Криза в ОБСЄ викликана конфліктом між декількома маленькими членами організації - експерт

Криза в ОБСЄ викликана конфліктом між декількома маленькими членами організації - експерт

Укрінформ
В ОБСЄ не можуть прийти до консенсусу щодо кандидатури на посаду генерального секретаря організації і ряду керівних посад через конфлікт між кількома маленькими країнами-членами, які використовували своє право вето.

Про це розповів експерт берлінського Центру Liberale Moderne, співробітник пресцентру ОБСЄ в Україні у 2015 році Ніколаус фон Твікель в програмі «Насправді: МИР» на телеканалі «ДОМ», передає Укрінформ.

«Ну, там є свого роду причини, це був конфлікт між кількома маленькими членами ОБСЄ і, скажімо, більшість - я навіть не можу оцінювати, яку роль там грала Москва - але там є прямий зв'язок з кризою ... з діяльністю ОБСЄ в Україні», - сказав він, відповідаючи на запитання, чому країни-учасниці ОБСЄ не можуть прийти до консенсусу щодо генерального секретаря.

Експерт також заявив, що «бачить кризу» в Генеральному секретаріаті ОБСЄ, оскільки дві країни - Таджикистан і Азербайджан - вирішили використовувати своє право вето для перепризначення двох важливих чиновників. Зокрема, Азербайджан заблокував перепризначення Арлема Дезіра, представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, а Таджикистан «обурений діями Варшавського бюро з демократичних інститутів і прав людини». «І в той же момент, коли дві ці країни брали своє вето, інші члени ОБСЄ вирішили відповісти дзеркально і оголосили своє вето на продовження (перебування на посаді - ред.) Генерального секретаря, пана Гремінгера» - сказав фон Твікель.

«І що я хочу сказати - я думаю, що це більш-менш безпрецедентно, що такі маленькі країни вирішують використовувати своє право вето на такі важливі моменти, важливі призначення, і я боюся, що цей приклад може спричинити в майбутньому подібні ситуації, і що вони стануть траплятися частіше. Тому що дотепер у нас в ОБСЄ - а ви знаєте, що ОБСЄ працює в правилах одностайності всіх своїх членів, і там завжди буває факт, що, скажімо, більш впливові країни впливають на маленькі, - і тому рідко буває, що всього лише одна країна використовує своє право вето. Але зараз це сталося, і я боюся, що це може повторитися в майбутньому», - додав він.

Відповідаючи на запитання, чому Таджикистан і Туреччина відмовилися продовжувати мандат директора Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ), експерт зазначив: «Так, на жаль, таке буває, коли є авторитарний уряд, лідерство, особливо в деяких країнах, таких як Азербайджан і Таджикистан, - там просто хтось образився через критику, озвучену з боку або пана Дезіра, або Офісу з прав людини і демократії, і через цю образу уряду в Душанбе і Баку вирішили відповісти недружньо, скажімо так. Ви розумієте, ОБСЄ - це дуже складна річ; це складна організація - 57 країн-учасників, і між ними консенсус не дуже великий. І в минулому було дуже складно побудувати і утримати згоду між ними, і ми спостерігали вперше цього року, що ця робота на побудову згоди всіх 57 країн провалилася ».

Говорячи про перспективи розв'язання кризи в ОБСЄ, фон Твікель сказав: «Звичайно, у мене немає можливості передбачити, що буде в майбутньому, але я думаю, що всі країни-члени ОБСЄ, особливо ті з них, у яких є спосіб впливати на маленькі країни , - що вони всі будуть працювати на те, щоб роботу було відновлено. Щоб вони могли призначити нових керівників цих офісів. Але обіцяти щось я, на жаль, не можу ».

Як повідомляв Укрінформ, раніше Албанське головування в ОБСЄ оголосило про початок процедури відбору кандидатів на посади генерального секретаря ОБСЄ, директора Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ, верховного комісара з питань національних меншин і представника з питань свободи ЗМІ. Це сталося після того, як 57 держав-учасниць Організації не змогли досягти консенсусу з перепризначення на другий трирічний термін чотирьох посадових осіб, які обіймають ці посади і термін повноважень яких закінчувався 18 липня. Держави-учасниці ОБСЄ мають подати свої кандидатури на зазначені чотири посади до 18 вересня.

17 липня чинний голова ОБСЄ, прем'єр-міністр Албанії Еді Рама доручив фінському дипломату, директору Центру ОБСЄ із запобігання конфліктам Туул Юрьйоля виконувати функції генерального секретаря ОБСЄ, поки не буде призначений новий генсек цієї організації. Керівництву Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) доручено тимчасово здійснювати першому заступнику директора Бюро Катаржині Гардапхадзе. Директор Управління верховного комісара з питань національних меншин Крістоф Камп буде забезпечувати виконання "рутинних функцій" ВКНМ у перехідний період. Забезпечувати безперебійну роботу Офісу представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ уповноважений директор Офісу Юрген Гайссель.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-