«Московський механізм» ОБСЄ проти Білорусі: що це означає?

Минулого тижня в рамках Організації з безпеки та співробітництва в Європі було задіяно так званий «московський механізм» для розслідування порушень у Білорусі. Ініційована групою держав процедура передбачає створення експертної місії для вивчення повідомлень про порушення прав людини та фальсифікацію виборів у цій країні, яка після голосування 9 серпня переживає найбільшу політичну кризу у своїй історії.

Ця ініціатива, за великим рахунком, сьогодні є ледь не єдиною спробою посприяти у врегулюванні кризи у Білорусі з боку міжнародної спільноти.

Що це за механізм, як він працює і що слід очікувати від його запуску? Чи зможе ОБСЄ стати посередником щодо Білорусі?

ІНСТРУМЕНТ РЕАГУВАННЯ В «ЛЮДСЬКОМУ ВИМІРІ»

Стосовно діяльності ОБСЄ, то не слід мати особливих ілюзій: 57-м державам із двох континентів, що входять до організації, з подекуди абсолютно різними цінностями та інтересами, складно дійти спільного знаменника з багатьох питань. Навіть одна країна-учасниця може паралізувати всю роботу організації або ж заблокувати її рішення, особливо якщо воно стосується цієї держави. Зараз, коли генсек та очільники трьох інституцій ОБСЄ є тимчасовими виконувачами обов’язків (читай – клерками), очікувати чогось особливого від ОБСЄ взагалі не варто.

Та принаймні у «людському вимірі» – одному з трьох вимірів ОБСЄ, поруч з безпековим та економічним – в організації передбачено можливість обмежених дій і без загального консенсусу. Таку опцію надає так званий «московський механізм» – процедура, передбачена Московським документом Конференції з людського виміру ОБСЄ, що проходила 1991 року в Москві.

Цей механізм, зокрема, дає змогу групі з десяти і більше держав-учасниць ОБСЄ створити місію незалежних експертів для вивчення особливо серйозної загрози виконанню зобов’язань у сфері прав людини в одній з країн-учасниць. При цьому попередніх переговорів з відповідною державою та згоди з її боку не вимагається. У координації з постійно діючим органом ОБСЄ у людському вимірі – Бюро з питань демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) – така місія має встановити відповідні факти, підготувати звіт, а також може надати рекомендації щодо можливих рішень.

ВОСЬМИЙ РАЗ ЗАПУСКУ, І ВЖЕ ВДРУГЕ ЩОДО БІЛОРУСІ

Це вже – восьмий за ліком випадок застосування «московського механізму».  У попередній раз процедура використовувалася в листопаді 2018 році проти Росії через порушення прав людини в Чечні – тоді з ініціативою виступило 16 країн ОБСЄ.

І це також уже вдруге, коли «московський механізм» застосовується щодо Білорусі: у квітні 2011 року процедуру було задіяно 14 країнами для вивчення ситуації з порушеннями у Білорусі після президентських виборів 19 грудня 2010 року. Тоді звіт експертної місії вплинув на ухвалення резолюції Ради з прав людини ООН, яка в результаті привела до запровадження посади спецдоповідача ООН щодо Білорусі у 2012 році.

Цього разу цей механізм стосовно Білорусі задіяли 17 країн, а саме: Бельгія, Канада, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Нідерланди, Польща, Румунія, Словаччина, Велика Британія та Сполучені Штати. І це – найбільша кількість країн-ініціаторів у історії застосування цього механізму.

Як стало відомо кореспондентові Укрінформу, країни-ініціаторки не зверталися до України з пропозицією долучитися до них. Мовляв, рішення слід було ухвалювати швидко. Крім того, Білорусь офіційно входить до Союзної держави з РФ, з якою Україна перебуває в стадії конфлікту, і не може гарантувати свою незаангажованість. Водночас можна очікувати, що українська сторона, яка поділяє думку ініціаторів, всіляко сприятиме майбутній експертній місії ОБСЄ.

