Три події світу. Відлуння трагедії в Ірані, рокіровка від Путіна та торговельне перемир’я Китаю та США
Інформаційний шлейф після трагедії PS 752 залишається помітним. США та КНР підписали домовленість про першу фазу торгової угоди.
До України повернулися тіла 11 наших громадян, які загинули під час катастрофи українського пасажирського лайнера біля Тегерану. Зауважу, що влада Ірану відмовляється передати нашій державі «чорні скриньки» зі збитого її системою ППО літака.
Ухвалена Верховною Радою заява з закликом до іранської влади взяти на себе всю повноту відповідальності за трагедію має всі шанси залишитися лише декларацією. Проте минулого тижня у Лондоні пройшла зустріч міністрів закордонних справ п’яти країн, громадяни яких стали жертвами катастрофи PS 752, під час якої були ухвалені спільні підходи до отримання інформації та компенсацій з боку офіційного Тегерану.
Тим часом Путін своїм президентським посланням дав старт конституційній реформі в Росії. Там вже змінився прем’єр – замість звичного Дмітрія Медведєва ним став мало відомий широкому загалу Міхаїл Мішустін. Медвєдєв після відставки уряду посів посаду заступника секретаря Ради безпеки Росії, демонструючи, що кадрові зміни були з ним узгоджені. На Росію чекає декларативно-декоративне посилення повноважень Державної Думи та розбудова Державної Ради, на чолі якої, очевидно, опиниться нинішній президент, який вже 20 років не відпускає стерно російської влади. Путін публічно видав «чорну мітку» представникам істеблішменту, які мають подвійне громадянство або вид на проживання за кордоном, та наголосив, що у РФ міжнародне право буде діяти лише там, де воно не суперечить національному законодавству. Росія демонструє готовність і надалі ігнорувати вимоги цивілізованого світу, що мало лякає його представників. Наприклад, президент Франції Еммануель Макрон висловив впевненість, що конфлікт на Донбасі не має бути на перепоні діалогу з Кремлем, а президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провела з Путіним зустріч на полях конференції, присвяченої врегулюванню конфлікту у Лівії, яка 19 січня стартувала у Берліні.
Сполучені Штати та КНР 15 січня підписали першу фазу торгової угоди, яка має якщо не покласти край суперечностям двох найбільших економік світу, які не вщухають з 2018 року, то хоча б суттєво зменшити них. Підписи під документом поставили президент Дональд Трамп та віце-прем’єр Держради Китаю Лю Хе. В обмін на зменшення Сполученими Штатами мит на китайські товари, КНР нарощуватиме закупівлю американської сільськогосподарської та промислової продукції і енергоносіїв, витративши на це 200 мільярдів доларів. Успішна реалізація цієї угоди дозволить Трампові ігнорувати спроби демократів достроково припинити його президентські повноваження, які минулого тижня вчергове ударили по українсько-американських відносинах «одкровеннями Парнаса».
Євген МАГДА, Інститут світової політики
