Три події світу. Випробування Мінськом, поворот у Нідерландах та політичний трилер у Польщі

Три події світу. Випробування Мінськом, поворот у Нідерландах та політичний трилер у Польщі

Укрінформ
У Росії намагаються розвернути у власних інтересах заклик Олексія Резнікова до перегляду Мінських домовленостей

Нідерланди мають наміри позиватися до Росії у зв’язку зі збиттям МН17 у липні 2014 року. У Польщі пройшов другий тур президентських виборів.

Мінські домовленості існують вже шостий рік, і їх складно назвати ефективним шляхом до мирного врегулювання збройного протистояння на Донбасі. Проте цей документ, який не був ратифікований жодним парламентом країн, що увійшли до Нормандської четвірки, Рада Безпеки ООН схвалила як алгоритм мирного врегулювання.  Також значний масив західних санкцій проти Росії прив’язані до невиконання нею досягнутих у столиці Білорусі домовленостей. На тлі дискусії про порядок виконання «Мінська» не варто забувати, що досі не виконано перший пункт домовленостей: про повне та тривале припинення вогню у Донецькій та Луганській областях.

Заклик віцепрем’єра Олексія Резнікова підтримати перегляд Мінських домовленостей на Заході залишили без реакції, проте охоче відреагували в Москві. Низка російських високопосадовців дали інформаційний залп на тему «Якщо Україна вийде з Мінських домовленостей, ми це переживемо». До цього варто додати вже традиційні вимоги прямих переговорів Києва з Донецьком та Луганськом та легко прогнозовану ескалацію напруження на лінії зіткнення на сході України.

Поспіх Росії у питанні врегулювання конфлікту на Донбасі за власним алгоритмом минулого тижня отримав додатковий імпульс: уряд Нідерландів оголосив про наміри подати позов проти Росії за збиття МН17 у липні 2014 року до ЄСПЧ. Зрозуміло, що цей позов не буде розглянуто у короткі терміни, але є інші фактори. Наміри уряду Нідерландів свідчать, що там не мають сумнівів у тому, хто несе відповідальність за знищення пасажирського лайнера в небі Донбасу. Також цей юридичний крок може дати поштовх у зміні позиції колективного Заходу щодо Росії на тлі посилення її «суверенної демократії».

Фото: Wojtek Jargiło / PAP
Фото: Wojtek Jargiło / PAP

Другий тур президентських виборів пройшов у Польщі, переможцем з великою долею вірогідності оголосять діючого президента Анджея Дуду. Як видається, запорукою його перемоги стали не стільки агресивні випади на адресу представників ЛГБТ, як висновки Європейської Комісію, на думку якої Польща має шанси зазнати найменших втрат під час спричиненої коронавірусом економічної кризи. Проте величина розриву між фіналістами (замала навіть для неодноразового у сучасній  Польщі драматичного волевиявлення у другому турі) вимагає від переможця дій з об’єднання суспільства заради відповіді на численні внутрішні та зовнішні вибори. Натомість Рафал Тшасковський отримав чудові підстави для лідерства у «Громадянській платформі» та підсилення партійних позицій.

Євген Магда, Інститут світової політики

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-