Польща в очікуванні піку другої хвилі пандемії COVID-19

Польща в очікуванні піку другої хвилі пандемії COVID-19

Укрінформ
Чи буде другий локдаун у країні та як його переживуть українські трудові мігранти

Польща досить вдало пройшла випробування першою хвилею пандемії коронавірусу, навіть із врахуванням проведення у червні-липні двох турів президентських виборів. Це зіграло злий жарт: в уряді країни повірили у те, що вже добре знають, як протидіяти пандемії, а відтак – країні нічого боятися. Але масштаби і перебіг другої хвилі, як з’ясувалося, усе ж застали польську владу зненацька.

Система охорони здоров’я виявилася не готовою до різкого збільшення кількості інфікованих і важкохворих. Тому зараз уряд Матеуша Моравецького веде боротьбу з часом, щоб у країні не відбувся чорний сценарій, коли система охорони здоров’я буде неспроможною надати допомогу всім, хто її потребує. Це відбувається на фоні масових протестів у Польщі проти планів влади консерваторів обмежити аборти.

СТАТИСТИКА СМЕРТНОСТІ ПРОТИ ТЕОРІЇ ЗМОВИ

Те, що з контролем над пандемією COVID-19 у Польщі щось не так пішло, стало зрозуміло на початку жовтня, коли лавиноподібно почала зростати кількість інфікованих, які потребували стаціонарного лікування. Ще наприкінці вересня у МОЗ Польщі прогнозували, що до середини жовтня кількість інфікованих збільшиться до 2,5 тисячі на добу. Втім до вказаного терміну інфікованих вже було втричі більше. Тоді влада почала говорити про реалізацію у країні найгіршого “чорного” сценарію розвитку пандемії.

У жовтні добова кількість інфікованих збільшилася у 10 разів: з майже 2 тисяч на початку місяця до понад 21 тисячі наприкінці. Ця цифра продовжує зростати і наближається до позначки у 30 тисяч на добу. У випадку її перевищення влада планує ввести так званий “національний карантин”, що фактично означатиме локдаун країни.

Кількість інфікованих на COVID-19 у Польщі вже перевищила 600 тисяч, при чому на даний момент майже дві третини з них – активні хворі. Cтаном на сьогодні у Польщі померли вже понад 8 тисяч інфікованих COVID-19 різного віку, найменшій жертві було лише чотири місяці. Смертність від COVID-19 на душу населення у країні є однією з найвищих у ЄС. За даними останніх двох тижнів, коефіцієнт смертності від COVID-19 у РП на 100 тисяч інфікованих становить 9,0. Це – п’ятий показник серед 27-ми країн Євросоюзу після Чехії, Бельгії, Угорщини та Словенії.

Аргументом для дискусії з прихильниками теорій про змову світових еліт для зменшення популяції землі чи про те, що коронавірус – це звичайна інфекція, як і всі інші, є динаміка загальної смертності в Польщі. Якщо під час першої хвилі COVID-19 смертність у Польщі трималася у межах статистичної похибки до рівня попередніх років, то в жовтні все різко змінилося. За минулий місяць смертність у РП була аж на 40% вищою, ніж у жовтні минулого року.

ФРОНТАЛЬНИЙ НАСТУП КОРОНАВІРУСУ

Що стоїть за різким зростанням кількості інфікованих у Польщі? Експерти вказують на кілька основних причин. Першою і найочевиднішою є збільшення кількості проведення ПЛР-тестів за добу: з 20-ти тисяч на початку жовтня до 70-80 тисяч на добу зараз. Це природним чином відобразилося й у загальній статистиці.

Другою істотною причиною у Польщі називають те, що уряд, маючи кілька спокійних в епідеміологічному плані місяців, не готував улітку країну до осінньої фази пандемії коронавірусу. Йдеться про створення додаткових ліжкомісць, підготовку і перекваліфікацію медичного персоналу для роботи в інфекційних лікарнях із COVID-пацієнтами та обслуговування апаратів ШВЛ, а також про ухвалення необхідної законодавчої бази і виділення додаткових коштів.

