Парадокс: одужують від COVID-19 вдвічі рідше, ніж хворіють. Чому?

Парадокс: одужують від COVID-19 вдвічі рідше, ніж хворіють. Чому?

Аналітика
Укрінформ
З одного боку, не всіх інфікованих відстежують на предмет одужання, а з іншого – хворіють люди теж по-різному…

Уже півроку як для багатьох з нас ранок починається з перегляду статистики захворюваності на COVID-19. За останні тижні ці цифри в Україні відчутно змінилися: якщо у серпні нових випадків за добу фіксували від тисячі до двох, то тепер – стабільно близько 2,5 тисячі. У цей же ж час стала помітною іще одна негативна тенденція: кількість тих, хто видужав від коронавірусної інфекції, щодня десь вдвічі менша кількості тих, хто захворів.

Що більше тих, хто хворіє – то нижча ефективність протидії COVID-19

Тепер про конкретні цифри. Із 145 тисяч інфікованих за весь час епідемії в Україні офіційно одужали усього 65 тисяч. Тобто фактично лише кожен другий. У той час як у Німеччині – із 256 тисяч інфікованих одужала 231 тисяча. У Польщі із 72 тисяч пацієнтів із COVID-19 одужали 58 тисяч…

Можна поглянути на ситуацію і під іншим кутом. За інформацією міністерства охорони здоров’я України, щоб одужати від ковіду, в середньому потрібно три тижні. Тепер звертаємося до щоденної статистики: станом на 10 вересня за добу одужали 1174 пацієнти. А три тижні тому, 20 серпня, хворобу було зафіксовано у 2134 людей. І подібна ситуація була у найближчі дні. Тобто виникає логічне питання: де поділася половина тих пацієнтів, хто захворів?

Як пояснює в коментарі Укрінформу екс-заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк, співвідношення показників кількості активних хворих і тих, хто одужав, якраз і є свідченням ефективності у боротьбі з COVID-19. «Зараз в Україні люди хворіють швидше, ніж встигають одужувати. За гонкою цих кривих дуже легко побачити успіхи у боротьбі з пандемією. Тому що як тільки кількість тих, хто одужує, починає обганяти кількість тих, хто хворіє, то це означає, що справи йдуть на краще. До такого моменту Україна наблизилася у червні, але зараз попри недосконалість даних, мусимо констатувати, що маємо один із найсильніших спалахів у Європі», – відмічає Павло Ковтонюк.

Такі криві успішної боротьби з коронавірусною інфекцією, до речі, якраз дуже добре простежуються у згаданих Польщі і Німеччині.

Чому відповідальність пацієнта теж має значення

Аби пролити світло на ситуацію з розумінням кількості тих, хто вилікувався від коронавірусної інфекції в Україні, Укрінформ звернувся до фахівців, які безпосередньо працюють із цими даними.

Керівник київського міського лабораторного центру МОЗ України Сергій Чумак підтверджує, що не всі дані про пацієнтів, які одужали, можуть потрапляти до загальної статистики. «Київський міський лабораторний центр приймає термінові повідомлення про всіх хворих, які передають лікувальні заклади, і ці дані ми вносимо в єдину базу. Але тут можуть бути нюанси з точки зору відповідальності пацієнта. Якщо хворий звертається до лікаря, то лікар за ним спостерігає з моменту захворювання до моменту одужання. Саме лікар передає повідомлення, що хворий одужав і вказує дату негативного ПЛР-зразка. Якщо хворий не звертається до лікаря або робить тестування у приватній лабораторії, то дані про негативний результат ПЛР-тесту просто не надходять. Аби ми їх отримали, пацієнту потрібно звернутися до свого лікаря, і лікар – дає це повідомлення», – каже Сергій Чумак. За його словами, по Києву захворіло більше 15 тисяч людей, а тих, хто «офіційно» одужав – трохи більше 5 тисяч...

Він додає, що часом хворого після того, як стан покращився, виписують з лікарні на подальше лікування вдома до отримання негативного тесту. Якщо людина відповідальна, вона повторний тест здасть, але так буває далеко не завжди. Тобто хворі або не звертаються повторно до лікаря, або обстежуються в приватних лабораторіях і не звітують про негативні результати тестів.

Директор Revival Institute Вадим Арістов теж вказує на такий бюрократичний нюанс, але до нього додає обмежені здатності лабораторій: «У кінці хвороби для зняття статусу інфікованого людина змушена звертатись до сімейного лікаря. Це можливо на 5-8 день після покращення стану. Робиться мазок за державний кошт – і людина чекає 8-10 днів, поки буде результат. Відповідно, цикл "інфікування-виявлення-виліковування-зняття з обліку" подовжується. Однак це обумовлено вичерпанням пропускної здатності лабораторної мережі». До речі, подібна ситуація відмічалася у США – там до кінця березня було мало підтверджених випадків одужання саме через дефіцит тестування.

У США теж було мало підтверджених випадків одужання через деіфцит тестування
У США теж було мало підтверджених випадків одужання - через дефіцит тестування

Заступниця директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА Марія Поліщук у коментарі Укрінформу називає іншу причину такої різниці співвідношення одужалих і хворих – у кожного пацієнта одужання займає різний час. «Пацієнти, які одужали – це ті, які отримали негативний результат. Хворі – це ті, хто отримав позитивний результат. Те, що їх вдвічі чи втричі більше за тих, хто одужав, чи навпаки менше – ні про що не говорить. Всі хворіють по-різному – хтось два тижні, а хтось – навіть місяць. Але вже зрозуміло, що вилікуватися від COVID-19 за тиждень, як від інших вірусних хвороб, неможливо, тому ми не маємо великого потоку тих, хто одужав. Значна кількість людей продовжують хворіти залежно від того, який їхній стан», – каже Марія Поліщук.

Утім, відсутність даних в реальному часі про кількість одужалих не така критична, як щодо даних по кількості інфікованих. На жаль, ми все ще змушені констатувати, що Україна має один з найнижчих показників кількості тестувань на мільйон населення серед країн Європи – 40 107.

Юлія Горбань, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-