Україна–Туреччина. Чіткі меседжі другої зустрічі президентів

Україна–Туреччина. Чіткі меседжі другої зустрічі президентів

Укрінформ
Чи лише українським військовим було адресоване привітання Ердогана “Слава Україні”?

Чорний автомобіль із червоними прапорцями з білим півмісяцем й зіркою та гербом замість номерів під’їжджає до ґанку Маріїнського палацу – розпочинається офіційна частина візиту президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана до України. Глави двох держав уже знайомі, вперше вони зустрілися в Анкарі пів року тому. Нинішній візит, як і попередній, відбувся в рамках засідання Стратегічної ради високого рівня. На порядку денному широкий спектр питань – від політики та економіки до гуманітарних питань.

ЩО ПІДПИСАЛИ Й КУДИ РУХАЄМОСЯ

Якщо візит піврічної давності до Анкари та Стамбула був радше ознайомчим, то нинішній уже приніс більш конкретні результати – підписано домовленості з ряду питань у різних сферах.

Одна з найважливіших – угода про військово-фінансове співробітництво, а також протокол між урядами про втілення фінансової допомоги. Туреччина надасть допомогу українському війську в розмірі 200 млн турецьких лір (приблизно 33,4 млн доларів США) для придбання турецьких товарів військового та подвійного призначення. За аналогічною програмою вже було реалізовано попередні спільні проєкти у ВТС.

Ще одне масштабне питання, робота над втіленням якого ведеться з 2011 року – Угода про зону вільної торгівлі. Її положення узгоджені на 95%, але сторони ніяк не можуть дійти компромісу по ключових 5%. Підписаний учора меморандум про взаєморозуміння щодо переговорів по цій угоді визначив ключові моменти, над якими в Києві та Анкарі обіцяють наполегливо працювати, аби найближчим часом, як висловився на пресконференції турецький лідер, повідомити хорошу новину.

Сторони підписали угоду між урядами про взаємне визнання та обмін національних посвідчень водія. Це, зокрема, порадувало представників нашої діаспори в Туреччині. Трохи більше року тому, під час візиту міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова до Анкари і його зустрічі з українською громадою, наші співвітчизники поділилися, що водійські посвідчення у разі заміни забирають та міняють на турецькі, але при потребі використання посвідчень в обох державах – виникає колізія. Міністр пообіцяв розібратися. Нині це питання вдалося узгодити.

Домовилися також про співпрацю у попередженні катастроф та ліквідації наслідків аварій на рівні ДСНС двох країн.

Ще один підписаний документ – це протокол про співробітництво між державними архівами, яке в перспективі може принести цікаві відкриття та знахідки як у питанні спільної історії, так і пролити світло на «білі сторінки» нашої історії.

КРИМ – ЦЕ УКРАЇНА, БУДЕМО СПІЛЬНО ДОПОМАГАТИ КРИМСЬКИМ ТАТАРАМ

Одна з традиційних, але дуже важливих для України заяв, яку в Анкарі повторюють на різних рівнях, – це невизнання анексії Криму Росією. Така публічність та постійне наголошення не раз викликали закиди російських посадовців та ЗМІ на адресу офіційної Анкари, буцімто спільно реалізуємо важливі проєкти, вибудовуємо двосторонні зв’язки, а ви постійно тиснете на «болюче». У Туреччині на це не зважають – один із перших меседжів турецького президента був про невизнання анексії та готовність надалі, спільно з Україною, підтримувати кримських татар, а також турків-месхетинців та гагаузів.

Відповідаючи на запитання журналістів, Ердоган зауважив про готовність турецької сторони взяти практичну участь у зведенні будинків для кримських татар, наразі йшлося про забезпечення житлом пів тисячі сімей. Нагадав він і про питання, яке актуальне для Туреччини, – боротьбу з організацією FETO та видачу її членів, які можуть перебувати в Україні. Учасників FETO, що визнана Туреччиною та рядом інших країн терористичним угрупованням, та її лідера Фетуллаха Гюлена, який нині перебуває в США, в Анкарі звинувачують в організації та здійсненні державного перевороту у липні 2016 року. Зі свого боку, в Києві задекларували, що розраховують на підтримку Анкари у питанні звільнення політв’язнів, зокрема кримських татар, що незаконно утримуються в анексованому Криму.

Президент Зеленський розповів і про підготовку великого списку полонених на обмін з ОРДЛО, висловивши сподівання, що вже найближчим часом стануть відомі дати першого етапу обміну за цим списком. Для нас це болюче питання: у Росії за гратами залишаються близько 100 українських політв’язнів, на окупованому Донбасі – 245 людей, в Криму – понад 80. Є над чим працювати.

Результати спілкування із пресою, так само, як і візит загалом, викликають оптимізм та переконання в тому, що між двома президентами налагоджено контакт на основі взаєморозуміння, а також визначено точки подальшої співпраці.

БІЗНЕС ЧЕКАЄ НА УГОДУ ПРО ЗВТ

Участь обох лідерів у бізнес-форумі, який став завершальною подією візиту, мала основний меседж – готові працювати разом та досягати поставлених цілей. З основних – товарообіг на рівні 10 млрд доларів США, інвестиційні проєкти, розвиток співпраці в окремих галузях. Україна та Туреччина мають позитивний досвід бізнес-взаємодії, бізнесмени обох країн готові цю співпрацю розвивати, але гальмівний фактор досягнення амбітних цілей лежить у площині перемовин про підписання Угоди про зону вільної торгівлі. Робота над документом триває за календарем – 8 років, на практиці – 5, з огляду на паузу, яка сталася упродовж 2013-2016 років, коли після тимчасової втрати Україною контролю над своїми територіями, деякі положення угоди довелося переглядати заново. Про рішучість сторін угоду таки підписати заявляли й раніше, так само, як декларували, що перемовини – на фінішній прямій.

