Ігор Сокол, посол Білорусі в Україні
Збудувати стіну між людьми набагато простіше, ніж потім її зламати
23.12.2019 15:40

Українсько-білоруські відносини ми часто оцінюємо крізь призму відносин з нашим спільним сусідом Росією. Водночас Білорусь прагне вибудувати співпрацю між нашими країнами так, щоб питання «Друг мого ворога мені хто?» на міждержавному рівні просто не поставало.

Це загальне враження підтверджує і інтерв'ю Укрінформу Надзвичайного і Повноважного Посла Білорусі в Україні Ігоря Сокола.

До нашої розмови білоруський дипломат підготував свіжі дані про стан і перспективи співпраці в торговельно-економічній сфері. Але ми також говорили про відновлення судноплавства по Дніпру, криптовалюти та комп'ютерні ігри, українські серіали та білоруські продукти.

Я НЕ БАЧУ ПІДСТАВ ДЛЯ СУМНІВІВ У БІЛОРУСЬКИХ ГАРАНТІЯХ БЕЗПЕКИ

- Ігоре Сергійовичу, все-таки давайте почнемо з найбільш актуального для нас питання – безпеки. Президент Білорусі Олександр Лукашенко під час зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським на Форумі регіонів у Житомирі пообіцяв, що Україна ніколи не буде мати проблем з території Білорусі. Разом з тим на недавніх зустрічах лідерів Білорусі та Росії обговорювалася подальша інтеграція двох країн. Чи зможе Україна в разі її поглиблення і у майбутньому покладатися на білоруські гарантії безпеки для нашої країни?

- Я вважаю, що слово Президента Республіки Білорусь – це і є гарантія!

У 2014 році її було надано пану Турчинову, Олександр Григорович (Лукашенко – авт.) дав її Порошенку у 2017 році.

Наш Президент постійно підкреслював, що жодної загрози з боку Білорусі для України не буде, і повторив це особисто Президенту України Володимиру Зеленському на їхній першій зустрічі в Житомирі.

Водночас ми змушені були посилити охорону українсько-білоруського кордону на ділянках Гомель, Пінськ, Брест. Але ці заходи мають виключно захисний характер.

- Тобто Білорусь бачить загрозу з боку України?

– Якщо, за деякими оцінками, на території України у вільному обігу кілька мільйонів одиниць зброї, то, напевно, варто вживати заходів щодо посилення режиму охорони державного кордону. Адже були випадки, коли затримували на кордоні зброю, і прориви через кордон були.

Але я не думаю, що такі поодинокі випадки повинні в цілому характеризувати взаємовідносини України і Білорусі, в тому числі і в питаннях безпеки.

Наші прикордонні відомства між собою доволі тісно взаємодіють, тому у цьому плані я не бачу якихось причин для настороженості — там режим дотримується.

(За даними Держприкордонслужби України, за вісім місяців цього року на кордоні з Білоруссю було виявлено 38 одиниць зброї, з них лише одна одиниця вогнепальної, решта мисливська, холодна, травматична та електрошокери, при цьому 20 з них намагалися перевезти в Україну. – авт.)

- Я уточню: за вашими оцінками, чи посилюється загроза безпеки України через поглиблення інтеграційних процесів Росії і Білорусі?

- Щодо Росії, то не секрет, що ми підтримуємо і розвиваємо дуже тісні відносини співпраці, насамперед в економічній сфері, і з інтеграційним вектором визначилися вже давно. Білорусь бере участь у СНД, ми підписали у 1999 році Договір про Союзну державу, є, разом з Казахстаном, засновниками Євразійського економічного союзу.

Але хочу звернути вашу увагу, що Договір про Союзну державу був підписаний не у 2014-2015 роках, коли почалися події на сході України, а двадцять років тому. У зв'язку з цим виникла необхідність провести ревізію домовленостей, укладених в рамках Союзної держави.

Основа взаємодії Білорусі і Росії у військовій сфері, яка будувалася протягом п'ятнадцяти років до початку конфлікту на сході України, – це захист повітряного простору.

