Тривожна ситуація з українською діаспорою у Росії. Відкритий лист
На мій погляд, ситуація з українською діаспорою в Росії – після офіційного включення СКУ (Світового Конгресу Українців) у РФ до “небажаних організацій” – є тривожною та такою, що досі не отримала адекватної реакції.
Тому я написав цього відкритого листа:
Президенту СКУ П. Ґроду;
Генеральному секретареві СКУ С. Романіву;
Президенту ЄКУ Я. Хортяні;
Раді Директорів СКУ;
Раді Президентів СКУ
(Ю. Шимко, А. Лозинському, Е. Чолію)
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
Пане Президенте, панове екс-президенти та керівництво СКУ, шановне панство!
Хочу зазначити, що, на мій погляд, з боку керівництва Світового Конгресу Українців досі нема чіткої та адекватної реакції на рішення керівництва Російської Федерації про визнання СКУ небажаною організацією на території РФ. Більш того, на жаль, нема усвідомлення суті та юридичних основ цього заходу, здійсненого авторитарною владою Росії.
Це ж надзвичайно серйозне рішення, яке становить загрозу для всіх організацій та окремих осіб, які, перебуваючи на теренах Росії, продовжують підтримувати організаційні зв’язки із СКУ.
Юридичні засади
Через рік після початку війни з Україною в Росії був прийнятий «Федеральний закон від 23.05.2015 № 129-ФЗ "Про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації"». Згідно до нього було різко збільшено репресивні заходи щодо неурядових і міжнародних організацій, визнаних в РФ небажаними – великі штрафи, навіть кримінальна відповідальність.
(Посилання – з Офіційного інтернет-порталу правової інформації РФ).
11 липня 2019 року Генеральна прокуратура РФ прийняла рішення про визнання Світового Конгресу Українців небажаною організації на території РФ. Рішення остаточне (перед тим кілька років воно проходило узгодження в різних інстанціях, в т.ч. російському “парламенті”).
Після чого СКУ був оперативно внесений (за №17) до “Переліку закордонних і міжнародних неурядових організацій, діяльність яких визнана небажаною на території РФ”, котрий веде Міністерство юстиції РФ.
Додаткові пояснення Генпрокуратури РФ
8 серпня цього року на тлі зростаючих протестів (перш за все в Москві, у зв’язку з нечесними виборами до Міської Думи) та масового жорстокого побиття мирних демонстрантів сумно звісна Комісія по захисту державного суверенітету і протидії спробам втручання у внутрішні справи РФ, яка працює у верхній палаті російського “парламенту”, Раді Федерації, викликала на доповідь начальника правового управління Генпрокуратури РФ Артура Завалунова. (Новина від державного “РІА Новості”).
Він у своєму виступі зробив наголос на трьох організаціях, визнаних небажаними нещодавно. (Крім СКУ – "Атлантична рада" та "Вільна Росія"). Завалунов зокрема надав російським “сенаторам” такі пояснення щодо них.
“Ці структури проводять антиросійські інформаційні пропагандистські кампанії, займаються дискредитацією керівництва країни, формуванням громадської думки про зміну влади, створенням умов для дестабілізації соціально-політичної обстановки, ескалації протестних настроїв”.
Завалунов також додав, що зазначені небажані організації ведуть проекти “по підриву економічних основ держави”, а також створенню іміджу Росії як держави-агресора, закликають посилити санкції, “створюючи приводи для проведення ворожої політики щодо нашої країни”.
“Діяльність таких структур спрямована на втручання у внутрішні справи Росії, в тому числі на виборчі кампанії і здійснення впливу на результати виборів в нашій країні”, – резюмував Завалунов.
Стисле викладення законних репресій проти “небажаних організацій”
Далі державне “РІА Новості” дало таке пояснення юридичних наслідків продовження діяльності небажаних організацій на території РФ (по суті, стисле “популярне”, в п’ятьох тезах, викладення сутності прийнятого у 2015 році закону, згадуваного вище; цінне тим, що в тексті закону-2015 до цього важче дійти, оскільки там часто даються тільки номерні посилання на статті інших законів).
1. “Іноземні або міжнародні організації, діяльність яких може становити загрозу Росії, визнаються небажаними і більше не можуть створювати свої підрозділи на території країни, а також повинні закрити існуючі”.
2. “Їм заборонено поширювати інформаційні матеріали в ЗМІ або Інтернеті, вести програми та проекти на території Росії”.
3. “Якщо небажана організація бере участь в грошових операціях, фінансові структури повинні відмовляти в їх проведенні”.
4. “Згідно із законом за керівництво або участь в діяльності небажаної організації може загрожувати до шести років позбавлення волі за умови, що особа раніше вже притягувалася за це до адміністративної відповідальності два рази протягом року”.
5. “Добровільна відмова від участі в діяльності небажаної організації звільняє від кримінальної відповідальності, за умови, що людина не здійснював інших злочинів”.
