Три події світу. Надії під кленами, кадрові несподіванки в ЄС та рекогносцировка на Апеннінах

Нове керівництво європейських інституцій стало предметом масштабного компромісу та демонстрацією розбіжностей всередині Євросоюзу. Путін бліц-візитом до Італії промацав настрої тамтешнього істеблішменту.

У Канаді, яку традиційно вважають найбільш послідовним союзником України на Заході, обговорили шляхи здійснення українських реформ. Володимир Зеленський назвав результатом свого візиту участь у 19 зустрічах, до них можна додати чергові демонстрації рудиментів «КВК» у його публічних виступах та анонс «великої приватизації» ще у 2019 році. Українська делегація рушила за океан без Іванни Клімпуш-Цинцадзе та Павла Клімкіна, що помітно послабило її позиції. Втім, колективний Захід не має намірів відмовлятися від допомоги Україні, що засвідчили заяви Джастіна Трюдо та Курта Волкера у Торонто та візит президента Європейської Ради Дональда Туска до Станиці Луганської.

Втім, пан Туск вже думає про продовження політичної кар’єри, можливо, на Батьківщині, у Польщі, адже його повноваження вийшли на фінішну пряму. Європейська Рада не з першої спроби, але визначилася з кандидатурами нових керівників ЄС.  Очолити Європейську Комісію має хороші шанси Урсула фон дер Ляєн, нинішній міністр оборони Німеччини. Крістін Лагард переходить з посади директора-розпорядника МВФ до стерна Центрального Європейського банку. Бельгієць Шарль Мішель очолить Європейську Раду, а іспанець Жозеп Боррель стане  керівником зовнішньої політики ЄС. Європейський Парламент тим часом обрав Давіда-Марію Сассолі своїм президентом, що дозволяє говорити не лише про показове дотримання гендерного балансу, але і про монополію представників Старої Європи. Припускаю, що ці призначення лише посилять протиріччя всередині ЄС.

І Володимир Путін прогнозовано розраховує ними скористатися. В інтерв’ю Corrierre Della Serra російський президент не лише наголосив на тому, що від Росії не варто вимагати виконання Мінських домовленостей, але і фактично висунув ультиматум Володимиру Зеленському. Мовляв, почнемо діалог з українським керівництвом лише після старту прямих переговорів Києва з Донецьком та Луганськом. Що стосується санкцій, то Путін наголосив, що саме Євросоюз має зробити перший крок з їх зняття. Ці заяви невипадково зроблені під час візиту до Італії, керівництво якої не приховує зацікавлення  у послабленні санкційного тиску на Росію. Цікаво, що Папа Римський Франциск після зустрічі з Путіним заявив, що на Донбасі триває гібридна війна, позначена печаткою брехні. 

Євген МАГДА, Інститут світової політики