Трагедія українського «Боїнга»: несподівані наслідки та зацікавлені сторони

Трагедія українського «Боїнга»: несподівані наслідки та зацікавлені сторони

Аналітика
Укрінформ
Як через збиття українського літака може змінитися режим в Ірані, а потім, дивись, – і в Росії

Повнота і якість розслідування трагедії українського літака рейсу PS752 «Міжнародних авіаліній України» важливі як для України, так і для внутрішньої ситуації в Ірані. Вже були спроби перекладати відповідальність: то на українських пілотів, на американців, то на різні гілки влади в самому Ірані. Як і в ситуації з малайзійським «Боїнгом» щосили стараються російські пропагандисти – здавалося б: вам тут яке діло, але показово, що сприйняли проблеми іранського режиму як власні.

Іран: "ми винні, але…"

Спеціалісти авіакомпанії “Міжнародні авіалінії України” (МАУ), які входили до складу міжвідомчої комісії з розслідування катастрофи українського літака Boeing 737-800, залишаться в Ірані, про це повідомив президент МАУ Євгеній Дихне у Facebook після того як по ЗМІ пішла інформація, що з 13 січня частина експертів міжвідомчої комісії з розслідування катастрофи українського літака Boeing 737-800 має вилетіти до України.

Чому зарано задовільнитися зізнанням іранської влади? Associted Press так і назвала свою статтю «Нові питання постають після того, як Іран із затримкою визнав, що збив український літак».

Заяви з Ірану викликають низку питань. Зокрема, про те, що український літак нібито наблизився до важливого військового об'єкту Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). У зв'язку з цим агентство пише, що траекторії всіх літаків МАУ, які раніше вилітали з тегеранського аеропорту, показують абсолютно той же маршрут, яким і летів збитий ракетою авіалайнер. Більше того, літаки інших авіакомпаній, що вилітають з аеропорту імені Хомейні, також летять у західному напрямку тим самим повітряним коридором. Дев'ять інших літаків вилетіли з цього аеропорту в середу вранці за тим самим маршрутом перед тим, як в небо піднявся український літак – жодних зайвих поворотів і нерегламентованих курсів.

Спроби перекласти частину вину на українських пілотів не мають толеруватися. Як і тиражування, зокрема, в російських ЗМІ, версій про відключений на літаку МАУ транспондер – радіоприлад, без якого зенітники могли не знати, що летить пасажирський літак. Як і версія про американську диверсію засобами радіоелектронної боротьби, мовляв, іранську ракету скерували не самі іранці, а хтось, перехопивши сигнал, ззовні. Простої істини: щоб перехоплювати ракету, вона має бути спершу запущена, - істеричні версії, зрозуміло, не передбачають.

Окрема тема – гіпотетична участь росіян у міжнародному розслідуванні. Надзвичайний і повноважний посол України, колишній заступник міністра та представник України в Євросоюзі Костянтин Єлісеєв застерігає: дуже небезпечно допускати російську сторону, яка вже запропонувала свої послуги, до матеріалів слідства, оскільки і тут, як і при знищенні малазійського «Боїнга» влітку 2014 року над Донбасом, пасажирський літак з цивільними людьми збитий російською зброєю.

Костянтин Єлісєєв
Костянтин Єлісєєв

Неодмінний рефрен іранських пояснень щодо збитого літака – загальна напружена атмосфера в Ірані того дня через очікування американського удару. Це здається слушним, доки не спитаєш, чому американці мали злітати для удару з тегеранського аеропорту? І чому, очікуючи цього, Іран не закрив свій повітряний простір для цивільних польотів?

Повнота розслідування стане і важливим чинником для внутрішньої ситуації в Ірані. Japan Times зазначає, що офіційна влада кілька днів відкидала причетність до збиття українського літака, хоча, як стверджує командувач т.зв. аерокосмічними силами КВІР Амір Хаджизаде, він запропонував своєму командуванню визнати це ще в середу, тобто повна і точна інформація була одразу. Більше того, він просив офіційний Тегеран закрити повітряний простір Ірану після обстрілу американських військових баз на території Іраку. На відміну від офіційної версії про те, що російський "Тор-М1" захищав якийсь об'єкт КВІР, Хаджизаде стверджує, що ЗРК мав захищати саме летовище ім. Хомейні.

