Три події світу. Маніпуляції з коронавірусом, нафтові пристрасті та центральноєвропейські нюанси
Пропасниця з ціною нафти не дозволяє країнам ОПЕК+ знайти спільну мову. У Центральній Європі ухвалюють резонансні рішення.
Кремль намагається використати пандемію коронавірусу для наступу на всіх фронтах. Російська делегація в ООН намагалася «зашити» скасування санкцій до резолюції солідарності країн-членів ООН у боротьбі з коронавірусом, проте отримала відсіч з боку українських дипломатів. Путін провів телефонну розмову з Дональдом Трампом, після чого за океан відправився вантажний літак з медичним обладнанням, виробленим підприємством, на яке з 2014 року поширюються санкцій. До військово-медичного десанту на Апеннінах додалися російські військові у Сербії, які мають не стільки протидіяти пандемії, скільки демонструвати підвищену увагу Москви до регіону після вступу Північної Македонії до НАТО.
Російський МЗС з погано прихованим обуренням констатував, що після зближення позицій Києва та Москви протягом лютого – березня (читай – під час посилення впливу Андрія Єрмака) чергове засідання Тристоронньої контактної групи виявилося провальним. На Смоленській площі і надалі транслюють маячню про «прямі переговори Києва з Донецьком та Луганськом», яку спростував міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Підлеглі Лаврова своєю заявою продемонстрували, що ідея створення консультаційної ради при ТКГ була розроблена у Москві, і не узгоджувалася на попередній стадії з Берліном та Парижем та ОБСЄ.
Відрядження 20 українських медиків для Італії може розглядатися як жест солідарності, емпатії, яку потім можна використати, скажімо, у справі Віталія Марківа – національного гвардійця, безпідставно звинуваченого італійським судом. Проте з Кремлем в умовах пандемії розслаблятися не варто, і тут урок наступальної дипломатії дав Матеуш Моравецький. Він оголосив про готовність відвідати Росію, щоб вшанувати пам’ять жертв Катині та Смоленської трагедії, хоча вже мав на руках відмову російської влади прийняти польську делегацію. Однак у Варшаві розуміють, що з Москвою треба грати наступально, що не завжди можна сказати про Київ.
Прагнення Росії зупинити падіння світових цін на нафту, де до збільшення амплітуди коливань активно долучається Саудівська Аравія, поки розбивається о власні амбіції Кремля. Не допомогла Путіну і телефонна розмова з Трампом, адже у Сполучених Штатів на світовому енергетичному ринку є власні резони. Телеконференція міністрів палива та енергетики країн ОПЕК+ так і не відбулася, а Ер-Ріяд тим часом продовжує тіснити російську нафту на європейському ринку.
Рішення парламенту Угорщини розширити повноваження уряду Віктора Орбана до завершення карантину викликало тривогу у політиків Європи. 13 лідерів політичних сил звернулися до голови Європейської народної партії Дональда Туска з пропозицією виключити ФІДЕС з лав ЄНП. Це вже не перша спроба повернути Орбана до річища цивілізованої політики, проте Туску буде непросто ухвалити рішення у такий спосіб, щоб уникнути звинувачень у заангажованості. Його давні опоненти з «Права і справедливості» пильно слідкують за розвитком подій. У Польщі, де 10 травня мають відбутися президентські вибори, з подачі правлячої партії обговорюють перспективу надати всім громадянам можливість проголосувати поштою. «ПіС» встигла змінити керівника польської пошти, що навряд чи посилить довіру до її ініціативи. Припускаю, що за розвитком ситуації у Польщі будуть спостерігати не лише представники моніторингової місії ПАРЄ, але і керівництво ЄС.
Євген Магда, Інститут світової політики
Перше фото: ANSA
