«Нобеля миру» отримав колишній розвідник, фахівець з кібербезпеки

«Нобеля миру» отримав колишній розвідник, фахівець з кібербезпеки

Аналітика
Укрінформ
43-річний прем’єр-міністр Ефіопії Ахмед Абій проводить ліберальні реформи, небачені в його древній країні

Нобелівська премія миру за 2019 рік присуджена прем'єр-міністру Ефіопії Ахмеду Абію, який торік уклав мирну угоду з багаторічним ворогом – сусідньою країною Еритреєю, які, до речі, з 1947 до 1991 рік були єдиною федеративною державою...

43-річний пан Абій отримав нагороду за свою "рішучу ініціативу щодо врегулювання прикордонного конфлікту із сусідньою Еритреєю, - повідомляє Норвезький Нобелівський комітет, який присуджує Премію миру, водночас нагадавши, що «мир не виникає лише через дії однієї сторони. Коли прем'єр-міністр Абій простягнув руку, президент Афеворкі (73-річний Ісайяс Афеворкі – з 1966 по 1991 рік учасник і лідер війни проти Ефіопії за незалежність, а з 1993 року президент Еритреї. – Ред.) прийняв її і допоміг формалізувати мирний процес між двома країнами. Норвезький Нобелівський комітет сподівається, що мирна угода допоможе принести позитивні зміни для всього населення Ефіопії та Еритреї... Пан Абій - наймолодший глава уряду в Африці - також брав участь у мирних процесах в інших африканських країнах, - додали в комітеті. – Зокрема, допоміг досягти угоди між військовими лідерами Судану та цивільною опозицією після кількамісячних протестів».

У телефонній розмові із представником Нобелівського комітету прем’єр Ефіопії подякував і сказав належні для того випадку слова про те, що «це нагорода всій Ефіопії, це нагорода всій Африці, решта лідерів Африки сприйматимуть позитивну роботу над процесом побудови миру на нашому континенті".

Всього на престижну нагороду було висунуто 301 кандидат, у тому числі 223 особи та 78 організацій. Утім, невідомо, хто  саме, оскільки, відповідно до правил Нобелівського фонду, шорт-листи номінацій не публікуються протягом 50 років.

Життєвий шлях Ахмеда Абія: підліток-повстанець, бойовий розвідник, фахівець з кібербезпеки, депутат, прем’єр-міністр

Народився в 1976 році сім'ї мусульманина з народу оромо – першого за чисельністю в Ефіопії - та християнки з народу амхара – другого за чисельністю.

Школа у рідному селищі
Школа у рідному селищі

У 1991 році ще 15-річним підлітком приєднався до повстанців, які діяли проти режиму Менгісту Хайле Маріама, вступив до лав Демократичної організації народів оромо (ДОНО), членом якої залишився і після перетворення її в політичну партію, а після приходу до влади повстанців продовжив службу в рядах збройних сил країни.

У 1995 році перебував у складі миротворчого контингенту ООН в Руанді.

У 1998-2000 роках брав участь в ефіопо-еритрейському конфлікті, керував розвідувальною групою в районах, що були під контролем тодішнього ворога – Еритреї.

Здобувши освіту в галузі програмування, в 2007 році став одним з засновників Ефіопського агентства комп’ютерної безпеки та заступником директора цієї організації (з 2008 року виконував обов'язки директора), увійшовши за посадою до рад директорів національного оператора зв'язку Ethio telecom і національної телевізійної компанії.

У 2010 році залишив військову службу в чині підполковника і був обраний від ДОНО (партія входить до складу правлячої коаліції - Революційно-демократичного фронту ефіопських народів) депутатом нижньої палати парламенту - Ради народних представників. На цій посаді приділяв увагу подоланню релігійних конфліктів між християнами і мусульманами, а також боротьбі з незаконним захопленням земель в околицях столиці країни Аддис-Абеби. У 2014 році був призначений директором Інформаційного центру науки і технологій, а в 2015 році - міністром науки і технології. У жовтні 2017 року став главою секретаріату своєї політичної партії.

