5-й Український бал у Відні: Христина Соловій, Олег Скрипка та Катя Осадча

5-й Український бал у Відні: Христина Соловій, Олег Скрипка та Катя Осадча

Репортаж
Укрінформ
Палац “Ферстель” уже замалий. Наступного разу – в Гофбургу, Віденській опері чи ратуші?

Український бал у Відні, безсумнівно, є однією з головних "українських" подій у столиці Австрії. Захід, який розпочинався п’ять років тому як своєрідна спроба гуртування української громади та культурної промоції України, вже стійко "прописався" у бальних календарях Відня та впевнено завойовує своє місце серед упізнаваних балів на батьківщині Віденського вальсу.

За кілька тижнів до проведення ювілейного Українського балу в групах українців Австрії на Facebook зарясніли повідомлення на кшталт: "Хто має зайвий квиток на Український бал?", "Хто продасть/подарує квиток на Український бал?". Незважаючи на те, що організатори з "Товариства українського молоді в Австрії" (ТУМА) цього року вирішили провести бал у ще більшому приміщенні, аніж минулого разу, – квитків усім бажаючим знову не вистачило. А багато з них спланували поїздку до Відня на 15 лютого саме для відвідування Українського балу.

ПАЛАЦ "ФЕРСТЕЛЬ" ТА ЛЕГЕНДАРНЕ КАФЕ "ЦЕНТРАЛЬ"

До речі, щодо місця проведення. У 2019 році основного залу в палаці Аерсперг (Palais Auersperg), куди завітали близько 700 гостей, виявилося замало, тож було прийняте рішення знайти більше простору для танців. Цього року Український бал перемістився у самісінький центр Відня, у так зване "внутрішнє місто", до палацу Ферстель – будівлі, викладеної з тесаного каменю та прикрашеної колонами, скульптурами й арковими вікнами – у стилі неоренесансу з рисами флорентійсько-венеціанської архітектури. За попередніми даними організаторів, на бал цього року прийшли близько 800 осіб – максимум, скільки міг вмістити Palais Ferstel.

Багато туристів австрійської столиці точно бували у цьому місці, прогулюючись торговою галереєю "Фреюнг-пасаж", у центрі якої знаходиться аркадний дворик зі скляним куполом та фонтаном, увінчаним статуєю дунайської русалки. Хоча головною причиною перебування у цих місцях, швидше за все, було відвідування кафе "Централь". Розташована на першому поверсі палацу "Ферстель" розкішна кав‘ярня, колись улюблене місце зустрічі інтелектуалів, магнітом притягує до себе численних туристів, доказом чого є постійні та немаленькі черги біля входу.

Кажуть, що кафе на початку 20 століття облюбували й численні українці Відня, а частіше за українську мову в Café Central можна було почути хіба що німецьку. Якщо це справді так, то кращого місця для Українського балу годі було й шукати. Тим більше, що в розпорядженні гостей балу було й саме приміщення кафе: зрозумівши, що місця в палаці для всіх бажаючих не вистачає, організатори в останній момент швидко домовилися і про оренду приміщення популярної кав’ярні.

ГОДИНА СЕЛФІ

Тож увечері суботи 15 лютого, біля "Ферстеля" черга була знову, але не до кафе – на червону доріжку входу в палац ступали гості Українського балу, таксі яких заповнили провулок Геренгассе.

Як і в минулі рази, одразу після гардероба відвідувачі опинялися у спеціально облаштованій фотозоні зі стендом Українського балу – перші селфі, як і професійні фото з українського свята у Відні розпочиналися саме звідси.

Прибуття гостей розпочиналося за годину до офіційного початку о 21.00, то ж вони мали чимало часу зробити красиві фото у вечірній (бальній) сукні чи ж чорному костюмі (смокінгу) — дрес-код на Українському балу схожий на класичний, але не занадто суворий. Але, звичайно, красивих фото багато не буває – тож упродовж усього пізнього вечора то тут, то там, в атмосферних залах і прикрашених коридорах та на сходах, усміхнені любителі бальних традицій та новачки із задоволенням робили яскраві фото на пам’ять.

ПРОМОЦІЯ УКРАЇНИ БАЛЬНОЮ МОВОЮ

В Австрії організацією балів із багаторічною історією займаються спеціальні організаційні комітети, де люди працюють як на постійній роботі. В Українського балу також є свій організаційний комітет, куди входять 13 молодих та активних українців – членів ТУМА. Всі вони працюють в Австрії за різним фахом, а свій вільний час вже 5-й рік присвячують будівництву культурного мосту між Україною та Австрією під назвою "Український бал".

