Три події світу. Ультиматум у ТКГ, злам у Білорусі та пасивність колективного Заходу

Три події світу. Ультиматум у ТКГ, злам у Білорусі та пасивність колективного Заходу

Укрінформ
Росія відзначила дебют дуету Кравчук – Фокін у ТКГ ультиматумом щодо зміни правил проведення в Україні місцевих виборів

Лукашенко пішов у контратаку під прикриттям Росії. Колективний Захід погодився на посередництво Путіна у врегулюванні політичної кризи в Білорусі.

Хоча Україну віднедавна представляє у Мінській ТКГ «парочка професійних дипломатів» (за визначенням Володимира Зеленського), представники Росії та їхні маріонетки з ОРДЛО не стали з повагою ставитися до їхньої сивини та значного життєвого досвіду. Натомість висунули ультиматум про внесення змін до постанови про проведення місцевих виборів, який Леонід Кравчук вже передав до Верховної Ради. У Кремлі добре бачать, що припинення вогню для команди Зеленського стає чутливим питанням, і будуть на цьому активно грати. Зміна будь-якого рішення законодавчої чи виконавчої влади України під зовнішнім тиском – небезпечний прецедент.

Тим часом у Білорусі протести тривають на тлі помітного медійного пожвавлення Олександра Лукашенка. Той публічними заявами та невербальними діями демонструє, що вважає пошук шляхів до компромісу проявом слабкості, а координаційну раду опозиції – людьми, з якими не буде вести жодних розмов. Поява біля Палацу незалежності Лукашенка минулої неділі з автоматом в руках засвідчила, що він остаточно увійшов до властивої Кремлю матриці сприйняття ситуації на пострадянському просторі. І хоча інтенсивність телефонного спілкування Лукашенка та Путіна суттєво зменшилася, присутність не лише російських журналістів на білоруському державному телебаченні, але і вплив  російських політтехнологів на суспільно-політичні процеси у Білорусі стають все більш очевидними.

Шарль Мішель / Фото: Zuma
Шарль Мішель / Фото: Zuma

Проте колективний Захід не обмежився відмовою визнавати результат президентських виборів у Білорусі та обіцянкою запровадити санкції проти фальсифікаторів виборів та тих, хто чинив сваволю проти протестувальників. Голова Європейської Ради Шарль Мішель та шеф дипломатії ЄС Жозеп Боррель, як і Ангела Меркель та Еммануель Макрон, дали зрозуміти Путіну, що сприймають його як цілком адекватного переговорника для обговорення шляхів виходу з політичної кризи у Білорусі. Тим самим статус «останнього диктатора Європи» за замовчуванням закріплений за Лукашенком, що Кремль невдовзі використає у власних інтересах. Показово, що навіть вірогідне отруєння Олексія Навального, евакуйованого для лікування до Німеччини, тональність заяв колективного Заходу не змінило.

Євген Магда, Інститут світової політики

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-