Три події світу. Формула з невідомими, ПАРЄ без України та президенти і картопля
Сесія ПАРЄ пройшла без участі української делегації. Володимир Зеленський познайомився з Олександром Лукашенком.
Україна, на жаль, програла черговий раунд інформаційної боротьби з Росією. Згода керівника української делегації у Тристоронній контактній групі в Мінську Леоніда Кучми на застосування «формули Штайнмаєра» пройшла у російському інформаційному шлейфі, що негативно вплинуло на сприйняття заяв на цю тему Володимира Зеленського. Президенту надалі доведеться боротися з різноманітними проявами «зради», причому не лише викликаними незадоволенням активної частини українського суспільства, але і інспірованими ззовні. У Росії добре розуміють наслідки турбулентності, яка охопила Україну, для чергової спроби показати нашу державу як failed state, і навряд чи упустять власні шанси. Приязний тон заяв Володимира Путіна не повинен вводити в оману, адже стратегічна мета Росії не зазнала змін: вона, як і раніше, прагне повернути Україну до сфери власного беззастережного впливу. Німеччина та Франція цілком очікувано привітали узгодження «формули Штайнмаєра», і готуються до проведення саміту чотирьох, на якому повинні дебютувати не лише Володимир Зеленський, але і Еммануель Макрон.
Президент Франції, виступаючи під час осінньої сесії ПАРЄ, наголосив на доцільності повернення російської делегації до Асамблеї. Очікувати на каяття політиків Старого Світу з цього питання не випадає, і у цьому питанні краще уникати зайвих ілюзій. Українська делегація була формально відсутньою під час осінньої сесії ПАРЄ, і це щонайменше спричинило падіння інтересу всередині держави до перебігу подій у Страсбурзі. Реанімувати його може функціонування неформальної групи «Балтік+», що об’єднала держави, які не в захваті від необхідності працювати у ПАРЄ поряд з російськими парламентаріями.
Зустріч президентів Росії та Білорусі під час Форуму регіонів у Житомирі виглядає корисною для обох президентів. І Зеленський, і Лукашенко (звісно, кожен у власному форматі) намагалися сподобатися співрозмовнику. Підписання контрактів на суму у 0,5 мільярди доларів – хороше свідчення обопільної зацікавленості, як і слова білоруського президента про доцільність розвитку ракетної програми обома країнами. Припускаю, що це лише одна з перших ластівок внаслідок краху угоди про РСМД, а гібридне партнерство між Києвом та Мінськом набиратиме обертів.
Євген МАГДА, Інститут світової політики