Як таких російських військ на території Республіки Білорусь немає, на відміну, скажу прямо, від України, де присутні військовослужбовці НАТО.

(Допуск іноземних військових на територію України для участі у міжнародних навчаннях регулюється відповідним законом, який за поданням Президента ухвалює Верховна Рада. – авт.)

Але у відносинах з Україною ми ніколи не піднімали питання про те, що в Конституції записано курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, оскільки особливих загроз для себе ні в економічному, ні у військовому плані ми в цьому сенсі не бачимо.

При цьому поглиблення інтеграційних зв'язків між Білоруссю та Росією як на двосторонній, так і на багатосторонній основах ніяк не позначилося на конструктивності та пріоритетності співпраці Білорусі з Україною. І це знову ж підтверджено не словами, а часом. Ми тут не бачимо жодних суперечностей і розділових ліній. Продовжуватимемо дружити і співпрацювати.

Відповідаючи на ваше запитання, хотів би також зазначити, що для білорусів незалежність і суверенітет нашої держави, нашої батьківщини – це святі речі, вистраждані кров'ю і потом наших предків, якщо хочете – найвища цінність.

Тому не бачу жодних підстав для сумнівів щодо наших, як ви сказали, гарантій безпеки. Білорусь є і завжди залишатиметься донором стабільності в регіоні.

УКРАЇНСЬКИЙ ЕКСПОРТ ЗА ТЕМПАМИ ЗРОСТАННЯ ІСТОТНО ВИПЕРЕДЖАЄ БІЛОРУСЬКИЙ

- Товарообіг між Україною та Білоруссю в цього року прогнозується на рівні 6 млрд доларів, а президенти Зеленський і Лукашенко ставлять завдання збільшення його до 8 млрд. Які шляхи цього бачать у Білорусі?

- Завдання зі збільшення взаємного товарообігу було визначено Президентами Білорусі та України ще у 2017 році. Наші країни мають величезний потенціал у сфері взаємної торгівлі. І сьогодні ми продовжуємо роботу над цим завданням.

Суттєве зростання товарообігу було продемонстровано у 2018 році – тоді він зріс на 19,2 відсотка порівняно з 2017 роком і перевищив 5,5 млрд доларів США.

За січень-жовтень 2019 року товарообіг між нашими країнами збільшився на 5,6 відсотка до аналогічного періоду минулого року і досяг 4,9 млрд доларів. При цьому український експорт за темпами зростання істотно випереджає білоруський. Білоруський експорт до України за вказаний період зріс на 0,4 відсотка і становив 3,5 млрд доларів, а український експорт до Білорусі зріс на 21,2 відсотка – до 1,4 млрд доларів.

Експорт білоруських товарів до України без урахування нафтопродуктів, азотних і калійних добрив становив 1467 млн доларів. Тобто, вже можна говорити про певний паритет. Таке упевнене зростання українського експорту демонструє, що наші українські колеги налаштовані рішуче. І ми вітаємо їхні зусилля щодо розширення співробітництва з Республікою Білорусь.

Цього року нас підвела ситуація із «забрудненою» нафтою. Як результат, білоруський експорт поки залишається в обсягах минулого року, а товарообіг за підсумками 2019 року становитиме близько 6 млрд доларів.

Разом з тим, нам вдалося значно диверсифікувати білоруський експорт. За 10 місяців обсяг постачання білоруських товарів до України без урахування нафтопродуктів, азотних і калійних добрив досяг рекордного значення і, як я вже сказав, становить 1467,0 млн доларів. Тоді як за увесь 2018 рік ми експортували продукції до України, без нафтопродуктів і добрив, на приблизно таку ж суму – 1467,9 млн доларів.

- Україна і Білорусь бачать великі перспективи у розвитку співпраці регіонів. Як білоруська сторона оцінює її результати на даному етапі?

- Дуже позитивно. Співпраця наших регіонів сьогодні – в пріоритеті. Завдяки реалізації ініціативи нашого Президента Олександра Григоровича Лукашенка створено новий майданчик для регіональної взаємодії – Форум регіонів двох країн, який цього року відбувся на українській землі – у Житомирі.

