подібні випадки у політичній історії різних країн бувають нечасто, Додон вирішив на прощання з президентським кріслом продемонструвати відданість дружнім відносинам з Росією. Далеко не факт, що Конституційний Суд Молдови визнає законним зміну підпорядкованості Служби безпеки та інформації. Однак і дострокова інавгурація Санду, на якій наполягають її прихильники, може не відбутися. Поки очевидно, що для неї створюють негативний інформаційний фон, демонструючи слабкість обраного президента. Тому Маї Санду доведеться шукати можливості для контргри та надійних союзників, якщо вона не хоче провести свою каденцію у «підвалі» парламенту.
Євген МАГДА, Інститут світової політики
