Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Як кримське маскують під російське

Як кримське маскують під російське

Блоги
Укрінформ
З’явилася токсична схема для уникнення з боку Росії санкційних обмежень, накладених на неї

Запроваджений Євросоюзом у червні 2014 року санкційний режим щодо економіки окупованого Росією Криму має за мету виставити агресору високу ціну за посягання на територію України та ізолювати тимчасово вкрадений півострів від міжнародних економічних відносин із цивілізованими країнами та організаціями.

САНКЦІЇ БЕЗ ОБГОВОРЕННЯ

Чинні обмежувальні заходи Європейського Союзу проти економіки Криму діють до 23 червня 2020 року. Санкції продовжуються країнами-членами на кожний подальший рік без обговорення, майже автоматично. Це триватиме, доки український Крим залишатиметься під російською окупацією. Принаймні такою є беззастережна політична позиція Євросоюзу, країн-членів, Заходу загалом, навіть включаючи деякі «дружні» до Москви європейські столиці, які прагнуть безумовно відновити економічні відносини з РФ та повернутися до business as usual.

«Кримські» санкції включають повну заборону імпорту товарів із півострова, якщо вони не мають відповідних сертифікатів (дозволів), виданих урядом України. Компаніям, фінансовим установам ЄС також заборонено експортувати до Криму деякі товари й технології, здійснювати інвестиційну діяльність, надавати туристичні послуги. Заборонений захід до кримських портів суден, включаючи туристичні круїзні лайнери. Україна офіційно закрила аеропорти на території півострова, унеможлививши міжнародне авіаційне сполучення, за безпеку якого не може нести відповідальність.

SIEMENS ДЛЯ КРИМУ НЕ ПРИЗНАЧАВСЯ, АЛЕ…

На жаль, починаючи з 2014 року було зафіксовано багато випадків порушень міжнародного санкційного режиму щодо Криму. Серед нещодавніх – скандальне постачання до півострова турбін для електростанції від компанії Siemens. Німецькі виробники тоді заявили, що російська сторона порушила умови контракту, мовляв, обладнання не призначалося для Криму.

Цей випадок став відомим і мав резонанс. Обсяги ж  прихованого, нелегального, всупереч санкційному режиму економічного співробітництва, що здійснюється з окупаційним режимом – проблематика для окремих досліджень та міжнародно-правової оцінки.

Натомість наступний документ повинен щонайменше стати приводом до застереження, підвищення пильності для урядів, національних регуляторів, міжнародних організацій, зокрема Єврокомісії, як керівної інституції ЄС, окремих бізнесових структур, що мають справи з Росією у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Не виключено, що під посиланням «зроблено в Росії» будуть приховані (якщо це вже так не відбувається) товари, які мають насправді підсанкційне кримське походження.

СХЕМА АКСЬОНОВА ДЛЯ ПУТІНА

Такий висновок можна зробити з листа маріонетки російського окупаційного режиму, так званого «глави республіки Крим» Сергія Аксьонова до господаря Кремля Володимира Путіна.

Документ із своїх джерел отримала кримська секція проекту «Інформаційний спротив».

«У зв'язку із санкційними обмеженнями, які застосовуються до Республіки Крим, склалася ситуація, за якої значно скоротився випуск деяких видів продукції. Дана ситуація обумовлена зниженням обсягів продажів за межі держав-учасників Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) та Митного союзу у зв'язку з відмовою деяких споживачів купляти продукцію, вироблену з маркуванням «виробник: Республіка Крим», – жаліється Аксьонов Путіну.

Власне, цей лист є одним із багатьох свідчень про те, що міжнародні економічні санкції проти окупованого Криму діють, мають руйнівний ефект для економіки півострова і несуть мільярдні збитки для російського федерального бюджету – незважаючи на офіційні бравурні запевнення і місцевих чиновників, і московських можновладців.

На тлі провальних туристичних сезонів, браку електроенергії та води, відсутності цивілізованих авіаційного і морського сполучень, політики колонізації, масових репресій та порушень прав людини на півострові – Крим для агресора розглядається лише як зона суцільної мілітаризації заради підтримання хворобливих геополітичних амбіцій та «ура» патріотичних настроїв населення перед телевізором.

У листі до Путіна Аксьонов особливо звертає увагу на критичну ситуацію, що склалася з великими підприємствами, продукція яких може бути використана також й у військово-промисловому комплексі.

Наприклад, згадується повна невдача, що спіткала експорт електроінструменту, виробленого на підприємстві ВПК АО «Завод «Фіолент». Констатується, що цей електроінструмент навіть країни ближнього зарубіжжя та Митного союзу не надто воліють купувати, через що експорт скоротився вдвічі, а готова продукція накопичується на складах.

Отже, що просить представник кримської окупаційної влади у президента РФ? Йдеться про внесення змін до технічного регламенту Митного союзу, а також до російського законодавства щодо кодування інформації про адресу (місце знаходження) виробника у випадку постачання продукції за межі держав-членів ЄАЕС. Фактично пропонується протиснути через правові механізми маріонеткових для Москви організацій зовнішньоекономічного співробітництва схему чергового порушення міжнародного права.

«ЗРОБЛЕНО В РОСІЇ» ЯК ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ДЛЯ ЄВРОПИ

За задумом російської окупаційної адміністрації у Криму це має ввести в оману міжнародних торговельних партнерів та обійти міжнародні санкції. Для цього пропонується відмовитися від умовного маркування «Made in Crimea» та позначати кримські товари, як такі, що зроблені просто в Росії.

Як засвідчує резолюція Путіна на листі, реалізувати запропоновану Аксьоновим схему доручено міністру промисловості і торгівлі РФ Денису Мантурову.

Навряд чи електроінструмент, інше обладнання, продукція машинобудування, вироблені у Криму, зацікавлять когось на Заході. Навіть, якщо ці товари пропонуватимуться під нелегально «відмитим» російським брендом.

Але сумлінні імпортери, національні і міжнародні регулятори в Європі нині повинні чітко усвідомлювати: через схвалену в Кремлі схему весь російський експорт стає токсичним. Адже санкції ніхто не скасовував. Окупант повинен платити високу ціну за крадіжку чужої території та збитки, завдані суверенній державі.

Андрій Лавренюк, Страсбург

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-