За результатами Форуму закладено фундамент взаємної торгівлі на 2020 рік – укладено контрактів та фінансових угод на суму понад 500 млн доларів. Цей вагомий результат свідчить про одне – ми цікаві один одному і нам є що один одному запропонувати.

Третій Форум плануємо провести в одному з найкрасивіших міст Білорусі – в Гродно. Вже визначена дата – 1-2 жовтня 2020 року. Найближчим часом буде створено оргкомітет з підготовки та проведено його перше засідання.

Хочу підкреслити, що драйверами зростання товарообігу нинішнього року стали саме регіони. Сумарно підприємствами обласного підпорядкування за січень-жовтень цього року поставлено до України продукції на суму 837,5 млн доларів – майже чверть всього білоруського експорту до України. Зростання порівняно з січнем-жовтнем минулого року (624,1 млн доларів) – 134,2 відсотка. При цьому для окремих білоруських областей зростання експорту досягло рекордних показників. Наприклад, у Гомельській області воно становить 228%.

Взагалі, ми задоволені регіональною взаємодією з Україною і розраховуємо на подальше її розширення.

- Білоруські інвестиції в економіку України у першому півріччі становили 48 млн доларів, і наша країна зацікавлена у їх збільшенні. Що потрібно зробити українській стороні для залучення більшої кількості білоруських інвесторів в Україну?

- Я не думаю, що наразі існують якісь системні перешкоди для цього – інвестиційне законодавство у вас стабільне, банківська система України загалом пройшла санацію.

Але річ у тому, що Білорусь не відноситься до країн з багатими інвестиційними можливостями. Ми самі проводимо активну роботу із залучення іноземних капіталовкладень, а якщо у наших державних або приватних компаній є вільні грошові кошти, ми намагаємося інвестувати їх всередині Білорусі. Наприклад, ми повністю модернізували Мозирський і Новополоцький нафтопереробні заводи.

Разом з тим, в Україні нашими компаніями (МАЗ, Білоруська нафтова компанія та інші), створені дочірні структури з білоруським капіталом. Орієнтуємося насамперед на промислову кооперацію. В Україні функціонує 9 спільних виробництв з різним ступенем локалізації. Ми готові розширювати список, опрацьовуємо спільно з українською стороною нові проєкти зі складання тракторів, двигунів.

- Тобто, вам скарги від білоруських бізнесменів на несприятливий бізнес-клімат в Україні не надходили?

- Ні. Невирішуваних питань ми не бачимо і жодних перешкод на адміністративному рівні не зустрічаємо.

Однак, на жаль, не обійшлося без недобросовісної конкуренції.

Як ви, напевно, знаєте, в Україні за підтримки української дочірньої компанії «Белавтодор-Україна» успішно працюють білоруські дорожні будівельники.

У лютому цього року скоєно розбійний напад на асфальтобетонний завод у Новобузькому районі Миколаївської області, що був встановлений у 2018 р. «Будівельно-монтажним трестом №8» (м. Мінськ, входить до складу білоруського холдингу «Белавтодор») в рамках реалізації договорів, укладених на капітальний ремонт ділянок автотрас у Миколаївській області. У результаті виробнича експлуатація білоруського підприємства тимчасово стала неможливою.

Ми вдячні поліції Миколаївської області за оперативність у встановленні ймовірних виконавців цього нападу. І сподіваємося, що подібні ситуації у майбутньому не повторяться.

У 2018 році «Белавтодор» виграв 12 тендерів на участь у відновленні та модернізації українських автодоріг і підписав низку договорів на загальну суму майже $50 млн. У 2019 році компанією виграно тендерів на суму приблизно $70 млн (1,6 млрд грн).

При цьому нашим будівельникам – з урахуванням найвищої якості проведених робіт – ще й вдається заощадити кошти українського бюджету. Так, у жовтні цього року білоруські дорожники виграли тендер у Рівненській області і будуватимуть дорогу на 80 млн грн ($3,3 млн) дешевше очікуваної вартості.