І, по-третє, на думку спеціалістів, влада обрала хибну стратегію протидії COVID-19 у період другої хвилі. Наприклад, уряду Матеуша Моравецького закидають те, що він надто пізно перевів навчання учнів середніх шкіл на дистанційне (4-8 класи – з 26 жовтня, а 1-3 класи – з 7 листопада). Тому діти, які безсимптомно переносять коронавірус, можуть інфікувати старше покоління своїх близьких, яким складніше боротися із захворюванням.

Очевидним є факт, що коронавірус вже “захопив” усю територію Польщі. Розповсюдження інфекції відбувається не точково, а фронтально. Утім, у Польщі все ж є регіони-лідери за кількістю інфікованих. Йдеться про агломерації Варшави, Кракова, Познані та міста Катовіце.

ПІК ЗАХВОРЮВАНОСТІ ОЧІКУЮТЬ ЗА КІЛЬКА ТИЖНІВ

Найбільшу стурбованість польської влади викликає зростання кількості COVID-пацієнтів, які потребують стаціонарного лікування і підключення до апаратів ШВЛ. За даними МОЗ Польщі, станом на сьогодні у країні інфіковані коронавірусом займають більш як 22 тисячі ліжкомісць, а вільними в лікарнях залишаються ще понад 11 тисяч. Враховуючи, що кожного дня прибуває, в середньому, 500-800 нових пацієнтів, а пандемія ще набирає обертів, то вільних місць при нинішній динаміці інфікування може вистачити на 7-14 днів. Крім того, дуже часто вільні місця є лише на папері, а насправді їх бракує вже зараз. Особливо це стосується великих міст, таких як Варшава чи Краків. Там трапляються випадки, коли пацієнт перебуває у кареті швидкої допомоги по 6-10 годин, чекаючи на звільнення місця у лікарні. Розуміючи масштаби проблеми, уряд спочатку взявся разом із органами місцевої влади за створення 1-2 додаткових лікарень у кожному з 16-ти воєводств країни. Але, коли стало зрозуміло, що й цього незабаром може виявитися замало, Моравецький дав розпорядження державним стратегічним компаніям, таким як ORLEN, LOTOS, KGHM, PKO BP, додатково профінансувати створення ще кількох лікарень для COVID-пацієнтів у різних регіонах країни. Таким чином, створивши до кінця листопада понад 20 тимчасових шпиталів, у країні намагаються підготуватися до піку захворювань, який, як оцінюється владою, має наступити впродовж двох-трьох найближчих тижнів.

ПОЛЬЩА ЗБИРАЄТЬСЯ ЗАЛУЧАТИ МЕДИКІВ З УКРАЇНИ

Ще більшою проблемою в Польщі зараз є брак кваліфікованих медичних кадрів, готових діяти на першій лінії боротьби з COVID-19. У країні й до пандемії не вистачало медичних кадрів у державних лікарнях, оскільки лікарі часто виїжджали за кордон для роботи у заможніших країнах. Коронакриза ще загострила цю проблему, особливо враховуючи, що медики перебувають у зоні високого ризику. На сьогодні вже майже 11 тисяч польських лікарів та понад 27 тисяч медсестер перехворіли на коронавірусне захворювання, десятки тисяч перебувають на карантині. Рятуючи ситуацію, уряд Польщі вдався до ряду кроків, що мають на меті хоча б частко вирішити кадрові проблеми в COVID-лікарнях. Зокрема, кілька днів тому, згідно з розпорядженням глави уряду, всі лікарі, які перебували на карантині (близько 30 тисяч), звільнені від нього. Щодня перед початком зміни вони мають здавати так звані експрес-тести на виявлення коронавірусної інфекції, що буде підставою для допущення до роботи. Крім того, уряд підготував ряд законодавчих змін, які напряму стосуються залучення медперсоналу до боротьби з коронавірусом. Зокрема, до роботи в COVID-лікарнях пропонується допускати лікарів пенсійного віку до 65-ти років, лікарів, які є батьками малолітніх дітей, а також студентів випускних курсів медичних вишів.