У спільній заяві 17 країн наголошено, що президентські вибори у Білорусі «не були ні вільними, ні чесними». Перед волевиявленням мали місце обмеження прав людини та основних свобод, і в день голосування надходили достовірні повідомлення про серйозні порушення на виборчих дільницях за браку незалежного спостереження. Також було вказано, що перед виборами влада Білорусі провела арешти опозиційних політиків, продовживши «затримання ключових опозиційних діячів, залякування та висилку з Білорусі політичних активістів» і після дня голосування. Задля перешкоджання поширенню інформації в країні також неодноразово навмисне відключали інтернет.

«Ми рішуче засуджуємо масові затримання та арешти після виборів, жорстоко та безкарно проведені білоруською владою проти мирних протестувальників, а також залякування та затримання місцевих журналістів і інших медіапредставників, адвокатів, правозахисників, профспілкових та політичних активістів, - ідеться у спільній заяві, зачитаній послом Британії при ОБСЄ Нілом Бушем 17 вересня. – Ми стурбовані повідомленнями про катування та жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження в місцях утримання під вартою».

Країни-ініціатори також зазначили, що неодноразово закликали білоруську владу розпочати інклюзивний національний діалог та припинити насильство проти власного народу.

«Ми продовжуємо підтримувати пропозицію діючого голови надати сприяння в початку такого національного діалогу та сподіваємося, що влада у Мінську сприйме її за конструктивний крок», - зазначено у заяві.

ПОСЕРЕДНИЦЬКА ІНІЦІАТИВА РАМИ ТА ЛІНДЕ

Власне, запуск «московського механізму» проти Білорусі до певної міри можна розглядати як реакцію на відхилення Мінськом пропозиції нинішнього албанського головування щодо посередництва ОБСЄ у білоруській кризі та  налагодженні національного діалогу.

З відповідною ініціативою діючий голова ОБСЄ, прем’єр-міністр Албанії Еді Рама виступив місяць тому, 17 серпня. В окремій заяві він вказав на готовність ОБСЄ посприяти в започаткуванні відкритого та конструктивного діалогу у Білорусі, який є важливим для знаходження виходу з кризи. Тоді ж уряду Білорусі було передано офіційну пропозицію щодо спільного відвідування Мінська як самим Рамою як діючого голови ОБСЄ, так і главою МЗС Швеції Анн Лінде як майбутнього голови ОБСЄ, для контактів з представниками уряду та опозиції.

Пізніше, 28 серпня, під час спеціального засідання Постійної ради, присвяченого ситуації у Білорусі, голова ОБСЄ ще раз нагадав білоруській стороні про свої посередницькі послуги.

«Я пропоную, щоб ОБСЄ стала посередником у налагодженні необхідного діалогу, щоб допомогти Білорусі вийти з цієї ситуації… Ми щиро сподіваємось, що уряд Білорусі позитивно відреагує на цю пропозицію. Я готовий все робити, аби вона запрацювала – долучатися, слухати, розуміти та підтримувати усім, чим можу», - заявляв тоді Рама.

І нагадав, що ідея підтримується міністром закордонних справ Швеції – країни, яка перейме головування в організації у 2021 році.

Заклик Еді Рами «надати шанс цій пропозиції», утім, не знайшов позитивного відгуку в керівництва Білорусі, де будь-яке міжнародне посередництво та національний діалог у країні розглядають як спробу мирної передачі влади. Білоруська сторона заявила, що про такий спільний візит Рами та Лінде передчасно говорити , адже він не принесе жодної доданої вартості.

З іншого боку, Мінськ не був категоричним у відхиленні ідеї, що давало також сподівання: Лукашенко спробує сам заспокоїти ситуацію, а коли не вдасться – то все ж погодиться на посередництво «голів» ОБСЄ.

