Про заяву послів Польщі та Ізраїлю: Боюся, Степан Андрійович тут ні до чого

Про заяву послів Польщі та Ізраїлю: Боюся, Степан Андрійович тут ні до чого

Блоги
Укрінформ
У заяві послів, розрахованій на гучну й обурену реакцію українського суспільства, містяться «маленькі маніпуляції»...

Доїдайте вже неквапливо свій холодець... Це лонгрід про заяву послів Польщі та Ізраїлю щодо банера з Бандерою на стіні столичної мерії й трошки матчастини про те, що відбувається.

На першій світлині – пам'ятник прем'єр-міністру Польщі Юзефу Пілсудському (1926-1928 р.р.) у Варшаві. А на другій світлині – той самий пан Пілсудський приймає в себе німецького політика того часу – Йозефа Геббельса.

Пам'ятник прем'єр-міністру Польщі Юзефу Пілсудському (1926-1928 р.р.) у Варшаві
Пам'ятник прем'єр-міністру Польщі Юзефу Пілсудському (1926-1928 р.р.) у Варшаві

Юзеф Пілсудський приймає в себе німецького політика того часу – Йозефа Геббельса
Юзеф Пілсудський приймає в себе німецького політика того часу – Йозефа Геббельса

Європейська правда повідомила, що посли Ізраїлю (Джоель Ліон) і Польщі (Бартош Ціхоцький) зробили спільну заяву щодо відзначення 1 січня 111-річчя Степана Бандери. У заяві зокрема йдеться:

"До відома Львівської обласної ради та Київської міської державної адміністрації. З великим занепокоєнням та сумом ми зауважили, що представники влади різних рівнів України, зокрема Львівська обласна рада та Київська міська державна адміністрація, й досі відзначають історичні події та їхні постаті, які потрібно раз і назавжди засудити".

Ми ж з вами не вчорашні, і прекрасно розуміємо, що посли держав, які представляють політичні інтереси свого керівництва, нічого просто так від "любові до мистецтва і похмільного натхнення" не роблять. А отже, жорстка заява була точно узгоджена з певними політичними колами обох країн. Іншими словами – це позиція не послів, а держав.

Тепер розберемося з тим, що передувало такому кандібобєру зовнішньої політики?

За три дні до нового року між Польщею та Кремлем розігралася ще одна зовнішньо-політична вистава, головним героєм якої, звичайно, був Володимир Путін.

Про це детально писали колеги з UA Черговий.

Якщо коротко – він звинуватив Польщу у антисемітизмі, співпраці з Гітлером та майже у причетності до Холокосту. Чому? Поляки разом з американцями вальнули путінський проект #NordStream2, коли іще до санкцій створювали бюрократичні проблеми та гальмували будівництво російської труби.

"Польська екологічна організація" направила скаргу на рішення Датського енергетичного агентства, яке дало дозвіл на будівництво проекту "Північний потік – 2" у виключній економічній зоні. 

Про це я писав на Петр и Мазепа.

Матеуш Моравецький опублікував свою контрзаяву на слова Путіна, однак на дипломатичній мові такий хід з боку Варшави означав – "нам це дуже не подобається, але ворогувати з Москвою нам зараз не хочеться"...

Адже, якби Варшава реально хотіла дати жорстку відсіч звинуваченням у співпраці з Гітлером, які висловив Путін, то відповідь була б опублікована за підписом Анджея Дуди (як від президента – президенту). Все ж таки прем'єр – це не найвищий рівень представництва.

Не треба також тішити себе ілюзіями, що увесь польський політичний істеблішмент на 100% є антикремлівським. Як би там не було, а боротися з таким моцним ворогом – то нехай буде проблема України. "А ми поки що тут натівську бригаду розмістимо..."

А отже, увагу аудиторії слід відвернути від взаємних образ Путіна-Моравецького на щось більш емоційне і менш конструктивне... Як же добре, що для цього завжди є діяльність ВО "Свобода"!

Справа в тому, що заяви послів містять в собі одну маленьку маніпуляцію! КМДА, яка була згадана у заяві, жодного відношення до вивішування банеру з Бандерою не мала. Про це декілька разів у коментарях на Фейсбук заявили представники "Свободи" та "Соколу", які й були організаторами заходів. Депутати київради від цих організацій і вивісили банер, бо мають доступ до кабінетів будівлі КМДА як депутати.

Натомість, посли (які безперечно знали про цю різницю) вирішили "округлити".

Не слід забувати і про те, що вісь Вашингтон-Варшава-Єрусалим має неабияку міцність та працює як камертон. Якщо з одного боку щось вдарило, то з іншого – задзвонило. Як тут не згадати обурені твіти Руді Джуліані останніх тижнів, в яких він намагається переконати, що він більший єврей, аніж Сорос. Паралельно також використовуючи наративи боротьби з антисемітизмом у своїй риториці.

Мені достеменно не відомо, що ж стало головною причиною такого публічного зовнішньополітичного демаршу, але боюся, що Степан Андрійович тут великої ролі не грає... Як завжди – все набагато прозаїчніше, але трошки складніше.

Ну, і, не виключено, що хтось у Варшаві сприйняв слова президента України про "не має значення, який пам'ятник" як обіцянку встановити пам'ятник Бандері навпроти Бесарабки... Адже вільне місце там є. А Пілсудський у Варшаві стоїть уже давно.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, можна сказати, що заява послів розрахована на гучну і обурену реакцію українського суспільства, щоб максимально віддалити Україну від потенційних партнерів. Я вважаю, що чим менше ми будемо реагувати на слова послів – тим краще буде всім!

Дмитро Золотухін
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-