Крім того, на час пандемії пропонується законодавчо закріпити “принцип доброго самаритянина”, яким передбачається можливість лікарської помилки, допущеної у добрих намірах нести допомогу іншим.

Польська влада також пропонує залучати до боротьби з COVID-19 лікарів та медсестер з-поза меж ЄС, передусім з України та Білорусі. Для цього у законопроєкті, який перебуває на розгляді у парламенті, передбачається надання дозволу таким лікарям працювати у польських лікарнях із COVID-пацієнтами під наглядом польських лікарів. Вимоги, фактично, обмежуються наявністю диплома, безперервного стажу роботи за фахом і володінням польською мовою на базовому рівні.

Раніше про таке лікарі з-поза меж ЄС лише могли помріяти, оскільки у Польщі досить жорстка, тривала й до того ж коштовна процедура підтвердження медичної кваліфікації й доступу до ринку праці для медиків із країн, що не є членами ЄС. У МОЗ Польщі розраховують, що таким чином буде змога залучити до роботи в польських лікарнях навіть понад тисячу лікарів з України та Білорусі. Найбільшими є очікування на приїзд анестезіологів та медичних рятувальників. На такій ініціативі Варшави сухої нитки не залишив Олександр Лукашенко. У своєму стилі диктатор заявив, що зайвих лікарів у Білорусі немає, а тих, хто вирішить поїхати до Польщі за “довгим рублем”, назад до країни не впускатимуть.

ДРУГИЙ ЛОКДАУН Й УКРАЇНСЬКІ ТРУДОВІ МІГРАНТИ

Уряд Польщі неохоче йде на будь-які обмеження для економіки, до останнього зволікаючи з прийняттям таких рішень. Очевидно, що польська влада добре усвідомлює: чергове “закриття” окремих секторів під час другої хвилі пандемії потребуватиме значних коштів для підтримки бізнесу, яких у бюджеті немає. Нещодавно прем’єр Моравецький заявив, що на боротьбу з COVID-19 від початку пандемії Польща витратила вже понад 300 млрд злотих (близько 80 млрд доларів США). При цьому на підтримку бізнесу, зокрема на програми “Фінансовий щит” й “Антикризовий щит”, витрачено половину цієї суми, близько 40 млрд доларів.

У випадку другого локдауну Варшава на підтримку бізнесу готова витратити ще понад 5 млрд доларів. Але прийматиме рішення про “національний карантин” лише після того, як кількість інфікованих перетне психологічний бар’єр у 30 тисяч інфікованих на добу. Наразі максимальна позначка добового інфікування зупинилася на цифрі понад 27 тисяч і влада сподівається, що ситуація більше не погіршиться.

Утім уже зараз окремі сектори економіки страждають від другої хвилі пандемії. Знову припинено роботу торговельних центрів, спортивних закладів (фітнес-клуби, басейни), об’єктів гастрономії (ресторани, кафе, паби), закладів культури (музеї, театри, кінотеатри), частково обмежено роботу готельного сектора. Підприємці, які працюють у цих сферах, підкреслюють, що їм буде дуже складно вижити в умовах другого локдауну.

А як на цьому фоні виглядає перспектива трудових мігрантів з України? Локдаун у березні-квітні сильно вдарив по українцях. За даними Головного статистичного управління Польщі, з країни в березні-квітні виїхали 12% (близько 160 тисяч осіб) від загальної кількості українських трудових мігрантів у РП. Решта вирішили залишитися і почекати на розвиток ситуації. Українці постраждали, адже сильно змінилася структура ринку праці. Згідно з нещодавнім соцопитуванням польської компанії з працевлаштування EWL, близько 40% українців у Польщі під час кризи змінили роботу. У найбільш скрутному становищі опинилися ті, хто працював у машинобудуванні та гастрономічному секторі. Водночас, це компенсувалося зростанням затребуваності щодо працівників логістичної і споживчої сфер.