"Бал розпочався з того, що ми хотіли якось просувати українську культуру в післямайданний час. І розуміючи, що у Відні є багато національних балів, де можна робити рекламу України, ми подумали: а чому б і нам не спробувати через бал донести українську культуру до австрійців? Основна група організаторів — це 13 осіб. Крім того, нам допомагають ще люди в менших підгрупах. Але це – не є нашою основною роботою, ми робимо її у вільний час, на вихідних, або вечорами чи ночами", – повідомив один із засновників ТУМА Микола Габорій.

Микола Габорій
Микола Габорій

Український бал, окрім виконання своєї благодійної функції, зараз уже став справжнім містком культурної дипломатії між Україною та Австрією. Адже бал – це просто чудова можливість за допомогою віденської бальної мови розповісти австрійцям про Україну, її традиції, культуру та саму душу. "Нам важливо, щоб австрійська публіка зрозуміла, що українська культура є набагато ближчою до європейської культури, аніж це здається пересічному австрійському споживачеві", – додає Микола Габорій.

КЛАСИЧНІ ТРАДИЦІЇ У ПОЄДНАННІ З УКРАЇНСЬКИМ ШАРМОМ

Варто зауважити, що Український бал організований справді з душею, про що свідчать відгуки гостей та професіоналів: коли представники віденського журналу про бали Balltotal уперше завітали на Український бал у 2018 році, то були вражені, що захід проводиться на такому високому рівні на волонтерських засадах.

"На Українському балу я вже вдруге, моя дружина — перший раз. Враження такі, що бал із кожним роком стає все кращим. Можна лише поаплодувати організаторам із ТУМА, адже вони роблять дуже якісний продукт, – ділиться своїми враженнями один із гостей балу, священник української православної парафії Відня Юрій Стругов. – І я дуже пишаюся тим, що тут у Відні є така велика подія, яка вже давно переросла кордони української громади і вийшла на такий солідний рівень, просуваючи українську культуру як серед австрійців, так і людей інших національностей".

Присутній на балу посол України в Австрії Олександр Щерба також висловлює своє задоволення від святкового заходу. "Специфіка Українського балу – в тому, що з кожним роком він стає все кращим і кращим. Тому сьогоднішній бал – найкращий. Прекрасне місце, прекрасні організатори, прекрасний вальс, прекрасний оркестр… І щось мені підказує, що 6-й Український бал буде ще кращим", – зазначив він.

Олександр Щерба
Олександр Щерба

Окрім безпосередньо належної організації заходу, що забезпечує приємну атмосферу відпочинку, на балу українців у Відні 15 лютого були присутні й атрибути, притаманні престижним балам австрійської столиці: оперний спів світового рівня, виступи зірок шоу-бізнесу та ексклюзивна розважальна і танцювальна програми.

При цьому, у вишуканій естетиці Українського балу відбувається поєднання віденських традицій класичних балів з українськими колоритними вкрапленнями. Класична музика, живий оркестр, віденський вальс, костюми та вечірні наряди, дебютанти. Все це присутнє, але з українськими нотками.

Так, на балу в симфонічному аранжуванні віденського оркестру звучать відомі українські народні пісні – “Ніч яка місячна” та “Ой, чий то кінь стоїть”, інші популярні українські пісні. Минулого року австрійський оркестр підкорив відвідувачів українським танго “Гуцулка Ксеня” у класичному виконанні.

Канонічні білі сукні дебютанток на Українському балу поєднуються з елегантною вишивкою. Цього року кольорові вишиті нотки на напівпрозорі сукні додала українська дизайнерка Оксана Полонець, минулого року це робила Марія Шамедько. Ідеально образи дебютанток прикрашають тіари від віденської дизайнерки Ніелі Гоеч – зображені на них квіти та листочки перегукуються з популярними елементами української вишивки.

ЗІРКИ БАЛУ

"Бал є «дуже файно», – ділиться враженнями генеральний секретар австрійської громадсько-політичної організації "Пан'Європа-Австрія" Райнгард Клучек, намагаючись використовувати знайомі українські слова.

Райнгард Клучек
Райнгард Клучек

"Це – чудова ідея, що українська громада тут, у Відні організовує таке свято, адже таким чином презентується також і українська культура, український стиль життя загалом. І чудово те, що мешканці Відня приходять. Саме у Відні, де бал має свою традицію, варто презентувати українську привітність та культуру", – говорить Райнгард Клучек, який на Українському балу вже вдруге. "Я виходжу з того, що прийду на Український бал і наступного разу", – додає він.

