Лукашенко очікує підтримки від Путіна. А той – слушного моменту

Лукашенко очікує підтримки від Путіна. А той – слушного моменту

Укрінформ
Оцінка ситуації в країні й прогнози від білоруських політологів

Протести в Білорусі тривають уже місяць. Коли в неділю учасники «Маршу Єдності» розходилися по домівках, з’явилися люди в цивільному, у чорних балаклавах і з кийками, які жорстко били демонстрантів. Надвечір того ж дня на головному протестному Телеграм-каналі NEXTA з’явилося опитування: «Чи готові ви створювати і вступати в загони самооборони, а також давати відсіч бандитам у цивільному?» Станом на 12:00 вівторка, 8 вересня, участь у голосуванні взяли 447 тисяч чоловік. Із них – 37% відповіли «так», 18% – «ні» (щодо решти 45%, то вони просто цікавилися результатами). Тож чи варто очікувати радикалізації білоруського протесту?

Паралельно триває наступ на Координаційну раду – орган об’єднаної опозиції. Затримано Марію Колесникову, Максима Знака. На свободі в Білорусі з семи членів президії КР залишилися тільки письменниця-нобеліатка Світлана Алексієвич. Але й за нею вранці приходили, хоча й ламати двері не наважилися. Отже, яка подальша КР?

Минулого тижня глави МЗС Росії та Білорусі Сергій Лавров і Володимир Макей «синхронізували» зовнішню політику. Прем’єр-«податківець» Михайло Мішустін з головою Міненергетики Олександром Новаком відвідали Мінськ. Очікується поїздка Лукашенка в Москву. Що стоїть за цими візитами?

З цими питаннями Укрінформ звернувся до білоруських політологів Валерія Карбалевича, Артема Шрайбмана, Франака Вячорки та Ігоря Ільяша.

ЛУКАШЕНКО ХОЧЕ ПРИБРАТИ ЄДИНИЙ ОРГАН ОПОЗИЦІЇ, АБИ НЕ БУЛО З КИМ ВЕСТИ ПЕРЕГОВОРИ”

Валерій Карбалевич:

«Якщо знову розпочнеться активне силове придушення, то ймовірності спротиву не виключаю. Щось на кшталт того, як це було в перші три дні після виборів. Тоді зводилися барикади та використовувалися інші засоби спротиву. Однак не вважаю, що це найбільш ефективний спосіб боротьби – цивільним особам воювати з державною машиною… Цілком очевидно, на чиєму боці сила… Гадаю, частина людей справді може радикалізуватися, а частина – просто злякається. Влада на це також розраховує.

Для того, щоб легітимно провести нові вибори президії Координаційної ради, потрібне велике зібрання. А як його провести? Білоруська влада навряд чи згодиться надати приміщення. По-друге, на сьогодні член КР – це кандидат на посадку або на висилку з країни. Це також вагома пересторога. У цілому логіка влади та її побоювання зрозумілі. Лукашенко хоче прибрати цю єдину легальну структуру від мітингувальників, з якою можна вести переговори, аби питання переговорів було просто закрите.

Фото: RFE/RL
Фото: RFE/RL

Поки що виключаю розвиток подій на кшталт аншлюсу. Але… Економічна прив’язка Білорусі до Росії – це також механізм політичного впливу. Це уніфікація макроекономічної політики, законодавства – переважно за російськими лекалами. Так, це означає посилення впливу Росії у Білорусі й послаблення білоруського суверенітету. Не думаю, що справа дійде до політичного об’єднання, достатньо лишити Білорусь без реальних важелів впливу на власну політику.

Якщо, наприклад, дійде до об’єднання грошових систем, то фактично відбудеться втрата економічного суверенітету. Під час візиту Макея в Москву вони з Лавровим, серед іншого, обговорювали конституційну реформу в Білорусі. Конституційна реформа обговорюється в Москві?..

Утім, я би був украй обережним щодо перспектив цього питання. Лукашенко відомий тим, що підписує документи, а потім їх не виконує. Нагадаю, що десь у 2002-2003 роках було підписано угоду про перехід до єдиної валюти. І що? А нічого. Тож навіть підписання якихось документів – далеко не означає їх реалізацію». 

