Чи запрацює чорноморське співробітництво?

Чи запрацює чорноморське співробітництво?

Укрінформ
ОЧЕС готується до виборів генсека

Попри пандемію коронавірусу, у Чорному морі проходять навчання «Сі Бриз». У скороченому форматі, без залучення сухопутного компонента та розгортання міжнародного штабу. Водночас ці навчання для України – важливе свідчення підтримки міжнародною спільнотою України в умовах російської агресії та тимчасової окупації частини Донбасу й Криму.

Чорноморський регіон із кожним роком, особливо після 2014-го, через війну, розв’язану РФ проти України, стає дедалі більш небезпечний для світу. Присутність у регіоні сил, покликаних урівноважувати військовий потенціал Росії, уже давно не добровільна опція, а необхідність.

ЧОРНЕ МОРЕ: РЕПЕТИЦІЯ ЗМІНИ СВІТОВОГО ПОРЯДКУ

Першу після розпаду  СРСР російську агресію в Чорноморському регіоні відчула на собі Молдова. Далі «пробним» воєнним конфліктом щодо України стала спроба РФ 2003 року побудувати дамбу до українського острова Тузла. Пізніше були Південна Осетія та Абхазія. До гібридної війни проти України Москва вдалася 2014 року.

Безкарність стимулює імперські амбіції, породжує ще більшу агресію.

Міжнародна спільнота намагається підтримувати міжнародний порядок, установлений після Другої світової війни.

Більш як півстоліття міжнародне право здавалося непорушним. Проте історична пам’ять виявилася занадто короткою…

ОЧЕС: ПОТЕНЦІАЛ, ЯКИЙ ПОТРІБНО ОЖИВИТИ

Серед міжнародних організацій, що активно представлені в Чорноморському регіоні, – ООН, ОБСЄ, військово-політичні структури й сили НАТО, ОЧЕС і проросійська ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку). Діяльність, переваги й хиби перших трьох – постійно на слуху, про позицію останньої годі й говорити, вона очевидна.

Що ж до Організації чорноморського економічного співробітництва, то вона охоплює широкий спектр цілей і завдань розвитку та співпраці держав Чорноморського регіону. Серед напрямків діяльності – енергетика, сільське господарство, транспортне сполучення, банки, зв’язок, екологія, туризм, наука і технології, культура, підприємництво і торгівля, правоохоронна та митна галузі. Значний і поважний список…

Насправді ж агресія Росії проти України практично паралізувала діяльність організації і звела нанівець усі досягнуті результати та перспективні проєкти.

До прикладу, проєкт створення загальної чорноморської транспортної магістралі був фактично заблокований окупацією Криму, торгове і промислове регіональне мореплавання опинилося в загрозливому становищі через мілітаризацію регіону Росією. Міжпарламентська діяльність, туризм і культурний обмін, знову ж таки, унаслідок російської агресії обмежено.

Росія продовжує незаконно доправляти російських туристів на територію окупованого Криму, намагається захопити власність України, руйнує пам’ятки історії в Криму. Проте відповідь ОЧЕС на ці дії РФ або відсутня, або майже непомітна.

Генсек ОЧЕС, посаду якого другий термін поспіль обіймає представник Греції, пояснює мовчання тим, що організація –- не платформа для розв’язання політичних проблем, з якими стикаються країни регіону. Він визнав, що єдине, чого досягла організація, – це відкритість до співпраці, обмін економічним досвідом та готовність бути майданчиком для спільних проєктів...

Водночас РФ використовує організацію для спроб легалізації анексії Криму, посилення впливу через фінансування проєктів ОЧЕС. Наприклад, у 2016 році на «Механізм проєктного співробітництва в чорноморському регіоні» РФ виділила 1 млн доларів США.

ТРИ КАНДИДАТИ НА ГЕНСЕКА

На початку 2021-го організація обиратиме свого генсека на трирічний термін. Висування кандидатів відкрито до кінця року. Поки що їх представили три країни. Греція заявила про готовність підтримати свого висуванця – нинішнього генсека Майкла Хрістідеса. Україна висунула кандидатом дипломата, який має значний досвід роботи як у регіоні, так і в ОЧЕС, – заступника міністра закордонних справ Василя Боднара. Свого часу він працював у Туреччині, був представником України при ОЧЕС та добре знається на розкладі сил у регіоні.

Представила свого кандидата й Росія – Володимира Заємського, відомого переважно в іншій частині світу – в Америці. Там з 1974 року він обіймав різні посади в посольствах СРСР і РФ у Мексиці, Венесуелі, Коста-Риці, постпредстві ООН у Нью-Йорку. Остання посада – посол у Венесуелі, де отримав  орден і почесну копію «шаблі Симона Болівара» особисто від президента країни Ніколоса Мадуро. Офіційно – за здобутки в роботі на посаді посла з поглиблення відносин, неофіційно – за протистояння впливу США у Венесуелі та протидію опозиції.

Про конструктив у роботі будь-кого з представників РФ на таких посадах годі й говорити. Алгоритм дій у всіх організаціях один і той самий –  спрямований на легалізацію протиправних дій Москви й заручення підтримкою інших країн для просування власних інтересів.

РОЗПОДІЛ ГОЛОСІВ: ХТО «ЗА», ХТО «ПРОТИ»

Голосуватимуть за нового генсека на початку наступного року 12 країн-членів: Азербайджан, Грузія, Молдова, Вірменія, Сербія, Албанія, РФ, Греція, Туреччина, Румунія, Болгарія й Україна. Очевидно, що два голоси проти кандидата від України вже маємо – це РФ і Греція. Дуже ймовірно, що в цій когорті опиняться ще Вірменія та Сербія. Натомість у нас є всі шанси розраховувати на підтримку країн-членів ГУАМ (організація, що об’єднує Грузію, Україну, Азербайджан, Молдову), нашого стратегічного партнера – Туреччину, особливо з огляду на протистояння Москви Анкарі в Сирії та Лівії, чітку позицію турків щодо анексії Криму та територіальної цілісності України, підтримку кримськотораської діаспори. Крім того, це гарна нагода для Туреччини нейтралізувати чергову спробу РФ отримати додатковий інструмент просування своїх наративів та посилення позицій у регіоні.

Є сподівання також на силу аргументів Києва та виваженість інших країн, голоси яких можуть стати вирішальними під час виборів генсека ОЧЕС.  

Незважаючи на наявні загрози міжнародній безпеці в Чорноморському регіоні та подальші агресивні кроки Росії, Україна разом з партнерами має набір інструментів для відстоювання національних інтересів, протидії ескалації напруженості. І один із них – активність у міжнародних організаціях загалом, і в ОЧЕС зокрема.

Головування України у Форумі безпекового співробітництва ОБСЄ високо оцінили всі делегації, окрім однієї. Якої саме – неважко здогадатися. Тож і на інших міжнародних майданчиках маємо тримати курс, який уже довів свою ефективність.

Ольга Будник, Анкара

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-