Після традиційного полонезу дебютантів, з якого й розпочалася офіційна частина балу, на паркет вийшла солістка Національної опери України, заслужена артистка України Суcанна Чахоян. І це ще одна традиція Українського балу: щороку виступають знані українські оперні співачки, які разом із класикою презентують український народний спів. Цього разу Суcанна Чахоян проникливо заспівала "Соловейко", минулого року солістка Віденської опери Зоряна Кушплер чарувала гостей своєю інтерпретацією пісні "Ніч яка місячна". Окрім цього, Чахоян разом із басом Віденської державної опери Петером Кельнером також виконали європейську класику.

Справжньою "родзинкою" балу стала ніжна Христина Соловій – саме під її пісню "Тримай" дебютанти й закружляли залом, виконуючи традиційній віденський вальс. Власне, вальс дебютантів під сольне виконання зіркового гостя з України у супроводі австрійського оркестру – це ще одна особливість Українського балу, адже на традиційних балах Відня, як правило, вони вальсують лише у супроводі оркестру.

Як зізналася співачка в коментарі кореспонденту Укрінформу, цей "танець культури" її вразив.

"На балу я вперше. Чула про цей бал давно, отримувала запрошення раніше. Нарешті вдалося приїхати – і все побачити на власні очі та почути. Я насправді дуже вражена, тому що я слухала свого часу дуже багато класичної музики і могла собі тільки уявляти, як це колись відбувалося. Мені дуже приємно, що це не втратилося", – поділилася враженнями співачка.

За її словами, приємно, що культурна співпраця між Україною та Австрією зокрема, і Європою загалом, продовжує активно розвиватися, а красива культура балів могла б стати цікавою і для українців: "Думаю, все залежить від того, наскільки це буде затребувано в Україні, й наскільки сильним буде дух внутрішньої свободи в українців, прагнення розвиватися та тягнутися до кращого. Я їм дуже цього бажаю".

Після традиційної фрази "Alles Walzer" на паркет до дебютантів доєдналися всі присутні – й зал виповнила танцювальна атмосфера. Окрім вже згаданого оркестру Ziehrer Hofball, музичний супровід забезпечив гурт Vienna Jazz Melange, до складу якого входить Сузанна Штокхаммер та першокласні джазові музиканти.

Танці гостей близько 23.00 перервав ще один популярний український співак, який став уже резидентом Українського балу, відвідуючи захід утретє – Олег Скрипка. Під супровід "Цірер Гофбаль" він заспівав уже відому з минулорічного балу віденському оркестру українську народну пісню "Ніч яка місячна".

"Дуже вдячний, що мене вже традиційно запрошують. Я вже втретє тут із вами. Все потужно, затишно, розкішно. Атмосфера – дуже тепла. Дуже українська, і дуже австрійська. Хочу презентувати вам мою прем’єру, я перший раз у житті заспіваю саме для вас, саме з цим оркестром — "Ніч яка місячна". Можна танцювати, це – вальс", – зазначив він, звертаючись до гостей балу.

ВЕСЕЛА КАДРИЛЬ ТА ВІРТУОЗ-СКРИПАЛЬ

Одразу після цього, вже розігріта танцями, і не тільки, публіка стала готуватися до одного з кульмінаційних моментів традиційних балів – кадрилі. Хоч і вишикувались у три подвійні шеренги, великого залу палацу "Ферстель" все одно всім гостям не вистачило. Хоча, з іншого боку, вони змогли отримати насолоду від спостереження за тим, як цей завзятий груповий танок, незважаючи на всі попередні пояснення від відомих бальних танцюристів Костянтина та Надії Панченків, перетворювався у веселий хаос. Щоправда, це не варто відносити до "особливостей" Українського балу: таке завершення запальної кадрилі є характерним і для всіх інших балів, адже з кожним прискоренням музики – дотриматися всіх фігур складно і професіоналам.

Цікаво було спостерігати й за австрійським оркестром, який має великий досвід супроводів віденських балів. Переходячи до кадрилі, музиканти пожвавішали, дещо по-змовницьки посміхаючись одне одному: мовляв, зараз ми їм задамо. І українське "швидше!", яке лунало після кожного раунду виконання танцю, їх лише ще більше заводило: звучання українського слова було схожим на німецьке "шпітце" (Spitze), що можна було б перекласти як "Максимум!". Бавлячись від цього дружнього "швидше" з боку українців, які танцювали, музиканти перегукувались між собою словом "шпітце" – і лише підвищували темп кадрилі.

На завершення офіційної програми – близько півночі традиційно пролунав вальс, після чого на гостей ще чекав спеціальний шоу-виступ, який є звичним явищем для сучасних віденських балів. Віртуоз-скрипаль, фіналіст програми "Україна має талант" Олександр Божик спочатку вразив присутніх майстерністю та енергійністю гри на одній скрипці, після чого гучні овації зірвав одночасною грою на двох, а потім і трьох скрипках.

