Хлопчині, який відстоював право на зібрання, бацнули конституцією по голові

Хлопчині, який відстоював право на зібрання, бацнули конституцією по голові

Білорусь-2020
Укрінформ
Акції протесту в Білорусі тривають уже два місяці

Білоруські післявиборчі протести, які з 9 серпня охопили не тільки столицю, а й усю країну, тривають уже два місяці. Брутальні затримання, побиття, арешти… Але спротив не вщухає. Боротьба за демократію триває.

Ми поспілкувалися з місцевими правозахисниками, активістами, аби з’ясувати, що нині відбувається в Мінську, де масштаби акцій найбільші, а також в інших обласних центрах Білорусі – Бресті, Вітебську, Гомелі, Гродно та Могильові.

МІНСЬК. ВЛАДА ВИВІЛЬНЯЄ ІЗОЛЯТОРИ ПЕРЕД КОЖНОЮ НЕДІЛЬНОЮ АКЦІЄЮ, АБИ БУЛО КУДИ САДЖАТИ

Алесь Біляцький, голова правозахисного центру «Вясна»:

- Точну цифру щодо затриманих у Мінську на недільному марші 4 жовтня сказати не можу, бо список постійно оновлюється. Але не менше двохсот. Та якщо брати у відсотковому відношенні, то при більш як 100-тисячній демонстрації це не так уже й багато. За моїми відчуттями, ОМОНівці виконують якийсь конкретний план – хапають стільки-то людей і не більше.

Надмірної жорстокості не спостерігалося, принаймні нічого такого не повідомлялося. Людей просто затримували й пакували. І тактика, зокрема з використанням водометів, була така, щоб розділити людей на групи, не дати можливості зібратися й потім їх розсіяти. Частково вона спрацювала…

Але не розігнали групу біля стели, де зібралось близько 20 тисяч осіб. Люди швидко перегрупувалися, й досить швидко вибудувалася ота 100-тисячна колона, що пішла в напрямку «катівні», ізолятора тимчасового утримання на Окрестіно.

Нині там утримують більше сотні людей, у тому числі затриманих під час попередніх маршів та всіляких акцій, пікетів. Однак затриманих постійно тасують: частину відправляють в інші міста області, приміром у Жодіно, Барановичі. Влада намагається звільняти мінські ізолятори перед кожними недільними акціями, аби мати змогу саджати нових.

Постійно зростає кількість політв’язнів і тих, кого затримують за різними кримінальними статтями (найпопулярніша – масові заворушення). Так ось, «малий список» політв’язнів налічує 74 особи. Щодо «великого списку», то за політичними мотивами затримано 250-300 осіб, а то й більше. І це при тому, що ще у травні політзеків у Білорусі було всього троє.

Люди не бояться й чудово розуміють: щоб витягнути політв’язнів, треба продовжувати опір. Й опір триватиме, адже влада нічого не пропонує взамін, окрім як тиску, залякування.

МОГИЛЬОВ. НЕДІЛЬНА АКЦІЯ ТАК І НЕ ЗМОГЛА ВИЛИТИСЯ В ЩОСЬ ОРГАНІЗОВАНЕ

Олексій Колчин, правозахисник, представник Білоруського Гельсінського комітету:

- Фактично маршу як такого в нас не було – міліція не дала зібратися. Тобто відбувалися превентивні затримання, контролювалися всі центральні вулиці, ситуація відстежувалася за допомогою дронів. Тільки-но помітять скупчення людей – одразу ж спрямовують туди автозаки.

За нашою інформацією, затриманих досить багато. Кілька десятків точно. Прізвища багатьох із них нам досі невідомі.

Відверто брутальних випадків – побиття, катування тощо – не було. Хоча вже традиційно затримували без жодних пояснень.

Після того, як жорстке придушення протестів у серпні ні до чого не привело, крім ще більшого вибуху обурення, влада зробила маленький крок назад, дозволивши людям трохи випустити пару – помітингувати. І хоча затримання не припинилися, але їх дещо поменшало. Поміж тим, міліціянти фіксували кожну акцію на камери й відстежували найбільш активних учасників. Зараз багатьох людей викликають у РОВД, складають протоколи, чинять серйозний тиск, після цього передають справи до суду. Тож якщо спершу на вулиці виходили тисячі, то остання недільна акція так і не змогла вилитися в щось організоване під назвою «марш протесту».

ВІТЕБСЬК. ЗАТРИМАННЯ БУЛИ, АЛЕ НЕ ЧИСЛЕННІ Й НЕ ЖОРСТОКІ

Леонід Свєтік, правозахисник:

- У недільному протесті у Вітебську взяли участь до 200 чоловік, окрім того – проходили нічні акції в окремих мікрорайонах міста. Затримання були, але не численні й не жорстокі. Наразі знаємо про принаймні шістьох затриманих, причому троє з них – журналісти, яких протримали у РОВД дві-три години, а потім відпустили.

Щодо інших цифр, то на сьогодні в області порушено п’ять кримінальних справ за участь у акціях, що проходили протягом останніх двох місяців. Загалом це справи про застосування сили (не лише фізичне насилля, а й погрози в інтернеті) щодо співробітників міліції. Найчастіше це робиться перед вихідними – у п’ятницю. Тобто людей затримують і закривають в ізолятор тимчасового утримання на три доби. По-перше, з протестів ці люди автоматично випадають, а по-друге… По закінченню трьох діб – у понеділок – над затриманими проводять суди і здебільшого виписують штрафи (суми невеликі) й відпускають.

