Якщо Росія каже, що війна закінчена, значить їй це вигідно

Якщо Росія каже, що війна закінчена, значить їй це вигідно

Аналітика
Укрінформ
Це стосується і Сирії, і України

Глава російського МЗС Сергій Лавров в інтерв'ю газеті «Труд» заявив, що війна в Сирії «дійсно» закінчилася. Навіть у досвідченого майстра видавати бажане за реальність тут здригнувся голос, бо Росія вже мінімум тричі оголошувала про згортання воєнної операції і свого контингенту в Сирії, але і після цього продовжувала воювати. Довелося додати, мовляв, цього разу «дєйствітельно».

За його словами, нині на перший план виходять завдання "надання комплексного гуманітарного сприяння Сирії і просування політичного процесу з врегулювання кризи для досягнення надійної і довгострокової стабілізації в цій країні, а також в Близькосхідному регіоні в цілому".

Згадаймо, як все починалося

Нагадаємо, сирійська війна почалася в 2011 році з розстрілу громадянських протестів проти диктаторського режиму Асада, а вдруге - в 2015 році, коли Башар Асад, стоячи на межі долі лівійського лідера Каддафі, попросив Росію про військову допомогу. Його власна ситуація на той момент була катастрофічною і загрожувала поразкою сирійській урядовій армії та захопленням Дамаска. Збройна опозиція мала стратегічну перевагу, стояла на підступах до великих міст: Хами, Дамаска, Латакії, Ель-Хасаки, Ес-Сувейди, контролювала цілі провінції і головні транспортні магістралі. Радикальні угруповання на той час також встановили контроль над більшістю нафтових родовищ на території від Ракки до Пальміри і поблизу Дейр-ез-Зора. Урядові сили були фактично притиснуті до західного кордону Сирії, а на півночі країни лінію фронту утримували курди. Крах диктатора був близький і неминучий. Але тут прийшов Путін і продовжив війну ще на чотири роки.

Що штовхнуло російського автократа на цю авантюру, крім природного переживання за іншого такого ж правителя і небажання, щоб «диктаторопад» по всьому світу тривав. Офіційна позиція російської влади - боротьба з тероризмом. Утім, тут варто зауважити, що саме путінський режим доклав руку до становлення Ісламської держави через переслідування мусульман на Північному Кавказі. Дуже багато суннітів сприйняли конфлікт у Сирії як священну війну - в ІДІЛ тоді перебували тисячі російських мусульман, а на радіостанції ІДІЛ було кілька годин російськомовного мовлення.

Ще одна поширена версія - захист інтересів Газпрому від будівництва "катарської труби" - газопроводу з Катару через Сирію і Туреччину до Європи. Але й тут сумнів: зруйнованій війною країні на відновлення саме потрібні гроші, тому сирійці були б самі зацікавлені в будівництві катарської труби - з Асадом чи без нього.

Ключові слова: Україна, Донбас, Боїнг

До 2015 року Сирія не дуже турбувала Кремль, хоча громадянська війна там йшла вже третій рік. Тоді російських телеглядачів лякали розповідями не про ІДІЛ, а про бандерівців та хунту, що захопила Київ. Але спроба «швиденько» повернути Україну в імперію провалилася, недозахоплений Донбас став «валізою без ручки», а тут ще Боїнг, санкції, зупинка «Південного потоку», падіння цін на нафту, обвал рубля... Ось у Кремлі і знайшли спосіб: а) переключити увагу росіян з Криму та Донбасу, водночас відправивши збройних «русскомірцев» на забій подалі в складі «буцімто-приватної» військової компанії; б) за допомогою крилатих ракет і бомбардувальників повернути вже майже ізольованого Путіна за всілякі столи «мирних переговорів». Ну ще б пак: з ким ще домовлятися про припинення війни, як не з тим, хто цю війну цілеспрямовано підживлює.

Кремль змушує Захід до діалогу і налагодження відносин, що за задумом має вивести на поступове зняття санкцій і визнання Криму, хоча б навіть мовчазне.

Кремль вирішує в Сирії завдання збереження влади і відновлення відносин із Заходом, з усіма наслідками, що випливають з цього газовими потоками в Європу, зняттям санкцій і збереженням контролю над російською економікою разом з Газпромом, Роснефтью і іншими корпораціями.

Про перемогу саме в цій війні і спробував заявити Лавров.

А як же Сирія? А в Сирії війна...

А Сирія виявилася відкинута назад у 2011 рік - тут досі править диктатор, якого не хоче власний народ. Плюс країна в повній руїні, кількість вбитих неможливо точно підрахувати: за оцінками - від 370 тисяч до 570 тисяч, - з 20 мільйонів жителів 13 мільйонів стали біженцями всередині країни або за її межами, а сторони, що брали участь у війні, досі шукають вирішення своїх питань. Зокрема, іранські «добровольці» погрожують війною Ізраїлю. Туреччина опинилася перед обличчям тепер уже добре озброєних курдських формувань і будує захисний пояс для свого кордону.

Тож війна в Сирії, точніше буде сказати, знову починається. І прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху, приїхавши до Путіна в Сочі, розповів йому саме не про завершення війни, а про небезпеку її ескалації, попередивши про загрозу, яка походить від Ірану. Та ще з главою Міноборони Росії Сергієм Шойгу Нетаньягу обговорював «закінчену війну» цілих півтори години.

Та й ІДІЛ нікуди не подівся. Після всіх "авіакосмічних" ударів він повернувся до того, що він вміє найкраще - до таємної війни. Радикальні ісламісти перебралися в Афганістан, Пакистан, Філіппіни та Індонезію, повернулися до Європи, добре почуваються на кордоні Єгипту і сектору Газа.

Тому, якщо Росія говорить, що війна в Сирії закінчилася, значить нині їй так вигідно. Оскільки сирійська ситуація в цілому виглядає так само, як з «мирним Донбасом», який Росія намагається впихнути в Україну з усіма своїми «армійськими корпусами», ухиляючись від відповідей на питання про кордон і демілітаризацію.

Олександр Волинський, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-