Крім того, для просування білоруської продукції на зарубіжні ринки у нас є державна програма експортного кредитування, в рамках якої ми компенсуємо банкам-нерезидентам до 8% за гривневими кредитами, виданими на купівлю білоруської продукції. Вона була прийнята у 2009 році, а з Україною ми почали працювати за нею у 2015-му. Уряд Білорусі уклав відповідні угоди з трьома українськими банками: «Укргазбанком», «Укрексімбанком» та «Першим українським міжнародним банком». За цей час за програмою експортного кредитування ми продали в Україні близько 1100 одиниць техніки.

- Президент Лукашенко заявляв, що Білорусь зацікавлена у допомозі України в розвитку галузі ракетобудування. Чи розробляються конкретні плани щодо реалізації нашими країнами такого проєкту?

- Так, це питання обговорювалося нашими Президентами на зустрічі у жовтні в Житомирі.

Білорусь має досвід у створенні ракетних систем оборонного типу, наприклад, ракетного комплексу «Полонез». Але ми також зацікавлені у співпраці в цьому напрямі з іншими країнами. Думаю, це був би взаємовигідний проєкт.

Мені вдалося минулого місяця побувати на «Південмаші» у Дніпрі і зустрітися з його генеральним директором Сергієм Війтом. Я був вражений тим, що підприємство зберегло свій кістяк, адаптувалося до сучасних реалій і продовжує виробляти високотехнологічну продукцію світового рівня, затребувану в таких розвинених країнах, як Канада і США.

Білорусі в принципі цікавий досвід України в цій галузі. Нам вдалося зістикувати провідних керівників обох країн, а якими будуть їхні домовленості зараз, напевно, говорити ще рано.

У ПИТАННІ СУДНОПЛАВСТВА ПО ДНІПРУ «М'ЯЧ» ЗАРАЗ НА БОЦІ УКРАЇНИ

- Які перспективи відновлення і розвитку річкового судноплавства між Україною та Білоруссю? Чи можна розраховувати на це наступного року?

- Для мене це «болюча» тема. Поясню, чому (підходить до карти України).

Водний транспорт – найдешевший, і в Європі на великих річках він досить активно використовується. Так було і з транспортним маршрутом по Дніпру, але потім судноплавство припинилося, річка замулилася – і на деяких ділянках воно взагалі стало неможливим.

На сьогодні тут є два проєкти — багатосторонній міжнародний проєкт з відновлення водного шляху Е-40, який проходить територією Європейського союзу, Білорусі та України і з'єднує Балтійське і Чорне моря, і двосторонній – поліпшення судноплавства на річках Дніпро і Прип'ять.

З 2017 року Білорусь і Україна реалізовують його дорожню карту.

Для розвитку цього проєкту ми цього року розпочали здійснення великого інвестиційного проєкту з залученням приватного капіталу з будівництва портової інфраструктури у Нижніх Жарах на Гомельщині. Але основний стримуючий момент – необхідність проведення днопоглиблювальних робіт на ділянках річок Прип'ять і Дніпро для забезпечення безпечних умов судноплавства.

На жаль, питання днопоглиблення відверто «підвисало», незважаючи на досягнуті домовленості, і особливо по річці Дніпро. Білоруси цього року свою частину днопоглиблювальних робіт на річці Прип'ять виконали. Чекаємо відповідних дій з боку України.

Ця тема обговорювалася під час зустрічі на вищому рівні 4 жовтня у Житомирі, і під час зустрічі глав наших урядів 22 листопада 2019 року в Лондоні, і на засіданні Міжурядової білорусько-української змішаної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва 13 грудня.

Але реальних зрушень ми поки не бачимо. Так, є запевнення вашого Міністерства інфраструктури про намір виконати днопоглиблювальні роботи на Прип'яті до 30 червня 2020 року. Але нас цікавить насамперед Дніпро. Розраховуємо на реалізацію досягнутих домовленостей. Зараз «м'яч» знаходиться на вашому боці.

У цьому проєкті головним чином зацікавлені українські регіони, через які протікає Дніпро. Минулого місяця мені вдалося побувати і в Херсоні, і в Дніпрі. Керівництво цих регіонів має великі надії на відновлення річкового судноплавства.

- Тобто, наступного року на це навряд чи варто розраховувати?

