ЄСПЛ більше не прийматиме запити від сторін конфлікту в Нагірному Карабаху

Про це йдеться в заяві ЄСПЛ, передає власний кореспондент Укрінформу.

У Суді нагадали, що починаючи з 27 вересня Єреван і Баку внесли до ЄСПЛ декілька міждержавних запитів про застосування тимчасових заходів із забезпечення виконання Європейської конвенції з прав людини в регіоні збройного конфлікту, захисту цивільного населення, припинення обстрілів.

Реагуючи на це, у своїх рішеннях ЄСПЛ закликав усі сторони конфлікту, а також Туреччину утриматися від насильства проти цивільного населення, припинити бойові дії, забезпечити виконання зобов'язань у рамках Конвенції.

«За таких обставин Суд виявив, що питання, порушені у нових міждержавних запитах стосовно прав, гарантованих Конвенцією, вже порушувалися у раніше ухвалених рішеннях», - заявили у ЄСПЛ.

Таким чином, наголосили у ЄСПЛ, немає сенсу розглядати подальші вимоги із вжиття тимчасових заходів, які стосуються цього конфлікту.

У ЄСПЛ також повідомили про отримання багатьох запитів від родичів осіб, які захоплені у полон під час бойових дій у Нагірному Карабаху. Аналогічні запити також надійшли від урядів Вірменії й Азербайджану.

Суд вимагає від сторін надати інформацію про імена полонених, а також про умови поводження з ними, утримання та медичне забезпечення.

Як повідомлялося, Вірменія та Азербайджан 27 вересня почали бойові дії в Нагірному Карабаху, взаємно обвинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. Обидві країни оголосили воєнний стан і мобілізацію.

Бойові дії спровокували військові втрати з обох сторін і численні жертви серед мирного населення.

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах спалахнув у 1988 році. Після шести років війни, у 1994 році був підписаний Бішкекський протокол, згідно з яким Азербайджан і Вірменія домовилися про припинення вогню. Нагірний Карабах проголосив себе незалежною "республікою", проте Азербайджан не визнав цього, заявивши, що цю територію окупувала Вірменія.