У 2018 році став прем'єр-міністром - перший прем'єр-міністр країни, що належить до народу оромо, протестант за віросповіданням.

Мало хто дав би йому шанс піднятися на посаду прем'єр-міністра, а ще менше передбачали масштабні реформ, які він принесе в країну, де багато років керував «залізним кулаком» викутий революцією та війною Народно-революційний демократичний фронт Ефіопії. Але прем’єр-міністр Абій ввів масштабні ліберальні реформи в Ефіопію, припинив жорсткий державний контроль над усіма сферами життя країни та усунув корупціонерів.

Він звільнив тисячі опозиційних активістів із в'язниці та дозволив висланим дисидентам повернутися додому. Кілька жінок були призначені на чільні посади в уряді.

За що присуджено премію

Найголовніше, що він зробив – це підписав мирну угоду з Еритреєю.

Вона закінчила 18-річну ситуацію «ні війни, ні миру», яка тривала після прикордонної війни 1998-2000 років. Абій навіть поїхав до столиці Еритреї Асмари, де його радо вітали як офіційні особи, так і населення.

Ахмеда Абія радо вітали в Асмарі
Ахмеда Абія радо вітали в Асмарі

За оцінками міжнародних спостерігачів, близько 60 тисяч ефіопців і 40 тисяч еритрейців загинули на тій війні. Але навіть приблизний підрахунок досі був неможливий: самі воюючі сторони визнали приблизно по 20 тисяч з кожного боку, але з урахуванням жертв мирного населення подаються цифри – і по 150 тисяч. За умовами мирної угоди 2000 рку, справа була передана в міжнародний арбітраж, який розмежував території приблизно порівну.

Відтоді напруга постійно зберігалася, в окремі роки країни наближались до межі конфлікту. На еритрейській території базувалися збройні формування ефіопської опозиції. У війні – в гарячій та замороженій її фазі з обох боків брали участь військові фахівці з країн колишнього СРСР. Ефіопію також підтримували Китай, Ізраїль та США.

прем'єр-міністр Ефіопії Ахмед Абій і президент Еритреї Ісайяс Афеворкі підписали декларацію про мир
Прем'єр-міністр Ефіопії і президент Еритреї підписали декларацію про мир

І ось 8 липня 2018 року прем'єр-міністр Ефіопії Ахмед Абій і президент Еритреї Ісайяс Афеворкі підписали декларацію про мир і дружбу, в якій оголошувалося про припинення стану війни між двома країнами, а також заявили про готовність співпрацювати в ряді сфер, в тому числі - в економічній і соціальній.

Також важливою стала роль, яку Ахмед Абій відіграв у досягненні миру в усьому регіоні Африканського Рогу повному прикордонних суперечок і бідного, часто озброєного населення. Уряд Ефіопії активно сприяв нормалізації відносин між Еритреєю та Джібуті, між Кенією і Сомалі в їх задавненому конфлікті через спірний морський регіон; у Судані військовий режим і опозиція повернулися випустили спільний проект нової конституції – і прем’єр Абій зіграв у цьому «ключову роль», саме так це і зазначено в тексті про нагородження.

Правозахисна група Amnesty International привітала реформи і зусилля Ахмеда Абія щодо досягнення миру, але заявила, що його робота далеко не завершена: "Слід терміново забезпечити, щоб його уряд розрядив міжетнічну напруженість, яка загрожує нестабільністю та подальшим порушенням прав людини", - додається в привітанні.

У нового нобелівського лауреата справді чимало тяжкої роботи: довкола країни із етнічними та релігійними конфліктами, в його власній країні ВВП - 173-й у світі (1600 дол.), нижче рівня бідності - близько 40% населення, а вихід Еритреї позбавив Ефіопію виходу до моря. І все це не завадило молодому лідеру країни, яка загалом була в цьому конфлікті в сильнішій позиції, зробити рішучий крок – і покласти йому край.

Олександр Волинський, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-