- Думаю, усе залежить від волі і бажання Міністерства інфраструктури України і Міністерства транспорту і комунікацій Білорусі.

РОЗВИТОК ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ – НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРІОРИТЕТ БІЛОРУСІ

- Нещодавно Міністерство цифрової трансформації України і білоруська компанія Currency.com підписали меморандум про співпрацю з питань розвитку законодавства України про ІТ та криптовалюти. У Білорусі цього року почали працювати дві криптобіржі. Розкажіть трохи про «цифровий» досвід вашої країни і про те, як запуск цих бірж вплинув на економіку.

- Президент Білорусі кілька років тому визначив курс на побудову «IT-країни». Для успішного розвитку цієї сфери у Білорусі створюється правове і регуляторне середовище, триває технологічна і організаційна трансформація традиційних галузей економіки, реалізуються масштабні інфраструктурні проєкти.

Ми модернізуємо мережі на базі будівництва волоконно-оптичних ліній зв'язку, що дозволяє надавати користувачам необмежені швидкості. Сьогодні вже понад 95% міських квартир у Мінську і в країні загалом мають можливість підключення або підключені до мережі електрозв'язку по волоконно-оптичній лінії.

Сьогодні в країні на законодавчому рівні врегульовано використання токенів і технології блокчейн. Як ви вже зазначили, у січні розпочала роботу перша в Білорусі та СНД криптобіржа, а вже у липні – друга.

Наразі оцінити ефект від їхнього запуску для економіки країни складно. Але що можна сказати однозначно, в Білорусі розвиток цифрових технологій є національним пріоритетом і одним з найважливіших драйверів соціально-економічного розвитку країни.

Наприкінці 2017 року Президент підписав декрет «Про розвиток цифрової економіки». В результаті цього зростання резидентів Парку високих технологій в Білорусі, який було створено у 2005 році, досяг неймовірних висот – лише минулого року в Парк прийшло більше компаній, ніж за попередні 12 років його існування.

На сьогодні Парк високих технологій об'єднує 752 компанії, в яких працює понад 58 тисяч осіб. Найвідоміші у світі резиденти білоруського Парку високих технологій – EPAM Systems (найбільший розробник замовного програмного забезпечення і один з провідних гравців в сфері ІТ-консалтингу в Центральній і Східній Європі), а також компанія «Game Stream», яка створила багато яскравих і унікальних комп'ютерних ігор, у тому числі WORLD OF TANKS.

Експорт Парку високих технологій за 2018 рік зріс майже на 40% порівняно з 2017 роком і становить близько 1,5 млрд доларів, а за підсумками нинішнього року очікується в обсязі понад 2 млрд доларів.

За експортом програмного забезпечення на душу населення Білорусь сьогодні випереджає США, Китай, Індію і займає 32-е місце серед 176 країн світу в рейтингу Міжнародного союзу електрозв'язку за індексом розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (рейтинг ІКТ).

Білорусь успішно розвиває IT-напрямок і готова ділитися своїм досвідом з усіма, хто в цьому зацікавлений.

БІЛОРУСЬКИЙ ГЛЯДАЧ СКУЧИВ ЗА ЯСКРАВИМИ УКРАЇНСЬКИМИ АРТИСТАМИ

- Президент Володимир Зеленський підтримав ідею запуску білоруського телеканалу в Україні. Коли Білорусь планує розпочати мовлення в нашій країні?

- Річ у тому, що білоруський телеканал вже кілька років здійснює мовлення на території України. Це міжнародний супутниковий телеканал «Білорусь 24». Телеканал доступний у мережах 118 провайдерів платного телебачення України, у тому числі таких великих, як «Укртелеком», «Тріолан». Загальна кількість абонентів становить трохи більше 1 млн осіб.

У січні 2019 року запустив мовлення на території Білорусі український телеканал «UATV». І на сьогодні українських телепрограм, які отримали дозвіл на мовлення в Білорусі, вже 6. Серед них, крім «UATV», це «KVARTAL TV», «FILMUADRAMA», «STAR Cinema», «STAR Family», «BOLT».