Другий локдаун, якщо він відбудеться, не буде настільки болючим для українських трудових мігрантів, як перший. Як зауважує директор EWL Анджей Коркус, польська влада після першого локдауну має відпрацьований механізм надання допомоги. Але головне, що четвертий квартал року є піковим для виробничо-логістичного сектора напередодні різдвяних та новорічних свят. Відтак, польська економіка потребуватиме значної кількості робочих рук, зокрема й українських.

КОРОНАВІРУС І ВУЛИЧНІ ПРОТЕСТИ

Конституційний трибунал Польщі 22 жовтня оцінив, що аборт у випадку патології плоду порушує конституційний принцип захисту життя. Це означало внесення поправки до законодавства про обмеження абортів і, фактично, заборону переривання вагітності у майже 98% випадків. Порушення так званого “абортного компромісу”, який діяв понад чверть століття у країні й без того з одними з найконсервативніших положень про аборти, викликало ефект розірваної бомби. У той же день та упродовж наступних майже двох тижнів на вулиці польських міст вийшли сотні тисяч польок та поляків, протестуючи проти цього рішення трибуналу. Перебування країни у червоній зоні із забороною на масові зібрання більше п’яти осіб у зв’язку з СOVID-19 не зупиняло протестувальників. Влада заявляє, що учасники протестів порушують закон у період пандемії. Водночас лідери акцій із “Загальнопольського страйку жінок” наголошують, що мирні вуличні демонстрації є демократичним правом, закріпленим у конституції.

Влада цим рішенням Трибуналу в період пандемії сама запустила маховик протестів й у певному сенсі також за це несе відповідальність. За оцінками заступника глави МОЗ Польщі Вальдемара Краски, “біологічна бомба” у результаті масового інфікування COVID-19 на вуличних протестах може “вибухнути” через три тижні, а отже приблизно в середині листопада. Тому польська влада з тривогою спостерігає за динамікою захворюваності у країні.

Масові протести на вулицях польських міст за останні півтора тижні дещо вщухли. Утім організатори переконують, що й надалі відстоюватимуть свої права, а якщо буде потреба – то й на вулицях польських міст.

Схоже на те, що чергова нагода висловити свій протест у них може з’явитися вже незабаром. У Сеймі Польщі зареєстровано законопроєкт “Стоп ЛГБТ”, який має на меті заборонити в Польщі марші рівності. Зокрема, ініціатори проєкту з фундації “Життя і родина” пропонують визнати протизаконними всілякі маніфестації, метою яких є ставлення під сумнів інституту сім’ї як союзу чоловіка і жінки та які пропагують одностатеві шлюби й усиновлення дітей гомосексуальними парами.

Автори законопроєкту переконують, що паради рівності є “ексгібіціонізмом, профанацією, образою католицьких символів”. Вони хочуть, аби публічний простір у країні став вільним від “гомопропаганди”. Складно собі уявити, щоб Сейм зараз зайнявся цим законопроєктом, особливо на тлі нещодавніх протестів проти обмеження абортів. Тим більше, що влада поки не наважується офіційно опублікувати рішення трибуналу в справі абортів, аби воно набуло чинності. Перспектива чергового виходу на вулиці польських міст сотень тисяч протестувальників у пік захворюваності COVID-19, коли система охорони здоров’я вже ледь справляється з пандемією, зганяє сон із повік представників влади.

Активна боротьба консервативної й ліберальної Польщі за ціннісні орієнтири і вектор розвитку країни у найближчі декади розгорнулася у найменш відповідний момент, де тимчасовим переможцем може стати коронавірус, а в програші опинитися чинна правоконсервативна коаліція.

Очевидно, що Польщі зараз, як ніколи, потрібне ідеологічне перемир’я до кращих епідеміологічних часів. Але новий час готує нові виклики.

Юрій Банахевич, Варшава

Фото: PAP

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-