ОЧЕВИДНО, ПУТІН НАТЯКАТИМЕ ЛУКАШЕНКОВІ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ПЕРЕДАЧІ ВЛАДИ”

Артем Шрайбман: 

«Влада почала посилювати наступ на демонстрантів, використовуючи людей без розпізнавальних знаків. Таку тактику новою не назвеш. Зрозуміло, це злить протестувальників. Якщо це триватиме, то, цілком імовірно, частина невдоволених радикалізуватимуться, даватимуть відсіч. Протягом останніх п’яти тижнів уже були схожі інциденти: люди намагалися будувати барикади, відтискали міліціонерів власними автомобілями тощо. Тож якщо білорусів довести до такого стану – даватимуть по зубах.

Щодо Координаційної ради, гадаю, багато залежить від того, як поведеться влада. Чи зможе вона арештувати не лише президію, а й усіх членів КР, аби не було з кого вибирати... Життєдіяльність КР залежить від самих протестів. Чим вони активніші, тим сильніше включаються «гальма» щодо початку повномасштабних репресій.

Останні білорусько-російські переговори свідчать про те, що Лукашенко вирішить погодитися на більшу інтеграцію. Сумніваюся, що він буде готовий цілковито здати суверенітет Білорусі. Та й сумніваюся, що Кремль зараз вимагатиме від нього піти на такий крок. Адже є розуміння, що це може викликати нову – ще більшу хвилю протестів у білоруському суспільстві, посилення антиросійських настроїв. Серед білорусів немає жодного бажання входити до складу РФ. Тож я не певен, що Росія, маючи вдосталь часу, вирішить займатися зараз саме цим.

Скоріш за все, ітиметься про якісь фінансові, економічні питання. Себто Лукашенко проситиме розстрочити йому кредит – приблизно на один мільярд (про такі суми нині йдеться). Можливо, слід очікувати ще якихось поступок. Гадаю, Путін натякатиме йому, що, мовляв, пора запускати передачу влади: «Олександре Григоровичу, ваша влада більше не стабільна…» Не виключаю, що у Кремлі жадатимуть, аби ця передача відбувалася за їхніми правилами. Щоб, умовно кажучи, наступником став хтось не менш проросійський, аніж Лукашенко. Щодо результатів переговорів, то робити якісь прогнози – дуже невдячна справа. Особливо враховуючи, у якому політичному та емоційному стані нині перебуває Лукашенко… Схоже, від цієї людини можна очікувати будь-чого».

ЯКЩО КРЕМЛЬ ГОТОВИЙ ПІДТРИМУВАТИ ЛУКАШЕНКА, ЗНАЧИТЬ ТОЙ ПООБІЦЯВ ЩОСЬ ТАКЕ, ВІД ЧОГО РФ НЕ МОЖЕ ВІДМОВИТИСЯ”

Франак Вячорка:

Франак Вячорка
Франак Вячорка

«Владі нині попросту не вистачає міліцейських ресурсів, аби локалізувати протест. Тож використовують усі можливі сили. І ті групи, які брали участь у розгонах, – це штатні співробітники, що не займаються розгонами акцій, а працюють в офісах за комп’ютерами. У більшості цих міліціонерів навіть форми немає – вони ходять у цивільному.

Зрозуміло, що вивели їх на вулицю не просто так: аби залякати, зірвати акцію протесту, максимально розділивши колони мітингувальників. Одна справа, коли ти бачиш міліціонера у формі, ну й зовсім інша, коли до тебе раптово підбігає невідомий у цивільному. Те, що відбувалось увечері, 6 вересня, інакше ніж свавіллям і терором не назвеш. Чи радикалізується після цього протест? Скажу так: покришки, «коктейлі Молотова», силові зіткнення – це не про нас. Ми не войовничий, не агресивний народ. А тому полум’я протесту навряд чи запалає.

Щодо Координаційної ради… Влада по суті знищила всю президію. Вона абсолютно безсила перед соцмережами, а тому намагається прибрати тих, хто виступає в ролі спікерів – на мітингах, у медіа, можуть надихнути людей і повести за собою колону. На сьогодні залишиться тільки Світлана Алексієвич, проте вона не настільки активна. Президію можна переобрати, якщо, звісно, хтось ризикне туди сунутися. Тож, думаю, КР продовжить роботу, але, скоріше за все, в урізаному режимі.