ГРОДНО. ВЛАДА РОБИТЬ СТАВКУ НА РЕПРЕСИВНУ МАШИНУ, ЖОДЕН ІНШИЙ ВАРІАНТ НЕ ВІДПРАЦЬОВУЄТЬСЯ

Віктор Сазонов, правозахисник:

- Після президентських виборів рівень протестів у Гродно та області завжди був високий. І в неділю люди також вийшли, але назвати точну їх кількість не можу. Справа в тім, що на площі Совєцькій із самого ранку проходив сільськогосподарський ярмарок, тому відрізнити тих, хто прийшов висловити свою громадянську позицію, від тих, хто вирішив скупитися овочами, – практично неможливо. А тим більше, що люди були там без плакатів і прапорів. Одначе силовики все одно знайшли кого затримати – кореспондентів TUT.BY і газети «Народна Воля» Ольгу Комягіну та Катерину Гордєєву, а також блогера й шоумена Андрія Ірху. Також затримали 13-річну дівчинку, якій бризнули в обличчя перцевий газ, заламали руки і буквально тягли по асфальту до автозака. Спитаєте, за що? А за те, що облила міліціонерів… «колою». Тож жорсткі затримання були.

Більше того, людей чи не щодня викликають у слідчий комітет, міліцію, прокуратуру. На сьогодні нам відомо про щонайменше три десятки кримінальних справ, порушених щодо жителів Гродненщини. Але я б цю цифру сміливо множив на два, тому що після кожної акції кількість звернень людей до правозахисників із проханням про допомогу зростає в геометричній прогресії.

Отже, на сьогодні ситуація в Гродно вельми напружена. Влада робить ставку на силу, репресивну машину. Жоден інший варіант, як то спроба діалогу, спроба домовитися і з’ясувати причину невдоволення, – узагалі не відпрацьовується. Однак це навряд чи зможе зупинити протест – навпаки, лише підживить його, посилить. Свою думку люди не змінили і стоятимуть до кінця.

БРЕСТ. ЗАТРИМАННЯ ПРОВОДЯТЬ «АНОНІМИ» В ЦИВІЛЬНОМУ

Володимир Величкін, правозахисник, громадський активіст:

- На недільний марш у Бресті вийшли сотні людей. Близько тридцяти – затримали, у тому числі кількох журналістів. Превентивно. На вулицях був помічений водомет. Три колони демонстрантів намагалися об’єднатися, але тільки двом це вдалося. Міліція «хапала» учасників у різних частинах міста й у  різний час. У МВС заявили, що затриманих триматимуть рівно 72 години. Потім їх відпустять і… знову затримають, щоб доправити до суду. Гадаю, це робиться лише для того, щоб познущатися над людьми, зламати їх психологічно, відбити бажання брати участь в акціях.

Затримання відбуваються з численними порушеннями. Силовики часто не повідомляють людям, за що їх конкретно затримують, тобто фактично їх викрадають. Ба більше, проводять затримання «аноніми», які не пред’являють жодних документів, не називаються, одягнені «в цивільне», без жодних розпізнавальних знаків… Через це родичі та друзі змушені самостійно шукати затриманих, оббиваючи пороги лікарень, райвідділків…

Щодо жорсткості, то цього разу було спокійніше, нікого не били. Але одного хлопчину, який заявляв про порушення права на мирне зібрання, свободу думки і слова тощо, посилаючись на відповідні норми закону, бацнули конституцією по голові. Таким чином йому дали зрозуміти, що конституція в Білорусі сьогодні не діє. На жаль, це правда.

ГОМЕЛЬ. АКТИВНІСТЬ НЕ ВЩУХАЄ, АКЦІЇ ПРОТЕСТУ ТРАНСФОРМУЮТЬСЯ В БІЛЬШ ЛОКАЛЬНІ

Леонід Судаленко, правозахисник:

- В останню неділю силовики не дали провести марш у Гомелі. Учасники збиралися, але їх розсікали. І вони не могли згуртуватися, оскільки на кожному перехресті стояло по 10-20 ОМОНівців, вхід на Совєцьку площу перекрили, зігнали багато спецтранспорту.

Ми це розцінюємо як спробу залякати гомельчан за попередню недільну акцію, 27 вересня. Тоді силовики застосовували шумові гранати, труїли перцевим газом, стріляли в повітря… Відбувалися жорстокі затримання, проти учасників порушили кримінальні справи тощо. Думаю, оце насилля, шиті білими нитками справи стали під час останнього маршу стримувальним фактором для частини людей.

Загалом 4 жовтня вийшло близько тисячі протестувальників, а це мало, як для протестного Гомеля. Затримано 50 чоловік. Їх тримають три доби, потім судять і призначають адміністративні арешти. У гомельському ізоляторі, розрахованому на сто осіб, на сьогодні бракує місць. Тому затриманих «утрамбовують» по районних центрах, зокрема везуть у Чечерськ, Брагіно – за 100 кілометрів від Гомеля.

Чого очікувати далі – не знаю. На мою думку, люди переходять у більш локальні, дворові акції протесту. Про спад активності говорити передчасно. Наприклад, в останню неділю, оскільки не вдалося зібратися в центрі міста, у двох мікрорайонах гомельчани вишиковувалися з плакатами й національними прапорами в ланцюги солідарності. Повторюся: протест не спадає, а трансформується в якісь інші форми.

Мирослав Ліскович

Фото: TUT.BY, EPA, DPA

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-