Корпус вартових ісламської революції – держава в державі

Перші дні після трагедії читачі, до того не заглиблені в іранські реалії, мусили запитувати: то хто ж збив український літак – військові чи не військові? Корпус вартових ісламської революції (КВІР) – структура, паралельна звичайній армії.

Мілітарно-релігійний орден створений 1979 року на хвилі антимонархічної революції, коли релігійні фанатики придушили як самих монархістів, так і інших учасників тієї ж революції: ліваків, соціалістів, лібералів, курдів, - і встановили ісламську республіку.

У Корпусу власні сухопутні сили, флот і авіація, свої ракетні війська, своя розвідка, контррозвідка, служба безпеки, а також «Аль-Кудс» - сили спецоперацій за кордоном. Загалом 150-250 тисяч осіб. А ще воєнізоване ополчення «Басідж» - інструмент загального стеження і придушення протестів, воно ж - соціальний ліфт для молоді – за різними твердженнями, від мільйона до 10 мільйонів осіб (на 80-мільйонну країну). Повноваження КВІР в Ірані практично безмежні. Разом з міністерством національної безпеки та міністерством внутрішніх справ він проводить репресії щодо протестних груп.

Але 40 років перебування в особливому становищі щодо закону здатні зіпсувати кого завгодно (нагадаємо – «корупція» у переклад і значить «зіпсованість»). КВІР нині є вартовим не так революції, як теократії і корумпованої політичної системи. Слугуючи опорою режиму, Корпус і сам - головний одержувач благ від нього.

КВІР - держава в державі і величезна фінансово-економічна структура. Він отримує і розподіляє військові замовлення, контролює і фактично володіє військовими заводами і верфями, йому належать аеропорти і морські порти, авіакомпанії, банки, інфраструктурні підприємства, торгівля нафтою ...

Особливого впливу Корпус домігся в 2005-2013 роках, за президента Махмуда Ахмадінежада, який сам був вихідцем з КВІР. За оцінками Financial Times, загальний обсяг активів під контролем КВІР становив близько 100 мільярдів доларів США. До активів Корпуса входили компанія Sadra Iran Maritime Industrial Company, яка випускає танкери; одна з найбільших будівельних компаній країни Shahid Rajaee Professional Group; зайнята в нафтогазовому бізнесі Sepanir Oil and Gas Engineering, банк Ansar. У 2009 році контрольований КВІР холдинг Mobin Trust Consortium виграв тендер на придбання контрольного пакету телекомунікаційного оператора TCI за 7,8 мільярдів доларів.

Потім ліберальне крило іранської влади спробувало відтіснити Корпус від управління економікою. У 2016 році між «лібералами» і КВІР виник конфлікт через масштабний залізничний проект. Після приходу до влади відносно ліберального президента Рухані перегляду зазнали багато контрактів, укладених з КВІР та його бенефіціарами. У 2016-2017 роках, за даними Financial Times, КВІР довелося передати частину активів під контроль держави. Тоді ж був заарештований топ-менеджер однієї з холдингових компаній, пов'язаної з КВІР, а вилучені в нього при обшуку мільйони доларів були конфісковані. У 2017 році були заарештовано кілька членів КВІР і пов'язаних з ним бізнесменів. При цьому факт арештів не розголошувався, щоб не зашкодити авторитету КВІР.

Теорія і практика «змови»

Після загибелі генерала Касема Сулеймані іранська армія та президент Рухані, здається, вирішили, що обставини дають їм шанс якщо не покінчити, то хоча б зменшити величезний вплив КВІР на життя країни. Іран підійшов до нинішньої кризи дуже слабким - з глибокою корупцією і стагнацією економіки. Корпус викликав дедалі більше ненависті всередині Ірану, помноженої на кількість загиблих під час придушення торішніх та попередніх протестів. Якщо демонстрантів цього разу підтримають сили зсередини правлячої системи, то можлива і зміна режиму.