Щодо вашого запитання, то на зустрічі Президентів Білорусі і України у Житомирі йшлося швидше про подальше розширення мовлення як білоруських телепрограм на території України, так і українських на території Білорусі. І ми зараз працюємо над цим питанням.

У Білорусі традиційно широко транслюються кінофільми та телесеріали українського виробництва. Лише на телеканалах Белтелерадіокомпанії з 1 січня по 3 грудня 2019 р. було показано 680 годин українських серіалів, серед яких - «Свати» і «Слуга народу».

Взагалі, взаємодії в гуманітарній сфері Білорусі та України традиційно приділяється велика увага.

Наші країни близькі культурно та історично. Тому для нас велике значення має той факт, що в рамках другого Форуму регіонів Білорусі та України у жовтні в Житомирі була досягнута домовленість президентів про проведення у 2020 році Днів культури Білорусі в Україні.

Для нас важливою є і домовленість про офіційну участь українських артистів у Слов'янському базарі у Вітебську в рамках окремого дня.

У Білорусі люблять і добре розуміють українську культуру. Білоруський глядач скучив за виступами яскравих українських виконавців. Тому ми дуже чекаємо українських артистів та офіційних осіб на Слов'янському базарі у 2020 році.

Усі ці питання обговорювали 13 грудня міністр культури Республіки Білорусь Юрій Бондар і міністр інформації Республіки Білорусь Олександр Карлюкевич з міністром культури, молоді та спорту України Володимиром Бородянським.

Культурне співробітництво має розвиватися, по-моєму, це не викликає сумніву!

Питання ж не лише у ностальгії, тому що, по-моєму, це погане почуття – «як калісь было, ужо не будзе». Треба не сумувати, а просто пам'ятати, що колись це був єдиний культурний простір, і нічого поганого в цьому немає. Адже збудувати стіну між людьми набагато простіше, ніж потім її зламати.

Тому ми вітаємо внесок білоруських діаспоральних організацій – їх на сьогодні 14 – у проведення культурно-масових заходів у регіонах України. У листопаді цього року відбувся V з'їзд Всеукраїнського союзу білорусів, на якому були обговорені підсумки роботи, проблемні питання та плани на майбутнє.

- Ігоре Сергійовичу, ми з вами розмовляємо напередодні новорічних свят, отже, і застіль, тому не можна обійти тему білоруських продуктів. Через зменшення кількості торгових точок з ними і переміщення торгівлі в інтернет складається враження, що пік їхньої популярності вже позаду. Наскільки це враження відповідає дійсності?

- Це хибне уявлення – білоруські продукти як і раніше користуються популярністю в Україні.

Зараз продажі перемістилися в мережевий сегмент. Мережева торгівля зростає, відповідно частка невеликих торгових точок скорочується, тому складається враження, що білоруські продукти пропали.

Молочні, рибні продукти, кондитерські вироби, дитяче харчування відомих білоруських брендів досить широко представлені на полицях українських магазинів.

Інтерес до наших продуктів підтвердив і ярмарок, організований білоруськими компаніями-виробниками у рамках Форуму регіонів Білорусі та України в Житомирі.

- І наостанок провокаційне запитання – які українські продукти, на ваш погляд, краще за білоруські?

- Я без будь-якої іронії скажу, що найкращий продукт в Україні – сало!

Що ще?.. Ковбаси у вас непогані – загалом м'ясна продукція хороша. Яйця – і дешевше, і якісніше.

Якщо порівнювати Білорусь та Україну, то ми відносно невелика країна, тоді як Україна більш полікультурна і в плані національностей, і звичаїв, і, відповідно, кухні. Але в Одесі все одно купують форшмак білоруської компанії «Санта-Бремор»! (Сміється).

Якщо вже ми заговорили про свято, я хотів би скористатися нагодою і привітати весь український народ з прийдешнім Новим роком та Різдвом Христовим. Нехай новорічні та різдвяні свята принесуть у Ваш дім любов і тепло, мир і взаєморозуміння, а новий рік буде наповнений успіхом і гараздами!

Надія Юрченко, Київ

Фото: Геннадій Мінченко

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-