Президент Туреччини, звертаючись до бізнесменів, наголосив, що головна ціль керівництва держави – створити умови для спільного розвитку бізнесу, який, у свою чергу, також має докладати зусиль та працювати як «локомотив» економіки. Щодо Угоди про ЗВТ – пообіцяв гарні новини найближчим часом. Розповів і свою історію успіху: у 2002 році, коли прийшов до влади, рівень експорту становив 36 млрд доларів США, нині – 181 млрд, за 17 років до економіки надійшло 220 млрд доларів міжнародного капіталу. Ердоган поділився одним із секретів успіху Туреччини – не ставитися до міжнародних інвесторів як до іноземців, а надавати їм такі самі можливості, як місцевому бізнесу. Він привітав реформи та зміни на цьому напрямі, втілювані нині в Україні.

Володимир Зеленський закликав турецький бізнес не зволікати й інвестувати в українську економіку зараз, брати участь у приватизації. Наголосив, що в планах – надання п’ятирічних податкових канікул тим інвесторам, хто у найближчі два роки приватизує державні підприємства на суму від 10 млн доларів США; призначення «інвестиційних нянь» та швидке повернення інвестицій у модернізацію – від 2 до 5 років замість 10 років і 12 років відповідно.

Нинішній інвестиційний форум, за оцінкою Торгово-промислової палати України, став найбільшим за історію відносин України й Туреччини. В ньому, окрім представників вищого керівництва держав та регіонів, взяли участь керівники торгово-промислових палат, бізнес-асоціацій та понад пів тисячі бізнесменів.

«ДВОСТОРОНКА» ЛЮБИТЬ ТИШУ

Про візит турецького президента на початку цього року було домовлено ще в листопаді минулого, але ні приблизної дати, ні програми не оголошували. Мовчали до останнього. Відтак, першими про це повідомили… російські ЗМІ з посиланням на свої джерела – не втрималися «порадіти» за сусідів. Офіційно ж було повідомлено у суботу, за день до візиту. Й таке затягування було недаремним. Вже звичною тактикою для Москви стало загострення ситуації у тих чи інших регіонах, де Росія має вплив відповідно до геополітичного порядку денного. Вже «традиційними» стали загострення на сході України перед зустрічами Нормандської четвірки чи перемовинами в Мінську.

Минулорічний візит президента України Володимира Зеленського до Туреччини було також «підігріто» черговим загостренням. Тоді окупанти, грубо порушивши «літнє перемир’я», вдарили по нашим військовим під Павлополем, у результаті чого загинуло четверо українських морпіхів. Президент до Туреччини вилетів, оголосивши про готовність у разі подальшого загострення ситуації перервати дводенний візит та повернутися до України. Тоді через участь у засіданні РНБО до Анкари він прилетів із затримкою.

З подібної причини вчора було дещо змінено й таймінг візиту турецького лідера до Києва. У ніч перед візитом у Сирії підрозділи Асада здійснили артнапад на турецькі військові підрозділи у сирійській провінції Ідліб. У результаті загинуло 4 військовослужбовці, 9 було поранено (пізніше кількість смертей зросла до 8 людей з числа військових та цивільного персоналу). У Міноборони Туреччини заявили, що координати розміщення турецьких військ були відомі сторонам конфлікту, й попри це – саме по цьому району було завдано артилерійського удару. Дивний «збіг» у ніч перед візитом.

ЧІТКІ ВІДПОВІДІ НА ПІДСТУПНІ ПРОВОКАЦІЇ

Анкара не змовчала й дала оперативну відповідь на напад, попередивши, що так буде діяти й у майбутньому. На пресконференції в аеропорту, перед тим, як сісти у літак на Київ, президент Ердоган повідомив про 122 артилерійських та 100 мінометних ударів по 46 об'єктах режиму Асада. Як вплинула чергова провокація на результат переговорів у Києві? Швидше за все, ніяк. Тексти підписаних на зустрічі документів були узгоджені заздалегідь, ключові теми перемовин також було окреслено. Єдина зміна, яку було внесено через напад у Сирії, – міністр оборони Туреччини Хулусі Акар, який також збирався в Київ та мав поставити свій підпис під угодою про військово-фінансову співпрацю й надання 33-мільярдної допомоги українським військовим, залишився в Анкарі. Замість Києва генерал Акар пізніше вилетів на схід країни, а документ замість нього підписав міністр фінансів та казначейства Берат Албайрак.

Загалом, співпраця України й Туреччини у військово-технічній сфері – одна з найуспішніших сфер, так само як і давнє занепокоєння РФ. Якщо врахувати, що Туреччина – єдина країна, яка надала Україні БПЛА без жодних умов щодо їх використання, й те, що ми зараз маємо понад 50 спільних проєктів у оборонці, один з яких – постачання ДП «Івченко-Прогрес» українських двигунів для виробництва турецького БПЛА «Акинджи», то в цьому контексті – «сирійський сигнал» із Кремля не допускає подвійного тлумачення. Відповідь Анкари, як на місцях, так і в Києві, – не забарилася.

«Слава Україні», – привітався турецький президент з українськими військовими перед Маріїнським палацом перед початком зустрічі. Очевидно, що ці слова були адресовані не лише почесній варті й присутнім на церемонії, а мали долетіти й до самої Москви та підкреслити, що жодні її втручання не матимуть ефекту й впливу. «Героям слава», – відповіли українські військові.

Ольга Будник, Анкара

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-