ДІЄВИЙ ІНСТРУМЕНТ КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ

Голова Українського клубу при Віденському міжнародному центрі (VIC) Соломія Омелян, яка побувала не на одному з престижних балів австрійської столиці, переконана, що Український бал 2020 – "високої якості".

"Український бал у Відні – вражаюча подія культурного життя міста і двох країн, України й Австрії. Насичена програма, відмінна локація – все продумано до деталей. Стільки емоцій, чудових гостей, грандіозна підтримка спонсорів та однодумців. Традиційний віденський бал із поєднанням українського шарму. Дуже дієвий інструмент культурної дипломатії, – зазначила вона. – Мені є з чим порівняти. Пишаюся, що українці дуже високо підняли планку якості. Думаю, що наступного року вже цілком можна виходити на зал у Гофбургу чи навіть у Віденській державній опері".

Той факт, що Український бал стає справжньою світською подією, засвідчила присутність на ньому української телеведучої Катерини Осадчої, з популярної програми якої багато українців дізнається про світське життя в Україні, й не лише. При цьому, поява Осадчої стала несподіванкою для відвідувачів заходу, тож допоки ведуча спілкувалася на сходовому майданчику з нащадком останнього українського гетьмана Грегором Розумовським, а потім співачкою Христиною Соловій, частина гостей із зацікавленістю спостерігали за процесом, знімаючи й свої власні відеосюжети.

"Поза всякими сумнівами, це – найкрасивіший бал у Відні цього року. Сподіваюся, що все більше й більше людей приходитимуть на наступні бали. Мені просто складно уявити кращу організацію та планування балу", – поділився Грегор Розумовський і з кореспондентом агентства своїми емоціями про Український бал, на якому він уже вдруге.

Грегор Розумовський
Грегор Розумовський

БЛАГОДІЙНА ЛОТЕРЕЯ, АУКЦІОН ТА ДИСКОТЕКА

Як і в попередні роки, неофіційним слоганом 5-го Українського балу є “Допомагай танцюючи“. Під час балу проводиться благодійна лотерея, зібрані кошти спрямовуються на благодійні проекти в Україні. Причому лотерея не виглядала як лише пожертва на благодійні цілі, а гості справді отримували шанс виграти чудові призи від спонсорів, серед яких – тур у Львів, відпочинок у готелі в Тіролі, вечеря в "Казино Австрія", прикраси, картини та багато іншого.

Торік вдалося зібрати біля 5 тис. євро, які пішли на потреби двох дитячих будинків в Україні. Цьогоріч зібрані кошти – а це знову близько 5 тис. євро – підуть на підтримку освітньо-культурних ініціатив (навчання дітей з малозабезпечених сімей) в Україні.

Також цього року був проведений і тихий аукціон на підтримку Українського католицького університету: гості могли під час балу ознайомитися з виставленими лотами та зазначити свою ставку за твори мистецтва. Підсумки аукціону були підбиті одразу після проведення лотереї з цінними призами.

Після завершення офіційної частини гості не поспішали розходитися, і це зрозуміло: на першому поверсі палацу, в одному із залів кафе "Централь" розпочиналася дискотека, де настроєм керували вокалістка Олена Гойняк, саксофоніст Олег Огнівчук, скрипаль Олександр Божик та діджей Peter Ambryk. І лише близько 2.00 ночі з класичним віденським вальсом у центральній залі палацу відбувався завершальний акорд Українського балу 2020.

ІНТРИГА НАСТУПНОГО МІСЦЯ ДЛЯ БАЛУ

"Ми дуже щасливі, що п’ятиріччя Українського балу пройшло "на ура" і вдалося на всі 100% виконати обидві цілі Українського балу, а це – благодійність та культурна дипломатія між Україною й Австрією. Багато долучилося спонсорів та партнерів, гості активно купували благодійну лотерею. Стільки міксу мов та національностей ми не могли й мріяти побачити у палаці Ферстель, сьогодні у 2020 році! – підсумовує голова ТУМА Лідія Акришора. – Причому нам вдалося навіть більше, аніж очікували: ми трохи побоювалися, що в такому великому палаці не вдасться створити таку ж душевну домашню атмосферу, яка панувала на попередніх балах, але все вийшло – люди почувалися у палаці, як удома".

Лідія Акришора
Лідія Акришора

На черзі – проведення Українського балу в приміщенні колишньої імператорської резиденції – палаці Гофбург?

"Кожного року ми ставимо перед собою все більші плани. Подивимось, можливо це буде Віденська ратуша. Треба придумати ще більше крутих хайлайтів. Тому "lasst euch überraschen", як кажуть австрійці – "хай для вас це буде сюрпризом".

Василь Короткий, Відень
Фото та відео – автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-