(Все – цитується за державним інформагентством РФ “РІА Новості”).
Висновки стосовно структур СКУ в Росії
Отже, як видно із зазначеного, внесення Світового Конгресу Українців до небажаних організацій на території РФ робить принципово неможливою діяльність підрозділів СКУ в Росії. Якщо ж хтось продовжує таку діяльність, то він, вона, вони, автоматично опиняються на гачку російських правоохоронних структур та спецслужб.
В умовах авторитарної (а місцями – тоталітарної) держави, де все знаходиться під постійним поліцейським контролем, годі думати, нібито такі структури, афілійовані з СКУ, залишаються поза увагою силових органів РФ. Це щонайменше – наївно.
Якщо ж подібні організації (і особи) поки що продовжують безборонно діяти в Росії – то, значить, так наразі потрібно силовим органам РФ. (Ніякого іншого пояснення не може бути за визначенням).
При цьому особи, які переконують, продовжують переконувати керівництво та членів СКУ в тому, що в продовженні діяльності структур СКУ на території Росії нема “нічого страшного”, мають викликати підозру. Оскільки, як ми бачимо, це повністю суперечить наявним фактам, юридичним нормам країни-агресора. Не хотів би брати на себе висновки, але таких людей, на мій погляд, можна кваліфікувати або як не дуже розумних, не свідомих того, що роблять; або ж як відвертих агентів, провокаторів.
Дії стосовно структур СКУ в Росії
На мій погляд, в таких обставинах Світовий Конгрес Українців, його керівні органи мають оперативно визначитися у своєму ставленні до ситуації, яка склалася, складається в Росії після офіційного включення СКУ до переліку небажаних організацій.
СКУ, на мій погляд, не має права чекати, доки російські організації самі заявлятимуть (чи з якихось чинників не заявлятимуть) про призупинення членства в СКУ. А, навпаки, повинен сам заявити, що з урахуванням чинного законодавства РФ не може далі ризикувати свободою та благополуччям українців Росії. І тому вимушений призупинити членство російських організацій в СКУ до того часу, доки не буде відмінений (чи суттєво змінений) російський закон № 129-ФЗ від 23.05.2015.
При цьому абсурдною видається ситуація, коли в керівництві СКУ досі залишається посада “Регіонального Віцепрезидента Російської Федерації та Центральної і Західної Азії”. І в межах її повноважень представник РФ оперативно керує організаціями Азербайджану, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Узбекистану. В жодній з цих п’яти країн СКУ не є небажаним (тобто забороненим). А в Росії – небажаний/заборонений. І саме представник РФ, який перебуваючи в таких умовах, може опинитися під тиском спецслужб, чомусь керує українськими організаціями більш вільних країн, тих, де подібних заборон, обмежень нема.
В таких умовах є доцільним до того часу, доки не буде відмінений (чи суттєво змінений) російський закон № 129-ФЗ від 23.05.2015, посаду “Регіонального Віцепрезидента Російської Федерації та Центральної і Західної Азії” анулювати. При цьому українські організації Азербайджану та Вірменії – передати в сектор “Регіонального Віцепрезидента Східної Європи”. А українські організації Казахстану, Киргизстану, Узбекистану – в сферу “Регіонального Віцепрезидента Східної, Південної, Південно-Східної та Центральної Азії, Океанії та Африки”.
Подібне рішення, на мій погляд, слід прийняти і щодо посади члена Ради директорів (Заступника Президента) СКУ від Росії. В наявних умовах її слід анулювати та прибрати з сайту СКУ.
На завершення повторюся. Керівництво СКУ не має права не реагувати на нові обставини, які склалися в РФ після остаточного офіційного визнання СКУ небажаною організацією, тобто такою, що підпадає під репресивні підзаконні акти.
Необхідність юридичної експертизи законодавства та практики РФ щодо “небажаних організацій”
В СКУ є багато досвідчених юристів. Доцільно було б їм ознайомитися з представленими документами. Але при цьому треба враховувати політичні реалії авторитарної Росії. Суд, правоохоронна система в РФ не є незалежною гілкою влади, а знаходиться в оперативному керуванні Кремлем і використовується ним як дубинка, батіг.
Доречно також було б попросити поділитися досвідом юристів організацій з “Переліку закордонних і міжнародних неурядових організацій, діяльність яких визнана небажаною на території РФ” за номерами 1-16, які були визнанні небажаними до нас – протягом чотирьох останніх років. В них є більший досвід існування-неіснування в умовах діючого російського законодавства щодо небажаних організацій.
Найгіршим і конче помилковим буде надалі робити вигляд, що нічого не сталося і “якось воно обійдеться”. У відносинах із Росією так не буває.
З повагою,
Олег Кудрін. Москва – Рига.
Активіст діаспорних організацій Москви, Росії.
Учасник Щорічних зборів СКУ 2014, 2017, 2018 років.
реклама