Щодо Лаврова, Мішустіна і Макея… Безумовно, ідея політично-економічної інтеграції висить у повітрі. І зустрічаються вони не просто так. Москва намацує ґрунт. Утім, росіянам не треба захоплювати Мінськ, вводити війська, їм просто треба економічно і політично взяти під контроль Лукашенка…

Лукашенко завжди був проросійським президентом. Звичайно, він створював умовну буферну зону, ілюзію незалежного політика, але тепер усе стало на свої місця. Зараз не відбулося змін у політиці Лукашенка, він просто став тим, ким був завжди, граючи при цьому чужу роль. І зрозуміло, що РФ хоче сьогодні виторгувати в нього кращі умови. Тобто РФ продовжить підтримувати Лукашенка політично, а взамін попросить якісь інтеграційні карти. Наприклад, спільну валюту, парламент – усе, що може монетизуватися й посилити Москву, її прямий вплив на Мінськ.

Проте на сьогодні чимало росіян симпатизують білоруській опозиції. І підтримка Лукашенка дорого коштує Путіну. Та якщо Кремль готовий підтримувати абсолютно збанкрутілого Лукашенка, то це наводить лиш на одну думку: Григорович пообіцяв щось таке, від чого вони просто не можуть відмовитися».

РЕЖИМ ЛУКАШЕНКА ВЖЕ НЕ СТАНЕ СИЛЬНІШИМ, А МОЖЕ ЛИШЕ ПОСЛАБШАТИ”

Ігор Ільяш:

Фото: RFE/RL
Фото: RFE/RL

«Влада свідомо виводить протистояння з суспільством за будь-які, навіть формальні правові рамки. Коли люди бачать необмежене насильство з боку штурмових груп, то цілком закономірно виникає бажання відповідати насильством на насильство. Тому є висока ймовірність того, що нова тактика силовиків справді радикалізує протест. Навіть із психологічної точки зору – чинити опір бійцям, котрі виглядають як гопники, набагато простіше, ніж битися із силовиками в повному обмундируванні.

Координаційна рада сама по собі – дуже роздута структура, тому браку в людях не буде – очевидно, що до президії будуть незабаром кооптовані нові члени. Інша справа, що нинішня ситуація девальвує саму ідею КС. Нагадаю, що КС – це не штаб революції, не той орган, який керує протестами. КС створювався виключно заради переговорів про передачу влади, для формулювання основних вимог протестувальників. Влада ж, усуваючи лідерів КС, наочно демонструє, що на жоден діалог, жодні переговори не піде. Отже, основна ідея КС виглядає дедалі більш безглуздою.

Водночас усунення лідерів КС жодним чином не вплине на протести як такі. Справа в тому, що протестний рух у Білорусі побудовано не за вертикальним, а за горизонтальним принципом. Не Колесникова, Латушко чи Тихановска виводять людей на вулицю – людей виводить на вулиці ненависть до режиму Лукашенка. У цьому сенсі демонстрантам абсолютно непринципово, де перебуватимуть лідери КС.

Думаю, у Кремлі ще досі не вирішили, що робити з Білоруссю і з Лукашенком. І навряд чи Путін поспішатиме з визначенням генеральної лінії. Адже поки що Москва абсолютно нічим не ризикує: навіть перемога білоруської революції автоматично не означатиме геополітичну поразку Росії. На відміну від Євромайдану, зовнішньополітичний аспект у білоруських протестах взагалі відсутній – навпаки, його штучно намагається тепер притягти сам Лукашенко, щоб отримати підтримку Москви.

Фото: TUT.BY
Фото: TUT.BY

Звичайно, Кремль у будь-якому разі спробує скористатися ситуацією, аби примусити Білорусь до тотальної інтеграції. Немає сумнівів, що найближчі переговори Путіна й Лукашенка безпосередньо зачіпатимуть питання незалежності Білорусі, тобто Путін захоче обміняти свою підтримку режиму Лукашенка на ласий шматок білоруського суверенітету. Але навряд чи на цьому етапі йтиметься про повний аншлюс. Такі дії матимуть серйозні внутрішньо- й зовнішньополітичні наслідки для РФ, а Путіну немає необхідності зараз різко підвищувати ставки: режим Лукашенка все одно вже не стане сильнішим. А ось стати ще слабшим у найближчій перспективі – має всі шанси».

Мирослав Ліскович. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-