Зі свого боку і КВІР, користуючись як загальною траурною екзальтацією за Сулеймані, так і неминучим в умовах «зовнішньої агресії» посиленням силовиків, хотів повернути собі втрачені економічні позиції. Але історія з російським "Тором", який буцімто захищав якийсь об'єкт КВІР, змінила ситуацію.

На думку журналіста Богдана Буткевича, все більш схоже на те, що в Ірані таки відбувається спроба «тихого перевороту». Тобто, Сулеймані був знищений руками американців за мовчазної (або й таємно переданої з країни) згоди… А далі в Ірані почалася чистка керівних кадрів, пов'язаних з Сулеймані. Кілька десятків високопосадовців вже заарештовані або змушені терміново тікати з країни… Так Іран «починає трошечки відповзати з «купи» війн та кофронтацій, куди він вліз. Бо інакше, ще й з урахуванням нових санкцій США, режим аятол може просто розвалитися через економічні причини, як свого часу СРСР».

Історію не обдуриш – ні в Ірані, ні в Росії

Недарма тут згаданий «СРСР». Обидва архаїчні режими-кузени: і Іран, і Росія, – йдуть його шляхом і неминуче пройдуть до кінця. Як зазначає перший віцепрезидент Світового конгресу українців Стефан Романів, обидва трагічні випадки: малайзійський "Боїнг" над Донбасом та український "Боїнг" над Тегераном – пов’язує те, що літаки були збиті російськими ракетами, і відповідальні за ці катастрофи брехали про те, що сталося.

У випадку з MH17 президент Росії Володимир Путін заперечив причетність Росії, звинуватив Україну та Захід в оприлюдненні фейкових новин і досі вимагає доказів того, про що сам знає краще за всіх. Іранські чиновники спочатку заперечували причетність своєї країни до збиття літака МАУ, а тим часом за допомогою бульдозерів «зачищали» місце катастрофи.

Після того, як стало зрозуміло, що більше 150 іранців загинули через ракету КВІР, в Тегерані почалися антиурядові виступи. Демонстранти зібралися біля університетів Амір Кабір і Шаріф – більше 10 загиблих були їх випускниками. Перська служба «Голосу Америки» повідомляє, що протести охопили й інші райони Ірану, включаючи Ісфахан - третє завбільшки місто країни..За словами американського держсекретаря Майк Помпео: «Голос іранського народу очевидний. Вони ситі по горло брехнею режиму, корупцією, неспроможністю і жорстокістю КВІР під владою клептократичною режиму Хаменеї. Ми підтримуємо іранський народ, який заслуговує на краще майбутнє».

Згадаймо, що попередні масові акції протесту в Ірані були не далі як у листопаді минулого року після оголошеного урядом зростання цін на паливо на 50%, демонстранти по всій країні закликали повалити лідерів Ірану. У багатьох містах сили безпеки відкривали вогонь по беззбройних демонстрантах, переважно молодих людях. За даними The New York Times, тоді за чотири дні протестів загинули від 180 до 450 осіб, близько 2 тисяч були поранені. Можна зрозуміти: невдоволення режимом давно визріває - тож будь-щось: бензин, корупція, КВІР, збитий літак, - здатне таки стати «останньою краплею».

Водночас, на думку політолога Руслана Бортника, нинішні протести навряд чи будуть стратегічно успішними. Хоча з урахуванням кризи в іранській верхівці інцидент з українським літаком показав складні взаємини між «вартовими революції» та іранськими армією та суспільством. Не можна виключити, що ці протести можуть набирати обертів. Вони сьогодні значною мірою можуть використовуватися у внутрішній політичній боротьбі. Опозиція і певні кола всередині іранської влади намагаються таким чином хитати ситуацію, намагаються з'ясувати, чи вийде з цього щось більш масштабне".

Неодмінно вийде – і в Ірані, і в Росії, трохи раніше чи трохи згодом. Переможуть не брехня, маніпуляції, хакери, отруювачі, підкупи, залякування. Переможуть здоровий глузд, прогрес і порядність. Це, власне, і називається цивілізаційний вибір.

Олександр Волинський, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-