МІНСЬК ПРОТИ «МОСКОВСЬКОГО МЕХАНІЗМУ», АЛЕ ЗВІТ БУДЕ

Прогнозовано Білорусь виступила й проти запуску щодо неї «московського механізму» ОБСЄ: мовляв, інструмент є «політизованим», а в самій республіці немає жодної «особливо серйозної загрози» виконання зобов’язань у сфері прав людини. Уряд Білорусі відмовився брати участь у реалізації цього механізму, а отже – і допускати на свою територію місію експертів для встановлення фактів та проведення зустрічей. Цю позицію Мінська підтримала й Москва, де заявили про використання правозахисних інструментів ОБСЄ «для здійснення політичного тиску».   

Водночас відмова держави, проти якої запускається підтриманий 10 і більше країнами-учасницями «московський механізм», не означає його блокування.

За процедурою, експертна місія в рамках «московського механізму» мала формуватися у складі трьох учасників – доповідача від ініціаторів, співдоповідача від країни, щодо якої запущено механізм, та ще одного співдоповідача, обраного обома сторонами з визначеного заздалегідь списку експертів (щонайменше 45 осіб). Якщо ж країна-учасниця ОБСЄ, проти якої запущено «московський механізм», відмовляється співпрацювати (і відповідно назначати свого співдоповідача), то держави-ініціатори самі визначать експерта, який має підготувати звіт.

При цьому відмова у співпраці та допуску на територію – також не перешкода. Звіт буде підготовлено експертом у будь-якому разі, навіть дистанційно. Після цього він буде представлений на засіданні Постійної ради та фактично стане офіційним документом ОБСЄ, незважаючи на спротив країни, проти якої запущено механізм, чи її союзників.

ПОЛІТИЧНІ, АЛЕ НЕ ЮРИДИЧНІ НАСЛІДКИ

Як очікується, експертна місія у своєму звіті встановить факти порушень прав людини та фальсифікації виборів у Білорусі, але також надасть рекомендації та поради як Мінську, так і ОБСЄ та міжнародній спільності щодо шляхів розв’язання проблеми. Очевидно, що підготовлений звіт не сподобається нинішній білоруській владі.

Враховуючи специфіку ОБСЄ, доповідь не буде юридично зобов’язальна і не матиме якихось правових наслідків для білоруського уряду чи винних у здійсненні порушень.

З другого боку, підготовлений у рамках «московського механізму» звіт буде офіційним документом ОБСЄ та міжнародною оцінкою ситуації у Білорусі зі, скоріш за все, констатацією масових порушень прав людини. І вже може використовуватися як політичний документ та підґрунтя для дій, у тому числі запровадження санкцій проти керівництва РБ як з боку окремих країн ОБСЄ, так і інших держав і міжнародних організацій.

БРАК ВАЖЕЛІВ ВПЛИВУ НА ЛУКАШЕНКА

Білоруський політичний оглядач Артем Шрайбман скептично дивиться на можливість залучення ОБСЄ як посередника в урегулюванні білоруської кризи.

«Офіційний Мінськ відкинув будь-яке зовнішнє посередництво. Проти цього виступає і Росія, яка зараз достатньо впливовий зовнішній гравець, з яким Мінськ спілкується, - заявив він у коментарі кореспондентові Укрінформу. - Думаю, опозиція, звичайно, хотіла б бачити таке зовнішнє посередництво. Але влада не довіряє ОБСЄ, вважає її упередженою. Тому це практично неможливо, що ОБСЄ буде залучено як посередник».

Власне, скептично аналітик ставиться й до можливостей міжнародної спільноти загалом. На його переконання, Захід, включаючи ЄС та США, обмежений у можливостях врегулювання кризи у Білорусі. І головна  причина – брак дієвих важелів впливу, щоб примусити Олександра Лукашенка прислухатися до вимог народу та розпочати діалог з опозицією.

На переконання експерта, Захід вдасться до ізоляції білоруського режиму на чолі з Лукашенком на дипломатичному, політичному та частково економічному рівнях, однак до масштабних економічних санкцій зараз неготовий.

Василь Короткий, ВІДЕНЬ.